У справі No916/1645/18банк звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить Одеській міській раді згідно з рішенням суду про визнання квартири відумерлою спадщиною.Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Статтею 23 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що вразі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов’язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
За змістом статті 608 ЦК України зі смертю боржника припиняються лише ті зобов’язання, які нерозривно пов’язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою.
Оскільки іпотечні зобов’язання пов’язані не з особою іпотекодавця, а з належним йому нерухомим майном, з його смертю іпотека не припиняється, відповідний статус переходить до нового власника майна за прямою вказівкою Закону.
Наведені положення свідчать, що за існування судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки зміна власника обтяженого іпотекою майном не спричиняє необхідності повторного доведення кредитором в судовому порядку наявності в нього відповідного права.
Отже, у разі наявності рішення суду, яким звернуто стягнуто на іпотечне майно,зміна іпотекодавця після переходу права власності на обтяжене іпотекою майно може бути підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні, а не для звернення з новим позовом до нового власника.
Ураховуючи, що позивач належним чином не обґрунтував,за захистом якого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу він повторно звернувся до господарського суду за наявності чинного рішення суду, яким аналогічний позов вже задоволено, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про безпідставність позову.
Постанова КГС ВС від 09.07.2019 у справі No916/1645/18 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/82996675