Органи досудового розслідування не наділені статусом ЗМІ: адвокат Ярослав Зейкан

Закон надає право п’ятому Президенту Порошенку добровільно з’явитись до слідчого судді і тоді ухвала про затримання втрачає силу. Але до Порошенко не доведено про існування ухвали про затримання і в провадженні якого слідчого судді знаходиться ця справа.

Про це пише Ярослав Зейкан, адвокат на своїй сторінці у Meta.

Тому правильною є позиція захисту яка вимагає повідомлення про наявність такої ухвали і про бажання Порошенка добровільно з’явитись до конкретного слідчого судді. І якщо влада до цього не прислухається то це може бути підставою до звернення ЄСПЛ (ч. 3 ст. 190 КПК).

На практиці громадянам відмовляють у застосуванні задекларованого права, штампуючи затримання за зверненнями прокурора.. Високі матерії і принцип верховенства права розбиваються при першому ж зіткненні з реальним станом речей.

Я вже говорив про те, що в головах окремих людей панує принцип приписування вини (вменения вини), який так блискуче продемонструвала генпрокурорка. (Генеральний прокурор пані Венедіктова, звертаючись до 5 – Президента заявила: «… пропоную п’ятому Президенту України продемонструвати співгромадянам власним прикладом повагу до закону, до створених правоохоронним органам і реформованим судам, і скористатися правом на захист способом передбаченим законом і доводити в суді свою невинуватість».)

Слідчими органами, і не тільки ними порушується право на використання імені, а ми, адвокати на це належним чином не реагуємо. Згідно з ч. 4 ст. 296 ЦК України ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, може бути використане (оприлюднене) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї.

Органи досудового розслідування не наділені статусом ЗМІ, і повинні діяти згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України в межах своїх повноважень. Відтак порушення державним органом прямої законодавчої заборони на використання імені підозрюваної чи обвинуваченої особи до набрання законної сили обвинувальним вироком суду не може тлумачитись як критика у засобах масової інформації (а є порушенням гарантованої ч. 1 ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК презумпції невинуватості).

Такий висновок реалізовано у правовій позиції Верховного Суду під час розгляду справи № 760/20787/18 за позовом фізичної особи до НАБУ про визнання інформації такою, що порушує немайнові права на використання імені особи і на недоторканість ділової репутації.

Ми адвокати повинні користуватись можливостями, які нам надає ч. 4 ст. 296 Цивільного Кодексу України та звертатись в таких випадках до суду.