Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич навів критерії розмежування юрисдикції судів з розгляду земельних спорів, закріплені в низці постанов Великої Палати Верховного Суду: суб’єктний склад правовідносин; предмет спору; характер спірних матеріальних правовідносин; вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Водночас, за словами доповідача, серед наведених критеріїв визначальним є характер спірних матеріальних правовідносин.
Про це повідомляє Судова влада.
Щодо практики Великої Палати ВС у спорах відповідної категорії спікер передусім зосередився на питанні, до якого суду слід звертатися під час виникнення земельних відносин стосовно земельних ділянок державної чи комунальної власності. За позицією ВП ВС, рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлювальним актом. Тож у цьому разі необхідно звертатися до адміністративного суду й оскаржувати неправомірні дії, бездіяльність або рішення відповідного органу (постанова ВП ВС від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц). Якщо ж речове право на земельну ділянку вже виникло, то питання правомірності набуття особою такого права, як і питання щодо порушення прав позивача внаслідок неправомірного використання земельної ділянки, має вирішуватися в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб’єктного складу сторін спору (постанова ВП ВС від 15 травня 2018 року у справі № 809/739/17).
Звернув увагу Віталій Уркевич і на особливості визначення юрисдикційності спорів за участю фермерських господарств. Зокрема, у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 483/1863/17 Велика Палата ВС навела висновок, що оскільки фермерські господарства є юридичними особами, то на земельні спори щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, за їхньою участю поширюється юрисдикція господарських судів.
Час від часу виникають питання щодо повторного надання фізичній особі – засновнику фермерського господарства земельної ділянки для ведення такого господарства. У 2022 році, розглядаючи справу № 922/1830/19, Велика Палата ВС виклала правовий висновок про те, що спори щодо користування землями фермерського господарства мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства, і того, чи створила вона це фермерське господарство.
У контексті участі в земельних правовідносинах фізичних осіб – підприємців Секретар Великої Палати ВС нагадав про постанову ВП ВС від 27 червня 2018 року у справі № 749/230/15-ц. У ній ідеться про те, що за відсутності встановлених судами обставин фактичного використання фізичною особою – підприємцем земельної ділянки для здійснення господарської діяльності немає підстав для розгляду спору за правилами господарського судочинства, у такому разі потрібно звертатися з позовом до суду цивільної юрисдикції.
Також спікер акцентував на тематиці щодо скасування / визнання недійсними рішень у сфері державної реєстрації речових прав. Відповідно до постанови ВП ВС від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 спір за позовом особи, яка не була заявником стосовно реєстраційних дій, про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А спір за позовом фермерського господарства про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов’язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки, та залежно від суб’єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства (постанова ВП ВС від 13 березня 2019 року у справі № 814/1971/17).
Щодо випадків «подвійної» оренди земельної ділянки Віталій Уркевич навів як приклад постанову ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц. У ній зазначено, що спір за позовом орендаря за первинним договором оренди до орендодавця (фізичної особи), державного реєстратора та орендаря за наступним договором оренди тієї ж ділянки про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про держреєстрацію права оренди є приватноправовим і розглядається за правилами цивільного судочинства.
Ще одна позиція, на яку звернув увагу доповідач, стосувалася скасування наказу Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації. У 2021 році Велика Палата ВС у справі № 821/669/17 за позовом фермерського господарства до Мін’юсту, державного реєстратора про визнання незаконним та скасування наказів, скасування рішень і записів держреєстраторів зазначила, що участь Мін’юсту та держреєстратора як співвідповідачів у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Наприкінці виступу Віталій Уркевич узагальнив, що Верховний Суд у своїй практиці дотримується таких підходів до визначення юрисдикційності земельних спорів:
- критерій визначення юрисдикції має бути максимально простим, зрозумілим;
- один спір має вирішуватися судами лише один раз;
- відповідачем у справі має бути та особа, з якою дійсно існує юридичний спір;
- унеможливлення звернення до суду з вимогами, що не підлягають судовому розгляду;
- запобігання штучному створенню преюдиції.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.