АДВОКАТУРА, НОВИНИ, СУДОВА ПРАКТИКА

Про нестандартні звільнення працівників та приховані підстави адвокати Наталія Кайда та Ганна Лисенко

Про нестандартні звільнення працівників: приховані підстави розповіли  Наталія Кайда — адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, доктор юридичних наук, науковий співробітник Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, тренер, розробник програм Української школи урядування та Ганна Лисенко — адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, партнер АО «Адвокатська сім’я Лисенко», експерт з трудового, податкового та господарського права під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектори докладно проаналізували разом з учасниками нестандартні звільнення працівників, а саме:

1. Нестандартні звільнення працівників: приховані підстави.

  • 1.1. Звільнення працівників із підвищеними гарантіями: які ризики.
  • 1.2. Якщо працівник передумав звільнятись: які ризики.
  • 1.3. Припинення трудових відносин із “відсутніми” працівниками.
  • 1.4. Прогул в умовах воєнного стану: баланс між дисципліною та поважними причинами.
  • 1.5. Звільнення за дисциплінарні проступки: маніпуляції та зловживання.
  • 1.6. Втрата довірʼя, як підстава для звільнення певної категорії працівників.
  • 1.7. Звільнення за порушення режиму конфіденційності та комерційної таємниці.
  • 1.8. Повторне звільнення після поновлення на роботі.

2. Спеціальні підстави припинення державної служби.

  • 2.1. Правова основа проходження державної служби.
  • 2.2. Припинення державної служби у зв`язку із набуттям громадянства іншої держави.
  • 2.3. Звільнення працівника на підставі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.
  • 2.4. Звільнення державного службовця з посади у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді.

У рамках характеристики нестандартних звільнень працівників акцентовано на наступному:

1. Нестандартні звільнення працівників: приховані підстави

До «нестандартних» належать звільнення, які формально оформлюються за типовими підставами КЗпП, але фактично використовуються як обхідні механізми або інструменти впливу (зокрема: дисциплінарні проступки, втрата довіри, порушення конфіденційності, звільнення «відсутніх» працівників).

1.1. Звільнення працівників із підвищеними гарантіями: які ризики

Закон встановлює спеціальні гарантії для окремих категорій працівників (ст. 184, 186-1 КЗпП, інші норми), що обмежують право роботодавця на звільнення.

Основні ризики:

  • заборона звільнення вагітних та осіб з дітьми (крім ліквідації);
  • необхідність обов’язкового працевлаштування;
  • поширення гарантій на батьків, опікунів, прийомних батьків;
  • особливі гарантії для військових, осіб з інвалідністю, чорнобильців.

Судова практика:

  • Постанова ВС від 18.01.2023 (№752/23602/20) та ін. – факт вагітності на момент звільнення є підставою для поновлення незалежно від повідомлення роботодавця.
  • Постанова Київського апеляційного суду від 26.02.2025 (№761/9935/21) – звільнення вагітної без ліквідації є безумовною підставою для поновлення.
  • Постанова Дніпровського апеляційного суду 29.01.2025 (№197/1268/23) – гарантії ст.186-1 застосовуються лише до осіб, які фактично виховують дитину без матері.
  • Постанова ВС від 25.06.2025 (№197/1268/23) – необхідно з’ясувати підтвердження статусу та використання гарантій.

1.2. Якщо працівник передумав звільнятись: які ризики

Основні положення:

  • після видання наказу про звільнення працівник не може відкликати заяву;
  • за угодою сторін анулювання можливе лише за взаємною згодою;
  • за власним бажанням — відкликання можливе до дати звільнення (з винятками).

Судова практика:

  • Постанова ВС від 31.08.2020 (№359/5905/18) – суди з’ясовують реальність домовленості, волевиявлення та факт анулювання.
  • Постанови ВС від 19.02.2025 (№587/1641/21), 26.04.2022 (№148/74/21) – волевиявлення має існувати на момент наказу.
  • Постанова ВС від 07.08.2024 (№757/18580/22-ц) – відкликання після наказу не має значення.
  • Постанова ВС від 05.04.2023 (№295/14567/20) – продовження трудових відносин можливе лише за наявності двох умов (не залишив роботу + не запрошено іншого працівника).

