Правила адвокатської етики та дисциплінарна відповідальність адвоката за їх порушення: адвокат Оксана Зельдич

Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Етика адвоката з особами з інвалідністю”, Зельдич Оксана, адвокат, заступник начальника управління – начальник відділу Вищого антикорупційного суду, розповіла про правила адвокатської етики та про дисциплінарну відповідальність адвоката за їх порушення.

Адвокатська етика (етика адвоката) – приписувана корпоративними правилами належна поведінка адвоката у тих випадках, коли правові норми не встановлюють для нього конкретних правил поведінки.

Адвокатська етика – складова частина юридичної етики.

Адвокат при здійсненні своєї професійної діяльності виступає носієм обов’язків, іноді суперечливих, по відношенню до:

  • – клієнтів;
  • – судів та інших державних органів;
  • – адвокатури в цілому та окремих адвокатів;
  • – суспільства в цілому.

Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. Водночас специфіка обов’язків, що лежать на адвокатурі, обумовлюють необхідність збалансування служіння адвоката інтересам окремого клієнта з інтересами суспільства в цілому, дотриманням принципів законності і верховенства права.

Основні принципи адвокатської етики:

  • Незалежність
  • Дотримання законності
  • Домінантність (примат) інтересів клієнтів
  • Неприпустимість представництва клієнтів з суперечливими інтересами (уникнення конфлікту інтересів)
  • Конфіденційність
  • Компетентність та добросовісність
  • Чесність і порядність
  • Повага до адвокатської професії
  • Культура поведінки
  • Обмежене рекламування діяльності адвокатів

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку та з підстав, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

  • 1) порушення вимог несумісності;
  • 2) порушення присяги адвоката України;
  • 3) порушення правил адвокатської етики;
  • 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
  • 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;
  • 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
  • 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Не допускається зловживання правом на звернення до КДКА, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

  • 1) Проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
  • 2) порушення дисциплінарної справи;
  • 3) розгляд дисциплінарної справи;
  • 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.