Правові аспекти надання першої та екстреної медичної допомоги: адвокат Зінаїда Чуприна

Під час марафону вебінарів у Вищій школі адвокатури, Чуприна Зінаїда, адвокат, член Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, розповіла про правові аспекти надання першої та екстреної медичної допомоги.

Домедична допомога – невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я.

Екстрена медична допомога – медична допомога, яка полягає у здійсненні медичними працівниками невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я.

Потрібно зазначити, що домедичну допомогу надають люди, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками зобов’язані володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи.

Екстрену медичну допомогу надають медичні працівники. Особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані, є:

  • • рятувальники аварійно-рятувальних служб
  • • працівники державної пожежної охорони
  • • поліцейські
  • • фармацевтичні працівники
  • • провідники пасажирських вагонів, бортпровідники
  • • інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками зобов’язані володіти практичними навичками надання домедичної допомоги.

Невідкладний стан людини – це такий стан, у якому різко погіршується фізичний або психічний стан здоров’я людини, яке становить пряму та невідворотну загрозу її життю та здоров’ю або оточуючим її людей, і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

Особи які надають домедичну допомогу або надають екстрену медичну допомогу, якщо спостерігається, що людина знаходиться у невідкладному стані, вони не мають права брати добровільну інформовану згоду на діагностику лікування або знеболення. Першим завданням особи, яка надає домедичну або екстрену медичну допомогу є дії, які спрямовані на те, щоб врятувати життя людини, яка потребує медичної допомоги.

Право на екстрену медичну допомогу мають:

  • громадянин України
  • іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України
  • фізичні особи, які взяті під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, забезпечуються екстреною медичною допомогою у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, екстрену медичну допомогу лікарі зобов’язані надавати усім особам, хто цього потребує. В разі надання екстреної медичної допомоги особам без громадянства, які тимчасово перебувають в Україні, заклад охорони здоров’я має право, в подальшому, на відшкодування понесених витрат у зв’язку з наданням екстреної медичної допомоги.

На території України кожен громадянин України та будь-яка інша особа мають право:

  • здійснити виклик екстреної медичної допомоги;
  • звернутися за отриманням ЕМД до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого ЗОЗ, який може забезпечити надання такої допомоги;
  • повідомити лікуючого лікаря або працівників найближчого ЗОЗ незалежно від форми власності та підпорядкування про свій невідкладний стан або про невідкладний стан іншої людини.

У разі виявлення людини у невідкладному стані, яка не може особисто звернутися за наданням ЕМД, та за відсутності медичних працівників на місці події, громадянин України або будь-яка інша особа, які виявили таку людину, зобов’язані:

  • негайно здійснити виклик ЕМД або повідомити про виявлену людину у невідкладному стані та про місце події, працівників найближчого закладу охорони здоров’я чи будь-яку особу, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу та перебуває поблизу місця події;
  • за можливості надати, виявленій людині у невідкладному стані, необхідну допомогу, у тому числі шляхом перевезення її до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, в якому може бути забезпечено надання необхідної медичної допомоги.

Якщо під час перевезення бригадою ЕМД пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, у нього виникли раптові ускладнення, які не можуть бути усунуті медичними працівниками цієї бригади, такий пацієнт доставляється до найближчого ЗОЗ, незалежно від форми власності та підпорядкування, де йому може бути надано необхідну медичну допомогу відповідно до його стану.

Відмова у наданні медичної допомоги такому пацієнту або створення перешкод у її наданні не допускається і тягне за собою для осіб, які її допустили чи здійснили без поважних причин, відповідальність, визначену законом.