Мистецтво роботи з експертизами. Про стратегічні та практичні поради для адвоката Віоллета Федчишина

Про мистецтво роботи з експертизами: стратегічні та практичні поради для адвоката розповіла адвокат, доктор юридичних наук, кандидат економічних наук, голова Комітету експертного забезпечення адвокатської діяльності НААУ Віоллета Федчишина під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками мистецтво роботи з експертизами, а саме:

  • 1. Правові основи призначення судових експертиз.
  • 2. Суб’єкти здійснення судово-експертної діяльності.
  • 3. Виконують функції експертної служби.
  • 4. Реєстр атестованих судових експертів.
  • 5. Особливості оформлення результатів проведення експертиз.
  • 6. Практичні рекомендації адвокатам.
  • 7. Типові помилки судового експерта при дотриманні меж компетенції і повноважень.
  • 8. Вирішення питань правового характеру.
  • 9. Аналіз судової практики щодо висновку експерта.

У рамках характеристики експертиз акцентовано на наступному:

1. Правові основи призначення судових експертиз

Судова експертиза є одним із найважливіших процесуальних засобів доказування. Висновок експерта визнається самостійним джерелом доказів у всіх видах судочинства.

Основними нормативними актами є:

  • КПК України (ч. 2 ст. 84) – висновок експерта є процесуальним джерелом доказів;
  • ЦПК України (ч. 2 ст. 76) – висновок експерта є засобом доказування;
  • ГПК України (ч. 2 ст. 73);
  • КАС України (ч. 2 ст. 72);
  • КУпАП (ст. 251);
  • Закон України «Про судову експертизу»;
  • Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
  • міжнародні договори;
  • відомчі нормативні акти.

2. Суб’єкти здійснення судово-експертної діяльності

До суб’єктів судово-експертної діяльності належать:

Науково-дослідні установи Міністерства юстиції України:

  • Київський НДІ судових експертиз;
  • Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса»;
  • Одеський НДІ судових експертиз;
  • Львівський НДІ судових експертиз;
  • Дніпропетровський НДІ судових експертиз;
  • Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності;
  • Науково-дослідний центр незалежних судових експертиз МЮ України.

3. Виконують функції експертної служби

Функції експертної служби здійснюють:

  • Експертна служба МВС України:
    • Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр (ДНДЕКЦ);
    • Регіональні НДЕКЦ.
  • Експертна служба СБУ:
    • Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз (ІСТЕ СБУ).
  • Судово-медичні установи МОЗ.
  • Державна установа «Інститут судової психіатрії МОЗ України» та її 22 філії.

Окремі категорії експертиз (зокрема судово-медичні, судово-психіатричні, більшість криміналістичних експертиз) проводяться виключно державними спеціалізованими установами.

4. Реєстр атестованих судових експертів

Проведення експертизи може бути доручене лише експерту, внесеному до Державного реєстру атестованих судових експертів (ст. 9 Закону «Про судову експертизу»). Ведення Реєстру здійснює Міністерство юстиції України.

Основні положення:

  • свідоцтва експертів, видані до 10.10.2024, є безстроковими (за відсутності рішення про їх анулювання);
  • використання свідоцтва поза місцем роботи державної установи заборонене;
  • після звільнення експерта свідоцтво втрачає чинність;
  • якщо експерт не має чинного свідоцтва, його висновок є недопустимим доказом.

Судова практика:

  • Постанова Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №263/10503/16-к:

Верховний Суд зазначив, що втрата чинності свідоцтва судового експерта зумовлює недопустимість висновку експертизи як доказу.

5. Особливості оформлення результатів проведення експертиз

Результати оформлюються у двох формах:

  1. Висновок експерта.
  2. Повідомлення про неможливість надання висновку.

Порядок оформлення визначається:

  • Інструкцією Мін’юсту (Наказ №53/5);
  • Інструкцією МВС (Наказ №591 від 17.07.2017);
  • Інструкцією СБУ (Наказ №209 від 30.05.2025);
  • Наказом МОЗ №6 від 17.01.1995.

Якщо поставлені питання виходять за межі компетенції експерта, він повинен невідкладно повідомити про це особу або суд, який призначив експертизу (ч. 6 ст. 69 КПК України).

6. Практичні рекомендації адвокатам

Лектор рекомендує адвокатам:

  • використовувати висновок експерта як важливий інструмент доказування;
  • ретельно оцінювати його зміст;
  • перевіряти методику дослідження;
  • перевіряти компетентність експерта;
  • аналізувати повноту дослідження;
  • перевіряти дотримання процесуального порядку призначення експертизи.

Особливо наголошено, що українське законодавство не містить чітких критеріїв оцінки достовірності алгоритму експертного дослідження, тому роль адвоката є визначальною. Помилки експертизи становлять серйозну загрозу для правосуддя.

7. Типові помилки судового експерта при дотриманні меж компетенції і повноважень

Звертається увага на такі типові помилки:

  • вихід за межі спеціальних знань;
  • надання відповідей на питання права;
  • перевищення меж компетенції;
  • неповне дослідження матеріалів;
  • порушення принципів законності, незалежності та об’єктивності;
  • недотримання вимог щодо оформлення висновку.

Адвокат повинен перевіряти дотримання експертом принципів:

  • законності;
  • незалежності;
  • об’єктивності;
  • повноти дослідження;
  • правильності формування висновків.

8. Вирішення питань правового характеру

Експерт не має права вирішувати питання права.

До компетенції експерта належать лише питання, що потребують спеціальних знань.

Правову оцінку:

  • доказів;
  • обставин справи;
  • законності дій;
  • тлумачення норм права

здійснює виключно суд.

Якщо поставлені питання є правовими або виходять за межі спеціальних знань експерта, він повинен повідомити про неможливість проведення експертизи.

9. Аналіз судової практики щодо висновку експерта

Суд оцінює висновок експерта не як беззаперечний доказ, а разом з іншими доказами у справі.

Для адвоката особливого значення набуває перевірка:

  • повноважень експерта;
  • чинності його свідоцтва;
  • компетентності;
  • відповідності висновку поставленим питанням;
  • використаної методики;
  • повноти дослідження;
  • відсутності виходу за межі компетенції.

Якщо висновок складений особою без належних повноважень або з порушенням вимог закону, він може бути визнаний недопустимим доказом, що підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема постановою від 20.05.2020 у справі №263/10503/16-к.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.