1 травня 2026 року Рада адвокатів України (далі — РАУ) прийняла Рішення № 33, яким внесла зміни до Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі — Порядок), затвердженого рішенням РАУ від 17 грудня 2013 року № 270. Пункт 6 розділу 2 Порядку доповнено підпунктом 12, який поширює право допуску до кваліфікаційного іспиту на арбітражних керуючих із повною вищою юридичною освітою.
Суть змін
До переліку осіб, які мають право бути допущені до складення кваліфікаційного іспиту для набуття статусу адвоката, включено арбітражного керуючого з повною вищою юридичною освітою не нижче ступеня магістра (спеціаліста) — другий (магістерський) рівень, спеціальність «право» («правознавство», «правоохоронна діяльність», «міжнародне право»), — який здійснює діяльність відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (далі — КУзПБ).
Підставою для прийняття рішення стало звернення Голови Національної асоціації арбітражних керуючих України О. Бондарчука. РАУ, розглянувши звернення, дійшла висновку, що діяльність арбітражного керуючого з юридичною освітою відповідає критеріям юридичного стажу, визначеним законодавством.
Правовий контекст: вимоги до допуску та поняття юридичного стажу
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» однією з умов набуття права на заняття адвокатською діяльністю є наявність стажу роботи у галузі права не менше двох років. Перелік видів діяльності, що зараховуються як юридичний стаж, конкретизується у п. 6 розділу 2 Порядку. До прийняття Рішення № 33 цей перелік охоплював, зокрема, роботу суддею, прокурором, слідчим, нотаріусом, юрисконсультом, науково-педагогічну діяльність у галузі права та ін.
Діяльність арбітражного керуючого у цьому переліку раніше прямо не згадувалася, що на практиці створювало правову невизначеність: кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури по-різному оцінювали відповідний досвід, а особи, які тривалий час працювали арбітражними керуючими, стикалися з ризиком відмови у допуску до іспиту.
Хто такий арбітражний керуючий і яка його роль
Арбітражний керуючий — це фізична особа, яка має вищу юридичну або економічну освіту, відповідний стаж та отримала свідоцтво у встановленому КУзПБ порядку. У провадженнях у справах про банкрутство арбітражний керуючий виконує функції розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора залежно від процедури.
Попри різноманіття функцій, діяльність арбітражного керуючого з юридичною освітою містить значний правовий компонент: представництво інтересів у суді, правовий аналіз договорів і правочинів боржника, підготовка процесуальних документів, застосування норм КУзПБ, Цивільного, Господарського кодексів та профільного законодавства. Саме ця обставина стала вирішальною для РАУ при кваліфікації відповідної діяльності як юридичного стажу.
Практичне значення для претендентів
Рішення № 33 має безпосереднє практичне значення для осіб, які поєднують юридичну освіту з практикою арбітражного керуючого і планують набути статус адвоката.
По-перше, стаж арбітражного керуючого тепер є самостійною та достатньою підставою для допуску до кваліфікаційного іспиту — за умови наявності відповідної юридичної освіти та мінімального дворічного стажу.
По-друге, зміни усувають правову невизначеність, яка раніше змушувала претендентів доводити відповідність своєї діяльності критеріям юридичного стажу в індивідуальному порядку або оскаржувати відмови у допуску.
По-третє, нова норма поширюється виключно на арбітражних керуючих із юридичною освітою. Особи з економічною або іншою освітою, які також можуть здійснювати діяльність арбітражного керуючого відповідно до КУзПБ, під дію підпункту 12 не підпадають.
Освітній ценз: що враховується
Рішення чітко визначає освітній ценз: повна вища юридична освіта не нижче ступеня магістра (спеціаліста), спеціальність — «право», «правознавство», «правоохоронна діяльність» або «міжнародне право». Дипломи бакалавра, а також суміжних спеціальностей без прямої юридичної складової цій вимозі не відповідають.
Варто звернути увагу, що Рішення не встановлює додаткових вимог щодо мінімального строку здійснення діяльності саме як арбітражного керуючого — застосовується загальний дворічний ценз юридичного стажу, передбачений ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Питання про те, чи може такий стаж бути сформований виключно за рахунок діяльності арбітражного керуючого або має поєднуватися з іншими видами юридичної діяльності, на рівні Рішення № 33 прямо не вирішено і, ймовірно, буде предметом правозастосовної практики.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.