Особливості застосування Європейської конвенції з прав людини в часи війни: адвокат Нуріджанян

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід на тему: “Особливості застосування Європейської конвенції з прав людини в часи війни”. Лектором виступила Ґаяне Нуріджанян – магістр права (Кембриджський університет), доктор філософії у галузі права (Університетський коледж Лондона). Лектор розповіла про тлумачення ЄКПЛ у світлі норм міжнародного гуманітарного права, підстави здійснення державою екстратериторіальної юрисдикції за ЄКПЛ, застосування ЄКПЛ до дій РФ на території України та наслідки виключення рф з Ради Європи для захисту прав людини на території України.

Застосування ЄКПЛ в умовах війни

Норми міжнародного гуманітарного права регулюють ведення чи відносини в умовах збройного конфлікту.

МГП містить норми для захисту осіб, які не беруть активної участі у бойових діях.

Також регулює методи ведення війни.

Міжнародне право прав людини, яке регулює відповідальність держави перед індивідом. яке встановлює певні зобов’язання для держави щодо дотримання прав і свобод людини, не припиняє свою дію в умовах війни.

Міжнародне право прав людини, зокрема й ЄКПЛ продовжують застосовуватися паралельно до МГП не лише у мирний час, але й в умовах війни.

Міжнародне право прав людини, так само й ЄКПЛ і Європейський суд визнають, що у певних обставинах держава не може забезпечити повне дотримання прав, які гарантуються конвенцією. 

Сама конвенція передбачає механізм, який дозволяє державі відступити від своїх зобов’язань (ст. 15 ЄКПЛ). Стаття 15 ЄКПЛ застосовується у ситуаціях:

  • Війни або інших суспільних небезпек, які загрожують життю нації (тероризм, пандемія COVID-19).
  • Заходи, які держава може вжити, відступаючи від своїх зобов’язань мають бути лише в тих межах, яких вимагає гострота становища:

-Правові підстави

-Обмежена дія в часі 

-Визначеність просторових меж  

  • Не повинні суперечити іншим зобов’язанням згідно з міжнародним правом
  • Стаття 15 ЄКПЛ також передбачає обов’язок держави інформувати Генерального Секретаря РЄ про ймовірний відступ від зобов’язань (Україна у 2022 році – ст ст 5, 8, 10, 11 ЄКПЛ, ст 1 Протоколу 1, ст 2 Протоколу 4 тощо)
  • За жодних умов держава не може відступати від зобов’язань згідно зі ст. 2 (окрім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій), 3, 4§1, 7 ЄКПЛ, а також ст 4 Протоколу 7

Інший спосіб це:

  • Тлумачення ЄКПЛ у світлі норм міжнародного гуманітарного права
  • ЄСПЛ часто використовує у своїх рішеннях таку цитату: ““…Конвенцію слід тлумачити у гармонії з іншими нормами міжнародного права, частиною яких вона є […] Не меншою мірою це стосується і міжнародного гуманітарного права.”
  • Віденська конвенція про право міжнародних договорів (1969) 

-Ст 31: Загальне правило тлумачення міжнародних договорів

-Ст 31 § 3(с): при тлумаченні враховуються будь-які відповідні норми   міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками

З цього загального правила в міжнародному праві витікає цитата вказана вище, коли суд намагається тлумачити конвенцію у світлі інших норм міжнародного права і, зокрема, норм МГП.

Підстави здійснення державою екстратериторіальної юрисдикції за ЄКПЛ

СТАТТЯ 1 ЄКПЛ говорить про:

Зобов’язання поважати права людини: «Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції»

  • Юрисдикція держави – це повноваження здійснювати суверенітет, здійснювати регулювання відносин відповідно до своїх законів
  • Як правило, держава здійснює юрисдикцію на території, що належить їй відповідно до норм міжнародного права (територіальний принцип)
  • У виняткових випадках держава може здійснювати юрисдикцію поза межами своєї території, тобто на території, що належить іншим державам (екстратериторіальна юрисдикція)

Які є підстави для здійснення екстратериторіальної юрисдикції?

  • Ефективний контроль над територією/частиною території іншої держави 
  • Здійснення влади та фізичного контролю представником держави над особою 

Є два шляхи, якими держава може встановити ефективний контроль над територією/частиною території іншої держави:

1. Встановлення контролю шляхом застосування сили та збройних сил держави; присутність збройних сил на території; окупація території 

  • РФ здійснює ефективний контроль на території Криму (Ukraine v Russia (Re: Crimea), 16 грудня 2020 року)

2. Контроль шляхом надання військової, політичної, економічної підтримки місцевим силам, що підконтрольні такій державі

  • Придністров’я, Південна Осетія, Абхазія 
  • Питання здійснення РФ ефективного контролю на територіях так званих ЛНР/ДНР до 24 лютого 2022 року – вирішується у справі Ukraine and the Netherlands v. Russia (слухання щодо прийнятності відбулися в січні 2022 року)

Друга підстава для здійснення екстратериторіальної юрисдикції – це здійснення влади та фізичного контролю представником держави над особою

1. ЄСПЛ: Щоразу, коли держава через своїх представників (state agents) здійснює контроль і владу над особою, а отже і юрисдикцію, держава зобов’язана відповідно до статті 1 Конвенції забезпечити цій особі права і свободи відповідно до розділу I Конвенції, які мають відношення (relevant) до ситуації цієї особи

2. Арешт, затримання особи представниками держави на території іноземної держави 

3. Умисне вбивство шляхом отруєння полонієм у справі Carter v Russia (рішення від 21 вересня 2021 року):

  • «Відповідальність у таких ситуаціях випливає з того факту, що статтю 1 Конвенції не можна тлумачити так, щоб дозволити державі-учасниці вчинити порушення Конвенції на території іншої держави, які вона не могла б вчинити на своїй власній території». 
  • Цілеспрямовані порушення прав людини однієї Договірної Держави на території іншої Договірної Держави підривають ефективність Конвенції як охоронця прав людини, так і як гаранта миру, стабільності та верховенства права в Європі.

Наслідки виключення РФ з Ради Європи для захисту прав людини на території України

  • 16 березня 2022 року Комітет Міністрів Ради Європи прийняв рішення виключити РФ із Ради Європи
  • Підстава – це акт агресії, незаконне застосування сили проти України, порушення прав людини на території України, що порушує статтю 3 статуту Ради Європи 
  • Стаття 58 § 3 ЄКПЛ: Держава-учасниця Конвенції, що припиняє бути учасницею Ради Європи, припиняє бути стороною ЄКПЛ на тих же умовах
  • Резолюція Пленуму ЄСПЛ від 22 березня 2022 року: ЄКПЛ припиняє дію для РФ з 16 вересня 2022 року
  • РФ відповідальна за порушення положень Конвенції, що можуть мати місце до 16 вересня 2022 року (ст 58 § 2 ЄКПЛ та ст 70 § 1(b) Віденської конвенції про право міжнародних договорів)