Про міфи, якими живе Вищий антикорупційний суд, і реальність, яку бачать адвокати

Нещодавно в одному із популярних ЗМІ вийшло розлоге інтерв’ю голови Вищого антикорупційного суду Віри Михайленко про зраду, яку не варто шукати у рішеннях, прозорість роботи та незалежність суду та «перформанси» адвокатів на засіданнях. Усвідомлюючи проблеми судочинства, обов’язково слід відокремлювати міфи від реалій. Адже без цього неможливе вирішення проблем. Тож про що говорила суддя?

Олександр Дульський, голова Комітету НААУ з питань інтеграції системи адвокатури України в Європейському Союзі.

Міф 1:“Він є максимально відкритим та прозорим“*

*(Він – Вищий антикорупційний суд, – прим. Авт.)

Як показує практика Вищий антикорупційний суд є найбільш закритим. Нерідко слідчі судді відмовляють власникам майна та їх адвокатам в ознайомленні з матеріалами клопотання про арешт майна, а матеріали клопотань про тимчасовий доступ до речей та документів не надають навіть після закінчення слідства, те саме стосується і судових проваджень за наслідками легалізації обшуків, їх надають у всіх судах, окрім ВАКС. Причини відмови, звичайно, поза законом, що інколи закінчується дисциплінарними скаргами на суддів. Наприклад, в 2021 році було відкрите дисциплінарне провадження стосовно судді Ольги Саландяк, яка не надала матеріали клопотання про арешт майна. Пам’ятаю одну зі справ, у 2022 році до суду надійшло клопотання про арешт тимчасово вилученого майна третьої особи, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт. У першому судовому засіданні власник майна та його адвокат просили надати можливість ознайомитися з матеріалами клопотання про арешт тимчасово вилученого майна. Однак, представнику було надано лише текст самого клопотання прокурора на 11-ти аркушах, в той час як самі матеріали клопотання налічували понад 300 аркушів. Так і закінчився процес. При цьому апеляційна палата чомусь вирішила такі матеріали надати.

Отримати відповідь по суті на адвокатський запит майже неможливо! Там прийнято відмовляти в наданні адвокатам будь чого, наприклад часу надходження до суду документів від прокурора (в тч обвинувальних актів або клопотань з обмеженим строком подання), даними про час видачі довідки про внесення застави, будь-яких відомостей щодо авторозподілу справ між суддями. За більш ніж тринадцятирічну адвокатську практику першим, хто відмовив в особистому прийомі є голова ВАКС, особисто для мене це є яскравим прикладом «відкритості» суду.

Також судді ВАКС закривають судові засідання здебільшого без погодження з адвокатами (формально вислухавши їх думку). Для них достатньо шаблонного (відтак, необґрунтованого та невмотивованого) клопотання детектива або прокурора для того, аби закрити судове засідання. Позиція адвоката з цього питання взагалі не враховується. Маю цікаві випадки закритих розглядів справ нібито з метою нерозголошення особистих відомостей про людину в той час як сама людина наполягала на Youtube трансляції.

А як часто ви бачили проведення судового засіданні в режимі відеоконференції з підозрюваним під час розгляду клопотань про здійснення спеціального досудового розслідування? А повірте таких клопотань про доступ до суду буває навіть декілька в одній справі.

Усе це підтверджується як активістами так і журналістами, які вважають, що хоча ВАКС і позиціонує себе як максимально відкритий і прозорий суд, це твердження викликає багато сумнівів. Наприклад, представники Центру протидії корупції та громадські активісти стикаються з ситуацією коли подають клопотання про трансляцію судових засідань, а слідчі судді ВАКС їх навіть не розглядають! Адже вважають, що відповідні клопотання можуть подавати лише учасники справи. Отже, про рівень відкритості цього суду, як то кажуть, судіть самі.

Міф 2: “Слід сприймати будь-який суд як незалежний орган правосуддя”

Сприймати на мій погляд можна лише те, що відповідає дійсності. Однак незалежність навряд є властивістю ВАКС, який при ухваленні рішень враховує сформовану думку суспільства. Очевидно, що інтерес громадськості до діяльності ВАКС збільшується. І суспільство чекає на результати у вигляді обвинувальних вироків.

Пам’ятаю про опитування, проведене в рамках Конференції з кримінального права та процесу, згідно з яким 36% респондентів висловили задоволення роботою ВАКС, 30% — підтвердили якість текстів рішень суду, а от 55% бачать певну лояльність ВАКС до сторони обвинувачення та залежність від громадської думки.

