Про особливості, предмет, структуру, відповідальність сторін за порушення обов’язків за корпоративним договором під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Корпоративні договори в Україні: міфи та реальність» розповіла адвокат, сертифікований корпоративний секретар, комплаєнс-офіцер, медіатор, радник з питань корпоративного управління в VODAFONE Україна Надія Тарасова.
Захід відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Адвокат розповіла про «офіційне узаконення» корпоративних договорів в Україні ще в 2008 році Законом «Про акціонерні товариства», протягом багатьох років цей інструмент корпоративних домовленостей між його сторонами майже не використовували.
Поштовхом до розгляду сторонами саме можливості укладення корпоративних договорів стали Закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» та «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що набули чинності у 2018 році. Подальший розвиток використанню корпоративних договорів в акціонерних товариствах забезпечив новий Закон України «Про акціонерні товариства», що набув чинності 01 січня 2023 року.
Лектор звернула увагу, що за корпоративним договором його сторони зобов’язуються реалізувати у спосіб, передбачений таким договором, свої права та/або утримуватися від реалізації зазначених прав. Корпоративний договір може бути оплатним або безоплатним. Додатковими сторонами корпоративного договору можуть бути саме акціонерне товариство та треті особи. Третіми особами виступають інвестори, потенційні покупці при плануванні проведення M&А, банки з метою оформлення кредитів, інші. Не рекомендується укладати корпоративний договір з третіми особами – посадовими особами товариства. Також немає ніякої необхідності затверджувати корпоративний договір на загальних зборах акціонерів (учасників) товариства.
Надія Тарасова нагадала, що певною гарантією виконання сторонами взятих на себе зобов’язань за корпоративним договором є безвідклична довіреність, яка до закінчення її строку може бути скасована лише за згодою представника (або у випадках, визначених в самій довіреності).
Не зважаючи на міфи та, іноді, несприйняття корпоративного договору, адвокатська спільнота використовує цей інструмент і опрацьовує корпоративні договори та безвідкличні довіреності в Україні. І зверненням за нотаріальним посвідченням безвідкличної довіреності нотаріуса вже не здивуєш. При цьому, як і раніше, не всі нотаріуси погоджуються оформити та посвідчити безвідкличну довіреність.
Окремо лектор нагадала про необхідність розкриття певної інформації щодо корпоративного договору товариству, а саме: особа яка відповідно до корпоративного договору набула право визначати варіант голосування на загальних зборах публічного акціонерного товариства за акціями такого товариства, зобов’язана повідомити товариству про набуття такого права, якщо в результаті такого набуття зазначена особа самостійно або разом із своєю афілійованою особою (особами) прямо чи опосередковано отримує можливість розпоряджатися пороговими значеннями пакетів акцій (порогові значення пакета акції – 5, 10, 15, 20, 25, 30, 50, 75, 95, 100 відсотків голосуючих акцій публічного акціонерного товариства, а також 5, 25, 50, 95, 100 відсотків голосуючих акцій приватного акціонерного товариства). Така особа, зобов’язана надіслати повідомлення, до дня надсилання такого повідомлення має право визначати варіант голосування лише за акціями, кількість яких не перевищує кількості акцій, що належали зазначеній особі до надсилання такого повідомлення. Усі акції, що належать зазначеній особі, враховуються під час визначення кворуму загальних зборів акціонерів.
Адвокат ознайомила слухачів з наявною судовою практикою щодо корпоративних договорів, сфокусувавши увагу на справах № 916/1444/19 та 916/2796/20, під час розгляду яких Суд визнав умови корпоративних договорів, укладених між сторонами такими, що заслуговують на увагу та мають бути виконані.
Наостанок Надія Тарасова висловила думку, що за корпоративними договорами майбутнє як при побудові бізнесу «на старті», так і під час виникнення корпоративних конфліктів або бажанні учасників структурувати свої відносини і юридично закріпити домовленості. А що стосується стереотипу, що корпоративні договори – це лише про великий бізнес або бізнес (товариства) з іноземним капіталом, дозвольте навести нещодавну бесіду з власником ТОВ, де статутний капітал складає одну гривню. Маємо ТОВ з долею часток 50% на 50%, що надає …. послуги з використанням платформи (hardware) та програмного забезпечення (software). ТОВ діє на підставі статуту «на трьох аркушах», без домовленостей щодо розподілу прибутку. Поступово бізнес став прибутковим і учасники вирішили розподілити прибуток. От тільки один з учасників хоче реінвестувати прибуток у розвиток бізнесу, а інший – отримати гроші, бо обіцяв жінці шубу. До чого цей приклад? До корпоративного договору, який могли укласти учасники, щонайменше, щодо майбутнього розподілу прибутку.