Суттєва проблема в діяльності омбудсмана і його офісу – це відсутність налагодженої системи комунікації і до певної міри непрозора робота. В чому це проявляється? Наприклад у 2019 році у штат секретаріату уповноваженого складав 342 людини, на зарплати яких щомісяця з бюджету йшло 3,5 млн грн. Але навряд чи в когось є розуміння, чим саме займаються всі ці люди і наскільки ефективною є їхня робота. Так само незрозуміло на що саме витрачаються 154 млн грн, які в держбюджеті на 2020 рік передбачені на утримання Офісу омбудсмана.
На думку колишнього омбудсмена Ніни Карпачової, збільшення чисельності співробітників апарату Офісу омбудсмана мало б призводити до підвищення ефективності його роботи, але цього не відбувається. «На даний момент, у Офісі омбудсмана працює більше 300 людей. За чотирнадцять років, які я була уповноваженою, у моєму Офісі працювали максимум 100. Зверніть увагу на те, що офіс Денісової – це як три моїх офіси, тому ефективність мала б бути у три рази вище», – сказала вона в коментарі Advokat Post.
До речі, про ефективність і комунікації. Наразі більшу частину інформації про діяльність омбудсмана громадськість отримує зі сторінки Офісу уповноваженого у Facebook.Так відбувається через те, що офіційний сайт Офісу, м’яко кажучи, застарілий. Це визнає і сама Денісова.
Але вирішити це питання вона чомусь намагається не в рамках існуючого фінансування, а із залученням грошей, передбачених на боротьбу з коронавірусом. У травні 2020 року вона звернулася до Кабінету Міністрів з проханням виділити з фонду боротьби з COVID-19 3,5 млн гривень на створення веб-сайту, 10 млн гривень – на ремонт приміщень офісу, а також 1 млн грн – на відрядження в рамках національного превентивного механізму.
Якщо навіть не брати етичність такого «прохання», то є багато питань щодо обсягу коштів, які омбудсман хоче витратити на сайт, особливо враховуючи те, що навіть попереднього технічного завдання на сайт Денісова не надавала. У липні ЗМІ писали, що за оцінками різних IT-компаній сума в 3,5 млн гривень за сайт може бути значно завищеною.
Хоча, як повідомили Advokat Post у секретаріаті Кабінету Міністрів, уряд так і не виділив ці кошти. І тому Денісова почала їх просити… в європейських партнерів. При чому тут «знайшлася» нова аргументація: якщо у зверненні до уряду йшлося лише про моральну застарілість сайту, то європейцям вона розповідала про те, що «сайт постійно зазнає хакерських атак з боку країни-агресора РФ».
Наразі інформації про те, що європейські партнери будуть фінансувати розробку сайту нема. І така перспектива виглядає загалом доволі примарною, особливо зважаючи на те, що за інформацією Advokat Post, іноземні партнери доволі скептично оцінюють її діяльність і не проти зміни персони уповноваженого.