Під час заходу з підвищення кваліфікації у Вищій школі адвокатури на тему “Окремі проблемні питання КПК при розгляді кримінальних проваджень та постановлення судових рішень. Нерелевантне застосування практики ЄСПЛ. Зловживання процесуальними правами у кримінальному провадженні як підстава для притягнення до відповідальності. Практика КДКА”, Бучківська Вікторія, суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, розповіла про проблемні питання, які виникають при написанні вироку та про порушення таємниці нарадчої кімнати судді як підстава для скасування судового рішення та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з Частиною 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.434-1 КПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Крім того, висновки суду касаційної інстанції, в зв’язку з якими скасовано судові рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Подаючи різноманітні клопотання до суду, в тому числі, й обґрунтування тих чи інших позицій сторона захисту покликається на обов’язок суду застосовувати практику Верховного Суду, зазначає конкретні постанови Верховного Суду. Однак доволі часто не зазначає, якими нормами слід керуватися.
Потрібно враховувати правовий висновок Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі No 755/10947/17 (провадження No 14-435цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначає, що незалежно від того чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила ВП ВС, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію ВП ВС.
Перша Постанова ВС/ККС – це те, що вирок повинен оголошуватись у повному обсязі, оголошення його вступної та резолютивної частин не допускається.
Присутність чи відсутність обвинуваченого під час оголошення вироку ніяким чином не впливає на законність, обґрунтованість чи вмотивованість цього вироку, оскільки останній вже складений і підписаний.
До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі No 445/1095/16-к від 04.11.2020.
Практика подання апеляційної скарги та звернень до Вищої ради правосуддя стосується порушень таємниці нарадчої кімнати судді.
Таємниця нарадчої кімнати є однією із гарантій незалежності та неупередженості суду, яка спрямована на забезпечення необхідних умов для повного і правильного вирішення питань, визначених статтею 324 КПК України, з метою постановлення законного і обґрунтованого судового рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні.
Суд першої інстанції на запит Верховного Суду щодо надання інформації про порушення таємниці нарадчої кімнати однієї зі суддів, яка входила до складу колегії повідомив, що суддею у період з 29 вересня 2016 року до 05 жовтня 2016 року судові засідання не проводилися, справи не розглядалися, було ухвалено лише рішення, які стосувалися організації розгляду справ. Наголосивши при цьому на тому, що таємниця нарадчої кімнати суддею не порушувалася, оскільки вона не залишала нарадчу кімнату, не спілкувалася з особами, які брали участь у розгляді кримінального провадження та з іншими особами, які могли бути зацікавлені у розгляді кримінального провадження.
Як встановлено судом, вказані рішення стосувалися призначення підготовчих судових засідань в інших справах, повернення отриманих нею матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення за нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення в зв’язку з неявкою осіб, стосовно яких було складено протоколи, для доопрацювання та усунення недоліків, розгляд заяви засудженого про судове засідання в режимі відеоконференції, призначення захисника з центру безоплатної вторинної правової допомоги.
Отже, суд касаційної інстанції, враховуючи наведені положення законодавства, за наведених обставин щодо вчинення суддею відповідних процесуальних дій та ухвалення судових рішень в інших провадженнях під час її перебування в нарадчій кімнаті в складі колегії суддів у даному кримінальному провадженні, констатує порушення судом першої інстанції таємниці нарадчої кімнати, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а отже безумовною підставою для скасування судових рішень.
Висновок щодо застосування ст. 367 КПК України у взаємозв`язку зі ст. 412 КПК України, згідно якого постановлення суддею (без виходу в судове засідання) низки судових рішень, які стосувалися організації розгляду інших справ (призначення підготовчих судових засідань, розгляду заяви щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, призначення захисника з центру безоплатної вторинної правової допомоги), є порушенням таємниці нарадчої кімнати та в свою чергу істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і відповідно безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до висновку Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної в постанові від 24.02.2020 у справі No 128/2455/15-к, з урахуванням положень ст.367 КПК України, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень по інших справах, слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі ч.1 ст.412 КПК України може бути визнано істотним порушення вимог кримінального процесуального закону у разі коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення.