Положення ст. 72 КК за своєю суттю є регулятивними, тому використання суміжних еквівалентів для перерахунку одного виду покарання в інший є не застосуванням кримінального закону за аналогією, а використанням наявної в законі техніко-законодавчої схеми. При цьому з кількох можливих співвідношень різних видів покарань суд обирає те, що є найбільш сприятливим для інтересів особи.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 2 ст. 389 КК та призначили йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки. на підставі положень ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднали невідбуту частину покарання за попереднім вироком місцевого суду у виді 106 годин громадських робіт, перевівши на підставі ч. 1 ст. 72 КК їх у 13 днів пробаційного нагляду, та остаточно призначили покарання у виді 2 років і 13 днів пробаційного нагляду.
У касаційній скарзі прокурор зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про можливість за правилами ст. 72 КК перевести покарання у виді громадських робіт у пробаційний нагляд, оскільки закон не передбачає такої можливості, не встановлює відповідних еквівалентів для такого переведення і виключає можливість застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією.
Позиція ККС
залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ККС: ККС вказав, що положення ч. 4 ст. 3 КК, якими забороняється застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією, стосується не всіх норм КК, а лише тих, які встановлюють протиправність і караність діянь, тоді як норми ст. 72 КК за своєю суттю є
регулятивними. Таким чином, у цьому випадку не йдеться про можливе
застосування кримінального закону за аналогією, а йдеться про використання
вже наявних положень закону, адже покарання у виді пробаційного нагляду,
громадських робіт та обмеження волі наявні як у змісті ст. 51 КК, так і в положеннях ст. 72 цього Кодексу. Тобто фактично йдеться про використання
судом для перерахунку одного виду покарання в інше наявної у кримінальному
законі техніко-законодавчої схеми.
Враховуючи викладене, колегія суддів ККС вбачає правильним застосуванням судами попередніх інстанцій закону України про кримінальну відповідальність шляхом використання суміжних еквівалентів, передбачених положеннями ст. 72 КК, через взаємне співвідношення основних покарань у виді громадських робіт та пробаційного нагляду до іншого виду основного покарання, у цьому випадку – до обмеження волі.
При цьому колегія суддів ККС бере до уваги, що взаємне співвідношення основних покарань у виді громадських робіт і пробаційного нагляду до різних
видів основних покарань згідно з положеннями ст. 72 КК може давати різні
результати таких співвідношень. Зокрема, співвідносячи ці два види основних
покарань до іншого покарання у виді обмеження волі, що й було зроблено
місцевим судом в цьому провадженні за змістом положень пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 72
КК, отримуємо еквівалент, що одному дню пробаційного нагляду відповідають
вісім годин громадських робіт.
Однак, співвідносячи ці два види основних покарань до основного покарання у виді позбавлення волі за змістом положень підпунктів «а-1», «г» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК, отримуємо, що двом дням пробаційного нагляду відповідають ті ж самі вісім годин громадських робіт, тобто одному дню пробаційного нагляду відповідають чотири години громадських робіт.
Враховуючи це, ККС вбачає правильним застосуванням судом закону про
кримінальну відповідальність того з наявних в законі співвідношень, яке є
найбільш сприятливим для інтересів обвинуваченого, засудженого, а саме
співвідношення до основного покарання у виді обмеження волі, результатом
якого є еквівалент, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім
годин громадських робіт.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 12.05.2025 у справі №638/7426/24 (провадження № 51-5317км24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/127358276
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.