Про позовну давність у справах про банкрутство крізь призму судової практики розповів під час вебінару, що відбувся на платформі Вищої школи адвокатури НААУ, адвокат та арбітражний керуючий Василь Дерлюк.
Головний аспект вебінару – це його практична спрямованість, висвітлення питань вебінару за матеріалами судової практики.
В огляді судової практики лектор зосередив увагу на таких ключових правових висновках Верховного Суду по темі вебінару:
- Позовна давність: поняття ознаки, умови обмеження у праві на захист:
- …хоча позовна форма захисту цивільних прав є основною формою їх захисту в суді і в ЦК України йдеться саме про позовну давність, проте встановлені законом строки застосовуються і до цивільно-правових вимог, які не оформляються у вигляді позову, зокрема у справах про банкрутство (висновки про застосування норм права, викладені у пункті 77 постанови Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15);
- … у вирішенні питання застосування позовної давності у справі про банкрутство необхідно керуватися нормами Цивільного кодексу України, глава 19 «Позовна давність» якого включена до книги першої «Загальні положення»… (висновки про застосування норм права, викладені у пункті 87 постанови Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15);
- … до усіх матеріально-правових вимог в процедурі провадження у справі про банкрутство позовна давність застосовується на загальних підставах, визначених нормами цивільного законодавства (ст.256-268 ЦК України). Жодної особливості для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами, заявленими у процедурі банкрутства (як за кредиторськими вимогами, так і за вимогами у спорах, стороною в яких є боржник і які вирішує відповідний г/с в межах справи про банкрутство) законом не визначено. … Тому такий момент встановлюється на загальних підставах, закріплених у ст.261 ЦК України (висновок про застосування норм права, викладений у пункті 93.4 постанови Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21).
Заява як підстава застосування позовної давності та передумови застосування:
- …законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак, її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (позиція ВС, викладена у постановах від 09.04.2019 у справі № 912/1104/18, від 20.09.2019 у справі № 904/4342/18);
- той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції (висновок сформований у постанові ВП ВС від 17.04.2018 у справі № 200/11343/14-ц);
- … умовою для вирішення апеляційним судом заяви відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції, є неналежне (без дотримання вимог процесуального законодавства) повідомлення сторони про час і місце розгляду справи у суді 1-ої інстанції (позиція ВС, викладена у п.91 постанови від 27.05.2021 у справі № 911/4923/14).
Особи, наділені правом на подання заяви:
- … стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника (висновок ВС, викладений у пункті 204 постанови від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15, постанові від 30.11.2021у справі №904/709/20).
Початок перебігу позовної давності:
- для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз понять “довідався” та “міг довідатися”, що містяться в ст.261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (правова позиція викладена у постановах ВС від 26.09.2019 у справі №924/1114/18, від 03.04.2018 у справі №910/31767/15, від 05.07.2023 у справі №910/15584/16);
- … суб`єктом прав є саме боржник, а не арбітражний керуючий (ліквідатор), а тому, визначаючи початок перебігу позовної давності…, слід враховувати, коли про порушене право дізнався або міг дізнатись боржник в особі уповноваженого органу (особа, що є носієм права), а не інша особа, у т. ч. й та, якій за законом надано повноваження із захисту цього права (позиція ВС, викладена у постанові від 12.01.2022 у cправі № 910/4129/20(910/20402/20);
- … у разі пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення арбітражного керуючого (ліквідатора) до суду із заявою про захист інтересів Боржника. Тому при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство та дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (…), оскільки ні Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ні чинний КУзПБ не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у т. ч. щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником). Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності (позиція ВС, викладена у п.34 постанови від 02.12.2021 у справі №922/1362/17).