Більше того, судді ВАКС іноді демонструють залежність навіть від детективів та прокурорів. Наприклад, коли питають у них дозвіл на надання матеріалів судової справи на ознайомлення. А задоволення суддями всіх вимог прокурорів та детективів без критичної оцінки підстав сьогодні стало звичайною практикою.

Тут наведу цитату з судового рішення від 16 січня 2024 року судді Ігора Строгого:

«Щодо достатності підстав вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення

Однак слідчий суддя не наводив щодо цього питання більш детальні аргументи, адже відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК, перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності – іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. У зв’язку з цим наведення детальних аргументів щодо наявних в органу досудового розслідування відомостей призведе до розголошення таких, особам».

Як вам мотиви для обшуку в судовому рішенні? Тут і про відкритість суду і про його незалежність.

Не слід забувати і те, що ВАКС був створений як частина широких реформ, які фінансувалися міжнародними партнерами (фондами та організаціями). Крім фінансової, під час впровадження реформ вони надавали технічну та експертну підтримку. Тож досить цікавим у контексті піднятого питання є порівняння завдань суду за Законом «Про судоустрій і статус суддів» (ст. 2) і завдань ВАКС, встановлених ст. 3 Закону про нього.

Так, за загальним правилом, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами. А от завданням ВАКС установлено здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень. Думаю побачити принципову відмінність (у контексті порівняння органу правосуддя і карального органу) можна і без юридичної освіти.

Міф 3: “Нерідко судове засідання, в якому вирішується доля людини, перетворюється на перформанс, де захисник грає головну роль”

Таку зневажливу оцінку голова суду дає роботі адвоката, який керуючись нормами чинного законодавства, Правилами адвокатської етики надає правову допомогу своєму довірителю.

Зрозуміло, що активна позиція захисника не завжди подобається суддям адже мова про недоліки обвинувачення, порушення прав людини, фальсифікацію доказів, політичні переслідування і розправи. Тому, закритий процес допомагає стороні обвинувачення по-тихому потім все виправити і перефальсифікувати заново. Тут суд і приходить на допомогу аби адвокат використовував всі можливі юридичні інструменти, зокрема, заявляв клопотання, відводи, висловлював думку, але про це ніхто і ніколи так і не почує.

Можливо саме тому судді і полюбляють проводити закриті засідання аби «перформанс» адвоката у справі, пов’язаний з незаконним триманням під вартою не став відомим на загал?

Міф 4. “ВАКС не є караючою частиною антикорупційних органів, це орган правосуддя”

Вищий антикорупційний суд, будучи ключовою інституцією у системі антикорупційних органів, сприймається суспільством як каральний. Адже йому доручено призначати покарання в разі доведення вини особи.

Втім, у правників є більш коректний критерій відмежування органу правосуддя від карального. Це дотримання судом принципів судочинства, зокрема змагальності. Але як слушно відзначають колеги, самі судді мислять себе не як суд а як каральний орган, оскільки «більша частина суддів ВАКС намагаються за вуха витягнути сторону обвинувачення».

Судді ВАКС все більше ухвалюють не правові, а політичні рішення. На сайті суду міститься статистика щодо кількості осіб, засуджених та виправданих вироками ВАКС. Так, за 4 роки роботи (з 05.09.2019 по 31.08.2023), суддями ВАКС було засуджено 159 осіб. Таку кількість обвинувальних вироків можна пояснити лояльністю суддів до сторони обвинувачення. Високий рівень задоволених клопотань прокурорів дисонує з майже нульовим рівнем задоволених клопотань захисту.

Не зайвим буде пригадати і наявність великої кількості претензій до роботи суддів. Вищий антикорупційний суд розпочав свою діяльність 05 вересня 2019 року. Однак, майже кожен день, адвокати, які надають професійну правничу допомогу у провадженнях Вищого антикорупційного суду, вимушені виборювати можливість реалізовувати свої права та права обвинувачених під час судових засідань.

Адвокати і журналісти неодноразово звертали увагу на

  • порушення у провадженнях ВАКС прав адвокатів, які надають професійну правничу допомогу;
  • тотальне нехтування Конституцією, процесуальними нормами, правами адвокатів, правом на захист з боку окремих суддів;
  • ухвалення протилежних рішень в аналогічних справах.

Підсумовуючи наведене, можна констатувати спроби з боку судової влади приховати проблеми антикорупційного судочинства за красивими гаслами та деклараціями, а також намагання перекласти відповідальність за забезпечення справедливого правосуддя в країні з хворої голови на здорову. За таких обставин лідируюча позиція в порушенні фундаментальних прав людини, нехтуванні процесуальних процедур та гонці за кількістю посадок в руках Вищого антикорупційного суду.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.