Якщо апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу захисника та скасував ухвалу місцевого суду, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, то таке рішення не відповідає вимогам кримінального процесуального закону і виходить за межі повноважень апеляційного суду.
Якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд повинен постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд відмовив у задоволенні клопотання захисника про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної
відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК, у зв’язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК.
Апеляційний суд скасував ухвалу місцевого суду, та постановив нову, якою звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрив на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: колегією суддів ККС встановлено, що апеляційний суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що полягають у порушенні положень ст. 392 КПК, а тому суд касаційної інстанції вважає передчасним висловлюватися з приводу застосування ст. 49 КК.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час судового
розгляду в суді першої інстанції захисник подав клопотання про звільнення
обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення
правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності, та про закриття кримінального
провадження щодо ОСОБА_1 з цієї підстави. Обвинувачений зазначене
клопотання захисника підтримав у судовому засіданні.
Ухвалою місцевого суду у задоволенні клопотання було відмовлено та продовжено розгляд кримінального провадження в цьому суді по суті. Тобто,
винесена судом першої інстанції ухвала не перешкоджала подальшому
кримінальному провадженню, а тому не могла бути предметом окремого
оскарження в суді апеляційної інстанції. Отже, суд апеляційної інстанції у даному
випадку вийшов за межі своїх повноважень та прийняв рішення, яке не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
У той же час положення чинного кримінального процесуального закону не передбачають такої підстави для закриття апеляційного провадження, як відкриття за апеляційною скаргою на судове рішення, яке відповідно до ст. 392
КПК не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Тобто, в законодавчому
порядку чітко не врегульована ситуація, коли апеляційний суд відкрив
апеляційне провадження за відсутності передбачених законом підстав.
Колегія суддів ККС зазначає, що, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на
рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має
постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження. ВС визнав
правильними такі рішення апеляційних судів.
Оскільки апеляційне провадження за апеляційною скаргою було відкрито відповідним судом, то суд касаційної інстанції позбавлений можливості закрити
дане провадження, адже це виходить за межі його повноважень. Тому ухвала
апеляційного суду підлягає скасуванню, а матеріали провадження направленню
до суду апеляційної інстанції.
Детальніше з текстом постанови ВС від 16.06.2022 у справі No 641/2699/17 (провадження No 51-4504км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/104896869.