Про мистецтво роботи з експертизами: стратегічні та практичні поради для адвоката розповіла адвокат, доктор юридичних наук, кандидат економічних наук, голова Комітету експертного забезпечення адвокатської діяльності НААУ Віоллета Федчишина під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками мистецтво роботи з експертизами, а саме:
- 1. Правові основи призначення судових експертиз.
- 2. Суб’єкти здійснення судово-експертної діяльності.
- 3. Виконують функції експертної служби.
- 4. Реєстр атестованих судових експертів.
- 5. Особливості оформлення результатів проведення експертиз.
- 6. Практичні рекомендації адвокатам.
- 7. Типові помилки судового експерта при дотриманні меж компетенції і повноважень.
- 8. Вирішення питань правового характеру.
- 9. Аналіз судової практики щодо висновку експерта.
У рамках характеристики експертиз акцентовано на наступному:
1. Правові основи призначення судових експертиз
Судова експертиза є одним із найважливіших процесуальних засобів доказування. Висновок експерта визнається самостійним джерелом доказів у всіх видах судочинства.
Основними нормативними актами є:
- КПК України (ч. 2 ст. 84) – висновок експерта є процесуальним джерелом доказів;
- ЦПК України (ч. 2 ст. 76) – висновок експерта є засобом доказування;
- ГПК України (ч. 2 ст. 73);
- КАС України (ч. 2 ст. 72);
- КУпАП (ст. 251);
- Закон України «Про судову експертизу»;
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
- міжнародні договори;
- відомчі нормативні акти.
2. Суб’єкти здійснення судово-експертної діяльності
До суб’єктів судово-експертної діяльності належать:
Науково-дослідні установи Міністерства юстиції України:
- Київський НДІ судових експертиз;
- Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса»;
- Одеський НДІ судових експертиз;
- Львівський НДІ судових експертиз;
- Дніпропетровський НДІ судових експертиз;
- Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності;
- Науково-дослідний центр незалежних судових експертиз МЮ України.
3. Виконують функції експертної служби
Функції експертної служби здійснюють:
- Експертна служба МВС України:
- Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр (ДНДЕКЦ);
- Регіональні НДЕКЦ.
- Експертна служба СБУ:
- Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз (ІСТЕ СБУ).
- Судово-медичні установи МОЗ.
- Державна установа «Інститут судової психіатрії МОЗ України» та її 22 філії.
Окремі категорії експертиз (зокрема судово-медичні, судово-психіатричні, більшість криміналістичних експертиз) проводяться виключно державними спеціалізованими установами.
4. Реєстр атестованих судових експертів
Проведення експертизи може бути доручене лише експерту, внесеному до Державного реєстру атестованих судових експертів (ст. 9 Закону «Про судову експертизу»). Ведення Реєстру здійснює Міністерство юстиції України.
Основні положення:
- свідоцтва експертів, видані до 10.10.2024, є безстроковими (за відсутності рішення про їх анулювання);
- використання свідоцтва поза місцем роботи державної установи заборонене;
- після звільнення експерта свідоцтво втрачає чинність;
- якщо експерт не має чинного свідоцтва, його висновок є недопустимим доказом.
Судова практика:
- Постанова Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №263/10503/16-к:
Верховний Суд зазначив, що втрата чинності свідоцтва судового експерта зумовлює недопустимість висновку експертизи як доказу.
5. Особливості оформлення результатів проведення експертиз
Результати оформлюються у двох формах:
- Висновок експерта.
- Повідомлення про неможливість надання висновку.
Порядок оформлення визначається:
- Інструкцією Мін’юсту (Наказ №53/5);
- Інструкцією МВС (Наказ №591 від 17.07.2017);
- Інструкцією СБУ (Наказ №209 від 30.05.2025);
- Наказом МОЗ №6 від 17.01.1995.
Якщо поставлені питання виходять за межі компетенції експерта, він повинен невідкладно повідомити про це особу або суд, який призначив експертизу (ч. 6 ст. 69 КПК України).
6. Практичні рекомендації адвокатам
Лектор рекомендує адвокатам:
- використовувати висновок експерта як важливий інструмент доказування;
- ретельно оцінювати його зміст;
- перевіряти методику дослідження;
- перевіряти компетентність експерта;
- аналізувати повноту дослідження;
- перевіряти дотримання процесуального порядку призначення експертизи.
Особливо наголошено, що українське законодавство не містить чітких критеріїв оцінки достовірності алгоритму експертного дослідження, тому роль адвоката є визначальною. Помилки експертизи становлять серйозну загрозу для правосуддя.
7. Типові помилки судового експерта при дотриманні меж компетенції і повноважень
Звертається увага на такі типові помилки:
- вихід за межі спеціальних знань;
- надання відповідей на питання права;
- перевищення меж компетенції;
- неповне дослідження матеріалів;
- порушення принципів законності, незалежності та об’єктивності;
- недотримання вимог щодо оформлення висновку.
Адвокат повинен перевіряти дотримання експертом принципів:
- законності;
- незалежності;
- об’єктивності;
- повноти дослідження;
- правильності формування висновків.
8. Вирішення питань правового характеру
Експерт не має права вирішувати питання права.
До компетенції експерта належать лише питання, що потребують спеціальних знань.
Правову оцінку:
- доказів;
- обставин справи;
- законності дій;
- тлумачення норм права
здійснює виключно суд.
Якщо поставлені питання є правовими або виходять за межі спеціальних знань експерта, він повинен повідомити про неможливість проведення експертизи.
9. Аналіз судової практики щодо висновку експерта
Суд оцінює висновок експерта не як беззаперечний доказ, а разом з іншими доказами у справі.
Для адвоката особливого значення набуває перевірка:
- повноважень експерта;
- чинності його свідоцтва;
- компетентності;
- відповідності висновку поставленим питанням;
- використаної методики;
- повноти дослідження;
- відсутності виходу за межі компетенції.
Якщо висновок складений особою без належних повноважень або з порушенням вимог закону, він може бути визнаний недопустимим доказом, що підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема постановою від 20.05.2020 у справі №263/10503/16-к.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
