У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся вебінар на тему: “Міжнародні злочини: визначення, відмінності, кримінальна відповідальність”.
Лектором виступила Нуріджанян Ґаяне – юристка, членкиня “ЮрФем”, PhD in Law (Університетський коледж Лондона), магістр права (Кембриджський університет), має чималий досвід роботи у Раді Європи, Європейському суді з прав людини та Міжнародному кримінальному суді, має значний досвід проведення наукових досліджень з міжнародного права та прав людини.
Лектор розповіла про міжнародний кримінальний суд, міжнародні злочини та про відповідальність за міжнародні злочини вчинені в Україні.
Міжнародний кримінальний суд заснований на міжнародній угоді, яка називається Римський статут.
Римський статут МКС був створений 17 липня 1998 р., набрав чинності 1 липня 2002 р.
Римський статут – це поєднання матеріального, процесуального права і класичної міжнародної угоди. Тому що він містить визначення міжнародних злочинів і перелік злочинів, за вчинення яких Міжнародний кримінальний суд може притягати до відповідальності і також містить процедуру розгляду справ перед Міжнародним кримінальним судом.
Міжнародний кримінальний суд – це організація, яка має велику кількість структурних підрозділів:
1. Офіс прокурора (Office of the Prosecutor)
2. Судові палати (Chambers) (18 суддів)
- Палати досудового розгляду (Pre-Trial Chambers)
- Судові палати (Trial Chambers)
- Апеляційна палата (Appeals Chamber)
3. Офіс Президента Суду (Presidency)
4. Секретаріат (Registry)
5. Фонд допомоги потерпілим (Trust Fund for Victims)
6. Асамблея держав-учасниць (Assembly of State Parties)
Юрисдикція Міжнародного кримінального суду
1. Предметна юрисдикція (ст 5 РС)
- Геноцид (ст 6)
- Злочини проти людяності (ст 7)
- Воєнні злочини (ст 8)
- Злочин агресії (ст 8bis)
2. Територіальна та суб’єктна юрисдикція (ст 12)
- Злочини скоєні на території або громадянами держави-учасниці
- Злочини скоєні на території або громадянами держави, яка подала ad hoc декларацію про визнання юрисдикції МКС відповідно до ст 12(3) (ситуація в Україні)
- Універсальна юрисдикція – у разі рішення РБ ООН за Главою VII Хартії ООН (Глава VII Хартії надає Раді безпеки ООН компетенцію приймати рішення для підтримання, забезпечення міжнародного миру та безпеки)
- Фізичні особи – 18+ років на момент скоєння злочину (ст 26)
3. Часова юрисдикція (ст 11)
- Суд може розслідувати злочини, скоєні після вступу в силу Римського статуту (1 липня 2002 року)
- Якщо держава приєдналась пізніше – злочини, скоєні після вступу в силу РС для цієї держави
- Якщо держава подала ad hoc декларацію про визнання юрисдикції – злочини, скоєні після вступу в силу РС (1 липня 2002 року)
- В жодному випадку не може розслідувати злочини, які була скоєні до 1 липня 2002, дати набрання чинності РС
4. NB! Спеціальні правила здійснення юрисдикції щодо злочину агресії (ст 15 bis та ст 15 ter)
Навіть, якщо МКС має юрисдикцію у певній справі, це не означає, що суд відразу може розслідувати цю справу.
