Починаючи з 2001 року КК зазнав численних змін і доповнень. Деякі норми трансформувалися кілька разів. Утім, на жаль, для українського законодавства це нормальний стан — постійно змінюватися навіть тоді, коли це не потрібно.
Про це повідомив Ігор Глушко, адвокат GOLAW в інтерв’ю Закон і Бізнес.
“Водночас наразі в КК залишаються статті, що є мертвими через складність конструкції злочинів. Зазначене зумовлює труднощі в застосуванні таких норм. Тобто притягнення до відповідальності на підставі таких статей є фактично неможливим.
Окрему проблематику створює ситуація з унесенням змін до КК без належної експертизи, що спричиняє визнання таких норм неконституційними. З огляду на зазначені недоліки є підстави вважати, що впровадження нового карного закону є доцільним.
Зокрема, заслуговує на увагу намір творців проекту врегулювати питання стабільності та знання норм КК шляхом запровадження механізму судового контролю за змінами до кодексу та встановлення обмежень у періодичності їх унесення.
Так, передбачається розгляд Верховною Радою змін до КК тільки за наявності висновку Пленуму Верховного Суду щодо його відповідності принципам кодексу. При цьому серед закріплених проектом принципів передбачена презумпція знання закону. Її планують забезпечити шляхом установлення обмежень щодо внесення змін до КК.
Зокрема, зміни до закону про кримінальну відповідальність пропонують уносити тільки окремим законом, не частіше одного разу протягом календарного року. Звичайно, є винятки на випадок скасування чи пом’якшення кримінальної відповідальності.
До того ж змінювати одну й ту саму норму постійно не вдасться. Адже автори пропонують: до нещодавно відкоригованих статей вносити нові зміни зі спливом одного року.
Набуватимуть чинності нові норми не раніше ніж через 30 днів після опублікування. Натомість статті, що скасовують чи пом’якшують кримінальну відповідальність, набиратимуть чинності на наступний день після опублікування”, зазначив Ігор Глушко.