Європейський суд з прав людини зазначав, що право на справедливий судовий розгляд включає право на відкриття всіх важливих доказів, що перебувають у володінні сторони обвинувачення, як на користь, так і проти обвинуваченого. Хоча ЄСПЛ визнавав, що можуть існувати обмеження на це право, якщо вони суворо необхідні у світлі вагомих протилежних (countervailing) суспільних інтересів, – таких як національна безпека, необхідність тримати в секреті методи
розслідування або захист фундаментальних прав інших осіб, – однак труднощі, що спричиняються стороні захисту обмеженням його прав, мають бути достатньо збалансовані процедурами, яких додержуються національні органи (Doorson v. the Netherlands, 26 March 1996, § 70, Reports 1996-II)
Суд вже згадував вимогу ст. 6 Конвенції забезпечити обвинуваченому можливість доводити свою позиції відносно будь-якого аспекту, важливого в контексті заяви про провокацію, і отримати доступ до всіх важливих доказів, що перебувають у володінні сторони обвинувачення. Таке право сторони захисту випливає з вимог ст. 6 § 1 Конвенції, яка вимагає, що сторона обвинувачення має відкрити стороні захисту всі істотні докази на користь і проти обвинуваченого, які є в її розпорядженні (Rowe and Davis v. the United Kingdom [GC], no. 28901/95, § 60, ECHR 2000-II), а також з положень ст. 6 § 3 (b) Конвенції, яка гарантує заявнику «достатній час і можливості для підготовки захисту» (Leas v. Estonia, no. 59577/08, § 80, 6 March 2012). Це право також гарантується статтями 22 та 290 КПК.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 21.11.2023 у справі №991/722/21 (провадження № 51-1164км21) https://reyestr.court.gov.ua/Review/115409309
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.