Невстановлення судом закінчення часу ознайомлення із матеріалами унеможливлює правильне визначення строку досудового розслідування

Висновок суду про те, що обвинувальний акт направлено до суду поза межами строків досудового розслідування, виключно на підставі аналізу реєстру матеріалів досудового розслідування, без перевірки та посилання в ухвалі про закриття кримінального провадження на процесуальні документи, необхідні для постановлення законного судового рішення, є недостатнім з огляду на те, що в такому реєстрі не відображається зміст прийнятих процесуальних рішень. Невстановлення судом закінчення часу ознайомлення підозрюваних та їхніх захисників із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо декількох осіб, яким було визначено різний час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, унеможливлює правильне визначення як моменту закінчення часу ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування, так і закінчення досудового розслідування загалом. У зв’язку із цим висновок про те, що обвинувальний акт надійшов до суду поза межами строків досудового розслідування, є передчасним.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: ухвалою місцевого суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК, ОСОБА_3 — ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК, ОСОБА_1 — ч. 2 ст. 367 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 цього Кодексу, після повідомлення особам про підозру.

Апеляційний суд залишив без зміни вказану ухвалу місцевого суду.

У касаційній скарзі прокурор вказує, що судами не враховано приписів п. 2 ч. 6 ст. 219 КПК, яка передбачає правила обчислення строку досудового розслідування у разі об’єднання кримінальних проваджень. Окрім того, зазначає, що ані судом першої, ані судом апеляційної інстанцій, не встановлено дати початку перебігу строку досудового розслідування, що позбавило можливості встановити й дату його закінчення.

Позиція ККС: скасовано рішення судів попередніх інстанцій та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС дійшла висновку, що з метою правильного застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК важливе значення має правильне встановлення моменту початку відліку строків досудового розслідування та їх закінчення.

У кримінальному провадженні, яке є предметом касаційного розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що обвинувальний акт направлено до суду поза межами строків досудового розслідування. Такий висновок зроблено на підставі аналізу реєстру матеріалів досудового розслідування, причому без перевірки та посилання в ухвалі про закриття кримінального провадження на процесуальні документи, які, на думку колегії суддів, є необхідними для постановлення законного судового рішення. Хоча реєстр матеріалів досудового розслідування є обов’язковим додатком до обвинувального акта, колегія суддів ККС вважає, що прийняття рішення лише на підставі його аналізу є недостатнім з огляду на те, що в ньому не відображається зміст прийнятих процесуальних рішень.

Визначаючи момент закінчення часу ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою місцевого суду (яка не зазначена у реєстрі матеріалів) встановлено
підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику строк для ознайомлення до 28.04.2020, а іншою ухвалою того ж суду — підозрюваному ОСОБА_1 та його захисникам — до 20.05.2020. З огляду на це суд дійшов висновку, що час ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування закінчився саме 20.05.2020.

Проте, колегія суддів ККС звертає увагу на те, що у цьому кримінальному провадженні обвинувальний акт надійшов до суду стосовно трьох осіб.

Судом першої інстанції в ухвалі про закриття кримінального провадження не надано висновку щодо закінчення часу ознайомлення з матеріалами досудового
розслідування підозрюваним ОСОБА_3 та його захисником.

Зазначене унеможливило, на думку Суду, правильне визначення як моменту
закінчення часу ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового
розслідування, так і закінчення досудового розслідування у цілому, а, отже, висновок про те, що у цьому кримінальному провадженні обвинувальний акт надійшов до суду поза межами строків досудового розслідування, у зв’язку з чим воно підлягає закриттю, є передчасним.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної
інстанцій про те, що системний аналіз норм закону свідчить, що законодавець визначив, що матеріалами досудового розслідування є матеріали, які перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, а стороною захисту надаються матеріали, речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надається доступ до житла чи іншого володіння… час ознайомлення з матеріалами сторони захисту не включається у строки, передбачені ч. 5 ст. 219 КПК.

Детальніше з текстом постанови ВС від 23.02.2022 у справі No 935/154/20 (провадження No 51-2177км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reestr.court.gov.ua/Review/103906888
.