Необхідно удосконалити законодавче регулювання процедури притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності: суддя Рогач

Судова система зацікавлена в якнайшвидшому відновленні роботи Вищої ради правосуддя. На цьому наголосила Секретар Великої Палати Верховного Суду Лариса Рогач під час консультацій з експертами Ради Європи з питань оптимізації дисциплінарного провадження щодо суддів.

Про це повідомляє прес-служба Судової влади.

Під час свого виступу вона акцентувала на необхідності удосконалення законодавчого регулювання процедури притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності крізь призму трьох факторів.

По-перше, на законодавчому рівні слід уточнити підстави дисциплінарної відповідальності судді, передбачені ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За цією статтею суддю можна притягнути до дисциплінарної відповідальності за 24 складами діянь (якщо їх не конкретизувати), які деякою мірою перетинаються і не однаково сприймаються суддями та юридичною спільнотою. На думку Лариси Рогач, також підстави дисциплінарної відповідальності слід переглянути на предмет їх відповідності європейським стандартам.

По-друге, спірним залишається запитання, чи є неодмінною складовою дисциплінарного проступку негативні наслідки і в чому вони мають полягати. Ці наслідки мають полягати в порушенні конкретного права заявника (ініціатора дисциплінарного провадження) чи в тому, що проступок викликає широкий суспільний резонанс і шкодить репутації судової системи в цілому. Від відповіді на це запитання залежить кваліфікація дій судді в дисциплінарному провадженні та міра дисциплінарного стягнення.

По-третє, потрібно розмежувати правову природу подання про звільнення судді з посади (яке виноситься ВРП за результатами розгляду дисциплінарного провадження) і кадрового рішення ВРП про звільнення судді з посади (за результатами розгляду такого подання). Обидва ці рішення можна оскаржити до суду. Однак на практиці підстави їх оскарження фактично дублюються. Такі рішення за своєю суттю мають бути розмежовані настільки, щоб не виникало жодних сумнівів у тому, що саме є підставою оскарження.

За словами Секретаря ВП ВС, урегулювання також потребує питання щодо меж судового контролю з перегляду рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, у разі коли за одне порушення застосовано мінімальне стягнення. Велика Палата ВС не наділена повноваженням закрити дисциплінарне провадження, навіть коли констатує, що таке рішення ВРП не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, і скасовує його. За чинним правовим регулюванням, ВП ВС має повернути дисциплінарне провадження на повторний розгляд до ВРП.

Резюмуючи свій виступ, спікерка сказала про необхідність удосконалити законодавче регулювання процедури притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та меж судового контролю. Вона переконана, що процес дисциплінарної відповідальності суддів має відповідати принципам і засадам Ради Європи та ООН. «Незалежність суддів – це не преференція, це той механізм, яким ми керуємося в процесі здійснення правосуддя на засадах верховенства права», – переконана Лариса Рогач.