2020 рік ознаменувався змінами в структурі державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 року № 703-IX (далі – Закон 703-IX) утворив Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ).
Згідно Закону відбулося розмежування між політичними та експертними функціями у сфері інтелектуальної власності. Виконання політичних функцій було покладено на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки), експертні функції з аналітики, узагальнення практики, надання відповідних послуг у цій сфері передано НОІВ.
Модель передбачає, що функції національного органу виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України.
Тимчасово функції НОІВ були покладені на Державне підприємство «Укрпатент» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 року № 1267.
Однак 28 жовтня 2022 року відбувся черговий етап реформи, у відповідності до вимог Закону № 703-IX була створена державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі – УКРНОІВІ; ІР-офіс), яка виконує функції НОІВ, та припинено повноваження «Укрпатент». УКРНОІВІ не має на меті одержання прибутку, а лише спрямовує свою діяльність на надання відповідних послуг та реалізацію повноважень у сфері інтелектуальної власності.
Відповідно у зв’язку з цим на практиці виникла низка організаційних питань стосовно функціонування УКРНОІВІ.
Під час вебінару «Національний орган інтелектуальної власності: новий етап реформи», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Микола Потоцький, адвокат, доктор юридичних наук, Голова Комітету з інтелектуальної власності, що діє у складі НААУ, надав відповіді на наступні питання, пов’язані з діяльністю УКРНОІВІ.
- Який порядок подання заявок та листування з ІР-офісом?
Подання документів у паперовій формі здійснюється:
- Засобами поштового зв’язку за адресою УКРНОІВІ – вул. Глазунова, 1, м. Kиїв, 01601;
- Безпосередньо за адресою УКРНОІВІ – вул. Глазунова, 1, м. Київ. Час прийняття з 8:30-18:00.
Подання національних заявок на об’єкти промислової власності у формі електронного документу здійснюється за наявності кваліфікованого електронного підпису:
- через системи подання електронних заявок СПЕЗ-1, СПЕЗ-2, систему електронної взаємодії закладу експертизи (СЕВ ЗЕС) – на торговельні марки, промислові зразки, винаходи, корисні моделі, географічні зазначення;
- на електронну адресу УКРНОІВІ office@nipo.gov.ua – на торговельні марки, промислові зразки, географічні зазначення, винаходи, корисні моделі.
Подання документів на державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, на електронну адресу УКРНОІВІ copyright@nipo.gov.ua
Серед обов’язкових вимог, що ставляться до документів, перш за все наявність власноручного підпису, якщо йдеться мова про паперову форму, та кваліфікований електронний підпис, якщо документ подається в електронній формі. Якщо йдеться мова про копію, така копія документа має бути засвідчена у встановленому законом порядку. У сфері інтелектуальної власності нотаріальне посвідчення копій не вимагається, окрім довіреності, в якій міститься положення про делегування повноважень іншому представнику. Скановані копії паперових довіреностей, приймаються до розгляду у разі їх засвідчення представником із застосуванням його КЕП.
- Який режим документів, поданих до Укрпатенту, для державної реєстрації авторського права та авторських договорів, за якими не прийнято рішення Укрпатенту?
Документи, подані до Укрпатенту, для державної реєстрації авторського права та авторських договорів, за якими не прийнято рішення Укрпатенту, передані за належністю УКРНОІВІ, оскільки УКРНОІВІ фактично є функціональним правонаступником у розумінні адміністративного права як особа, яка виконує владні делеговані функції. У цьому контексті документи передані та опрацьовуються і навіть, якщо заявка подавалася в Укрпатент, і на етапі відповідного прийняття розпорядження Кабміном рішення за нею не було ухвалено, вона була передана до відповідного структурного підрозділу УКРНОІВІ.
- Який правовий режим документів щодо зареєстрованих авторських прав та зареєстрованих договорів?
Усі документи, усі заявки, охоронні документи, що були видані, залишаються чинними, так само як і реєстраційні дії, по яким вони є завершеними. Якщо виникає питання стосовно отримання копій документів, необхідно розуміти чітко дату створення таких документів, оскільки, якщо такі реєстраційні дії виконувалися на етапі здійснення функцій Мінекономіки, то такі документи зберігаються саме в Мінекономіки, до якого і потрібно звертатися у такому разі. Якщо це документи, що створювалися Укрпатентом на виконання таких функцій, то відповідно можна звертатися і до УКРНОІВІ, однак слід мати на увазі, що отримання таких документів може зайняти тривалий час, оскільки такі документи потрібно отримати з архіву. Наразі вирішується питання стосовно створення Державного архіву державної системи правової охорони інтелектуальної власності, що має значно спростити процедуру отримання копій документів.
- Чи потрібно отримувати довіреність на представництво перед Державною організацією УКРНОІВІ?
Довіреності, які містять в переліку осіб, перед якими повіреного уповноваженого на представництво інтересів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності та (або) Національний орган інтелектуальної власності та (або) підприємства, установи, організації, що здійснюють повноваження у сфері інтелектуальної власності, не потребують обов’язкового додаткового зазначення того, що повіреного уповноважено на представництво перед Державною організацією «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій». Однак разом з тим, подаючи нові документи, у довіреності слід зазначати правильно особу, перед якою ви уповноважені на представництво інтересів, оскільки у разі наявності спору, наприклад, про оскарження рішення про державну реєстрацію певних об’єктів, ваші опоненти будуть знаходити всі можливі підстави для визнання такого рішення незаконним. Тому необхідно правильно та з урахуванням вимог закону оформляти відповідні документи.
- Чи зупиняється перебіг строків, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної власності, в умовах воєнного стану?
Для створення пільгових умов реалізації прав та з метою збереження прав інтелектуальної власності, 1 квітня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 13 квітня 2022 року.
Згідно із Законом з дня введення в Україні воєнного стану, введеного у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, зупиняється перебіг строків для вчинення дій, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної власності, а також строків щодо процедур набуття цих прав, визначених спеціальними законами України у сфері інтелектуальної власності.
Фізичні особи та/або юридичні особи мають право подати документи (заяви, клопотання, заперечення, відповіді тощо), подання яких передбачено спеціальними законами у сфері інтелектуальної власності, не пізніше 90 днів з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, без сплати зборів за поновлення, подовження або продовження строків, передбачених цими законами та Порядком сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716;
Такі строки зупинені для заявників, правовласників, разом з тим такі строки не зупинені для Національного органу інтелектуальної власності. Відтак, якщо Національний орган вчиняє відповідні дії з дотриманням строків, порушення відсутні.
На сьогодні норми Закону реалізовані, наявна можливість відтермінування подання документів, однак зазначені положення Закону не звільняють правовласників від необхідності вчинити дії з охорони прав, і при можливості слід вчиняти такі дії вчасно, оскільки прийнятий Закон покликаний надати пільги першочергово тим особам, хто перебуває у зоні бойових дій та діяльність яких є обмеженою.