Нині, мабуть, тільки лінивий не знає справу НАБУ відносно Олега Бахматюка (рефінансування VAB Банка). Слід відмітити, що вказана кримінальна справа бере свій початок з 2016 року під егідою ГСУ НП України. У серпні 2019 вказану справу ГСУ НП України закрито, у зв’язку із відсутністю в діяннях службових осіб ПАТ «ВіЕйБі Банк», Національного банку України, ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза» складу вказаних кримінальних правопорушень.
Однак, ймовірно, у зв’язку зі зміною «політичного флюгеру» – менше ніж через місяць, вказане рішення про закриття Першим заступником Генерального прокурора В. Каськом скасовано, у зв’язку із, начебто, поверхневим проведенням розслідування, без повного та всестороннього з’ясування обставин вчиненого правопорушення… Як наслідок, досудове розслідування поновлено, однак вже під егідою більш одіозного правоохоронного органу – НАБ України.
Однак, на тлі реформування Генеральної прокуратури, вказана справа знову потрапила під вітер змін, що не можуть бути не взяті до уваги українською адвокатською спільнотою. Впевнена, що більшість адвокатів стикалися із шаблонністю ведення розслідування кримінальних справ НАБ Україна.
Однак, ситуація, що склалася наразі заслуговує окремої уваги, оскільки вседозволеність НАБ України перейшла усі кордони. Так, із соціальної мережі Facebook стало відомо, що Генеральний прокурор, 25.06.2020 року скасував Постанову першого заступника Генерального прокурора Каська В.В. про скасування постанови про закриття вказаного кримінального провадження, щодо VAB Банку.
Вказаному передувало винесення 05.06.2020 року Печерським районним судом міста Києва рішення у справі 757/22567/20-к, яким зобов’язано Генерального прокурора розглянути клопотання сторони захисту про скасування постанови Першого заступника Генерального прокурора Каська В.В. про скасування постанови про закриття вказаного кримінального провадження та за результатами розгляду скасувати вказану постанову. З огляду на викладене, вказану кримінальну справу закрито.
Однак, НАБ України разом із САП зупинятися не збираються, оскільки, звернулися із апеляційною скаргою на вказане рішення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Є очевидним, що таке звернення НАБУ та САП із вказаною апеляційною скаргою саме до системи антикорупційних судів є виправданим часом та позитивною практикою, щодо оскарження неоскаржуваного.
Саме вказаному питанню слід приділити окремої уваги.
Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної інстанції з розгляду окремих категорій справ. Вищими спеціалізованими судами є: 1) Вищий суд з питань інтелектуальної власності; 2) Вищий антикорупційний суд. Відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у складі вищого спеціалізованого суду можуть утворюватися судові палати для розгляду окремих категорій справ у першій інстанції, а також утворюється апеляційна палата для розгляду справ в апеляційній інстанції. Апеляційна палата вищого спеціалізованого суду діє у його складі на засадах інституційної, організаційної, кадрової та фінансової автономії. Кількість суддів в апеляційній палаті вищого спеціалізованого суду визначає у межах загальної кількості суддів вищого спеціалізованого суду Державна судова адміністрація України за погодженням із Вищою радою правосуддя.
Згідно з абз. 2) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» Вищий антикорупційний суд: здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч. 2 ст. 33 КПК України кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють відповідні апеляційні суди, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду.
Як зазначено в п.20) ч. 1 ст. 3 КПК України суд апеляційної інстанції — відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду — стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Враховуючи, що Ухвала від 05.06.2020 року ухвалена після початку роботи Вищого антикорупційного суду слідчим суддею Печерського районного суду, відтак, судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не мають права розглядати апеляційну скаргу на ухвалу від 05.06.2020 року у справі № 757/22567/20-к, оскільки апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва повинні подаватися до Київського апеляційного суду.
Сподіваюсь, що саме суд, здійснюючи правосуддя зробить правильні висновки та не допустить порушення закону, адже саме це на суд, в тому числі Вищий антикорупційний суд, покладалось суспільством при його створенні та взагалі реформування судової системи. І саме правосуддя та дотримання букви закону чекає від судових органів, як адвокатура, так і суспільство в цілому.