Для того, щоб розпочалося розслідування в конкретній ситуації щодо певних міжнародних злочинів, повинен бути задіяний один з механізмів активації юрисдикції МКС:
- Прокурор самостійно розпочинає розслідування (proprio motu investigation) – ст 13(с) РС
- Ситуація передається Прокурору МКС державою-учасницею (referral by a State Party) – ст 13(а) РС
- Ситуація передається Прокурору МКС Радою Безпеки ООН відповідно до Глави VII Хартії ООН (referral by UN SC) – ст 13(b) РС
- Суду передається «ситуація», а не конкретні злочини, конкретні особи, скарги чи позови
МКС та Україна
- Україна не ратифікувала Римський статут, не є учасницею Римського статуту (в 2000 році Україна підписала Римський статут, але у 2001 році було винесено рішення Конституційного суду про те, що ратифікацію Римського статуту не буде відповідати конституції)
- Україна визнала юрисдикцію МКС щодо міжнародних злочинів на території України, що мали місце з 21 листопада 2013 року
- Звернення 41 держави-учасниці Римського статуту до Прокурора МКС щодо злочинів в Україні (звернення дозволило уникнути додаткових процесуальних кроків)
МКС є, в певному сенсі, субсидіарним органом, він не замінює державні органи, а лише може вступати і розпочинати розслідування конкретних справ, коли зрозуміло, що держава цього не робить або не спроможна зробити.
Стадії розгляду справи у МКС
1. Офіс Прокурора
- Попереднє вивчення ситуації (preliminary examination) (Ситуація в Україні – 2014-2022р.)
- Розслідування ситуації (investigation) (Ситуація в Україні – березень 2022р.)
- Ідентифікація конкретних осіб та справ, запит на ордер на арешт
2. Досудова палата (Pre-Trial Chamber)
- Ордер на арешт підозрюваного
- Перша явка в суді підозрюваного (МКС не може розглядати справи in absentia)
- Слухання щодо підтвердження обвинувачень (confirmation of charges; substantial grounds to believe that the person committed the crimes charged)
- Вирішення питання щодо юрисдикції суду та прийнятності справ (ст 19)
3. Судова палата (Trial Chamber)
- Судовий розгляд – рішення по суті – засудження/виправдання (ст 74)
- У разі засудження, рішення про покарання (sentencing) (ст 76, ст 77 – до 30 років (довічне ув’язнення) + штраф; конфіскація майна, набутого в результаті вчинених злочинів)
- Рішення щодо репарацій потерпілим (ст 75)
4. Апеляційна палата (Appeals Chamber)
- Апеляція щодо рішення про засудження та виправдання
- Перегляд остаточного рішення про засудження за виняткових обставин
5. Виконання рішення (Enforcement)
Злочини і особливі ознаки злочинів, які підпадають під предметну юрисдикцію МКС
Злочин геноциду був названий як такий, що заперечує право на існування цілих людських груп. Особливість цього злочину полягає в тому, що дії, такі як вбивство, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, створення умов, які розраховані на знищення групи, здійснюється з наміром повністю або частково знищити захищену групу (національну, етнічну, расову чи релігійну)
Особливістю злочинів проти людяності є їхній широкомасштабний та систематичний характер нападу.
Воєнні злочини – це ті злочини, які відбуваються у зв’язку і в контексті певного збройного конфлікту, злочини проти людяності не містять такої ознаки. Основна характеристика злочинів проти людяності – це існування широкомасштабного чи систематичного нападу.
І також, варто розуміти, що злочини проти людяності не обов’язково прив’язані до збройного конфлікту.
Воєнні злочини є фактично порушенням правил МГП, яке забезпечує захист певних категорій осіб під час збройного конфлікту або ж встановлює правила щодо засобів та методів ведення війни.
Є 2 категорії воєнних злочинів:
1. Злочини, які вчиняються проти захищених категорій населення.
2. Порушення законів та правил ведення війни (порушення правил, які стосуються методів ведення війни)
Злочин агресії означає планування, підготовку, ініціювання або виконання особою, яка здійснює ефективний контроль над або керує політичними чи військовими діями держави, акту агресії, який за своїм характером, серйозністю та масштабом є явним порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй.
Є 4 різних механізми, які задіяні у розслідуванні міжнародних злочинів.
- Міжнародний кримінальний суд
- Національні суди в Україні
- Національні суди іноземних держав на основі принципу універсальної юрисдикції
- Спеціальний трибунал для переслідування злочину агресії