Поважність причин пропуску позовної давності:
- призначення ліквідатора не є підставою для поновлення строку позовної давності та не може бути беззаперечною підставою для визнання поважності причин пропущення позовної давності ; … призначення ліквідатора не впливає жодним чином на початок визначення перебігу строку позовної давності (позиція ВС, викладена у п.37 постанови від 02.12.2021 у справі №922/1362/17);
- …, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно за приписом ч.5 ст.267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого ст.74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (висновки викладені у постановах ВП ВС від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17);
- …, суд має право надати особі (визнати право на) судовий захист порушеного права за сукупності умов:- особа (позивач) наведе поважні, на її думку, причини пропуску позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права, вказавши на конкретні обставини, які об`єктивно перешкоджали їй звернутися за захистом порушеного права у межах позовної давності, та надасть суду докази, що підтверджують існування цих обставин (ст.74 ГПК України); – суд за результатами оцінки доказів, наданих на підтвердження цих обставин, встановить їх існування та дійде висновку про їх об`єктивний характер, і, відповідно, про існування поважних причин пропуску позовної давності при зверненні позивача за захистом порушеного права (позиція ВС, викладена у п.51 постанови від 05.07.2023, cправа № 910/15584/16);
- … вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску позовної давності …, суд, з огляду на положення ст.13 ЦК України (“Межі здійснення цивільних прав”), має враховувати добросовісність поведінки як позивача (заявника), так і відповідача протягом всього періоду з моменту виникнення … (права на позов) і до моменту звернення з позовом, зважаючи на характер спірних правовідносин між сторонами, особливості їх нормативного регулювання, надані сторонам права та покладені на них обов`язки тощо (позиція викладена у постановах ВС від 05.03.2020 у справі № 14/325″б”, від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, від 23.12.2021 у справі № 910/15584/16);
- …, очевидний фраудаторний характер оспорюваних торгів …, виявлення ознак такої фраудаторності протягом тривалого часу, …, відсутність … зовнішнього незалежного управління …., яке …фактично встановлене лише з дати визнання боржника банкрутом … дають підстави вважати, що причини пропуску … строку позовної давності як щодо вимоги про визнання недійсними результатів спірних торгів, так і щодо віндикаційної вимоги, можуть бути визнані поважними (позиція викладена у п.95.2-95.3 постанови ВС від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21);
- …, враховуючи право позивача … отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. …. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (правова позиція ВС, викладена у постанові від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012 з посиланням на позицію ВП ВС у постановах від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18) та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19);
- питання щодо поважності причин пропуску позовної давності…, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини(правова позиція ВС щодо застосування приписів ч.5 ст.267 ЦК України, викладена у постанові від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09);
- закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, вирішення цього питання покладається безпосередньо на …суд, який розглядає справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих доказів (позиція, викладена ВС у постанові від 08.11.2022 у cправі № 15/143-б(910/11414/21));
- правові висновки про застосування норм права, що полягають у можливості визнання поважними причин пропущення позовної давності у зв`язку з бездіяльністю раніше призначених ліквідаторів банкрута та вчинення ними дій не в інтересах банкрута та його кредиторів, тобто обставини, які робили своєчасне пред`явлення позову утрудненим, (постанов ВС від 16.04.2019 у справі № 902/357/18, від 23.10.2018 у справі № 904/5978/14);
- правовий висновок про застосування норм права, що полягає у можливості визнання поважності пропуск строку позовної давності з встановленням обставин розподілу комплексу на частини, перереєстрації права власності на частини комплексу на інших осіб з одночасною зміною адрес кожної частини комплексу є обставинами, які утруднювали своєчасне подання позову(постанова ВС 08.11.2022 у cправі № 15/143-б(910/11414/21).
Переривання строку позовної давності:
- позовна давність шляхом пред`явлення позову переривається саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена ним у його позовній заяві. Що ж до вимог, які не охоплюються пред`явленим позовом, та до інших боржників, то позовна давність щодо них не переривається. Обов`язковою умовою переривання позовної давності шляхом пред`явлення позову також є дотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції та інших, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (постанова ВП ВС від 24.04.2019 у справі №523/10225/15-ц).
- у випадку звернення власника з позовом про витребування з чужого незаконного володіння майна, зміненого володільцем/володільцями внаслідок поділу, чи такого, що зазнало зміни ін. характеристик, незаявлення власником вимог до всіх набувачів не перериває позовної давності. Якщо ж власник пред`явив віндикаційний позов щодо такого майна до всіх набувачів, однак один чи кілька з них не є кінцевими набувачами, позовна давність щодо вимог про витребування майна від таких кінцевих набувачів переривається. Отже, позовна давність за віндикаційним позовом не може починати перебіг з моменту, коли власник майна, яке перебуває у незаконному володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна (правова позиція висловлена ВП ВС у постанові від 19.11.2019 у справі №911/3677/17).
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.