Особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 3 ст. 187 КК.
У касаційній скарзі обвинувачений вважає, що апеляційний суд порушив його право на захист, оскільки безпідставно не задовольнив його клопотання про залучення іншого захисника.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС зазначила, що з матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений під час судового розгляду в апеляційному порядку заявив усне клопотання про заміну захисника, призначеного на підставі оручення, мотивуючи тим, що адвокат лише номінально виконувала свої функції захисника, а тому він відмовляється від неї та просить апеляційний суд призначити іншого захисника для надання безоплатної правової допомоги.
При цьому обвинувачений вказав, що його близькі родичі мають намір укласти договір правової допомоги з іншим адвокатом. На запитання головуючої судді апеляційного суду щодо підстав відмови від захисника обвинувачений не навів жодних аргументів стосовно неналежного забезпечення його захисту адвокатом.
Апеляційний суд надав обвинуваченому можливість і час для укладення договору правової допомоги з іншим захисником для участі в цьому кримінальному провадженні. Однак надалі в судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений не надав суду інформацію про наявність укладеної угоди з іншим адвокатом, який діяв би в його інтересах під час розгляду провадження у апеляційному суді.
З огляду на зазначене ухвалою суду апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні вказаного клопотання обвинуваченого.
Крім того, суд апеляційної інстанції в ухвалі звернув увагу на положення ч. 1 ст. 13 Закону «Про безоплатну правову допомогу», якими передбачено, що безоплатна вторинна правова допомога — це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя. Під час реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки на підставі ст. 49 КПК захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду. Тому особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього.
Колегія суддів ККС погодилася з такими висновками апеляційного суду.
При цьому доводи касаційної скарги про те, що обвинувачений просив замінити захисника з підстави неузгодженої правової позиції сторони захисту, є необґрунтованими, оскільки зі змісту матеріалів кримінального провадження, а саме звукозапису судових засідань в апеляційному суді, змісту клопотання засудженого, пояснень адвоката про те, що їй невідомі причини її заміни обвинуваченим, не вбачається того, що замінити захисника за призначенням обвинувачений просив саме з таких підстав.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 19.03.2026 у справі № 128/951/21 (провадження № 51-1570км25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/135234973
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.