1.3. Припинення трудових відносин із «відсутніми» працівниками

Підстави:

  • відсутність понад 4 місяці без інформації — підстава припинення за ст. 36 КЗпП;
  • прогул — відсутність понад 3 години без поважних причин.

Судова практика:

  • Постанова ВС від 18.05.2023 (№452/536/21) – прогул є винною поведінкою, що виключає виконання обов’язків.

1.4. Прогул в умовах воєнного стану: баланс

Особливості:

  • на територіях бойових дій працівник не підлягає звільненню за прогул;
  • відсутність не оплачується і не зараховується до стажу.

Судова практика:

  • Постанови ВС (2023–2024 рр.) – поважність причин оцінюється індивідуально.
  • Постанова ВС від 12.01.2026 (№712/10356/24):
    • необхідно довести факт відсутності понад 3 години;
    • враховуються поважні причини (здоров’я, повітряна тривога);
    • акт має містити точний час і бути оформлений належно.
  • Постанова ВС від 05.10.2024 (№537/1348/22) – війна сама по собі не є поважною причиною.

1.5. Звільнення за дисциплінарні проступки: маніпуляції та зловживання

Підстави:

  • систематичне невиконання обов’язків (п.3 ст.40);
  • прогул (п.4);
  • стан сп’яніння (п.7);
  • порушення правил поведінки (п.14);
  • грубе порушення (ст.41).

Вимоги:

  • лише одне стягнення (догана або звільнення);
  • строки: до 1 місяця з моменту виявлення;
  • обов’язкова конкретизація порушення у наказі.

Судова практика:

  • Постанова ВС від 04.03.2026 (№691/1136/24):
    • накази без конкретизації порушення — незаконні;
    • відсутність чітких фактів = підстава для скасування.
  • Постанова Закарпатського апеляційного суду від 18.09.2025 (№309/5300/24):
    • відсутність конкретного порушення в наказі свідчить про недотримання процедури.

1.6. Втрата довірʼя як підстава звільнення

Умови застосування (п.2 ч.1 ст.41 КЗпП):

  1. Обслуговування матеріальних/грошових цінностей;
  2. Винна дія;
  3. Втрата довіри роботодавця.

Матеріальна шкода не є обов’язковою умовою.

Судова практика:

  • Постанова ВС від 10.09.2025 (№308/11887/23) – визначено критерії втрати довіри.
  • Постанова ВС від 19.02.2025 (№588/1668/23) – підставою є встановлені службовим розслідуванням порушення.
  • Суд підтвердив правомірність звільнення майстра лісу через неналежне збереження майна.

1.7. Звільнення за порушення конфіденційності та комерційної таємниці

Підстава: п.14 ст.40 КЗпП — порушення правил поведінки.

Умови:

  • правила поведінки мають бути частиною внутрішнього розпорядку;
  • необхідно визначити перелік інформації з обмеженим доступом;
  • дотримання процедури дисциплінарного стягнення (ст.147–149 КЗпП).

Судова практика:

  • Постанова Закарпатського апеляційного суду від 18.09.2025 (№309/5300/24):
    • відсутність конкретизації порушення — незаконність звільнення;
    • загальні формулювання не допускаються.

1.8. Повторне звільнення після поновлення на роботі

Основні положення:

Роботодавець зобов’язаний:

  • видати наказ про поновлення;
    • внести зміни до штатного розпису;
    • виплатити середній заробіток;
    • сплатити ЄСВ.

Судова практика:

  • Постанова ВС від 16.10.2024 (№947/6035/21) – поновлення здійснюється:
    • або на рівнозначній посаді;
    • або шляхом введення посади в штат.
  • Постанова ВС від 21.05.2025 (№357/2597/22):
    • при повторному звільненні після поновлення не можна використовувати попередні документи (попередження, погодження). 

2. Спеціальні підстави припинення державної служби

Спеціальні підстави припинення державної служби регулюються Законом України «Про державну службу» №889-VIII та охоплюють, зокрема:

  • втрату права на державну службу;
  • набуття іноземного громадянства;
  • конфлікт інтересів;
  • невідповідність займаній посаді.

2.1. Правова основа проходження державної служби

Основні положення:

  • право на державну службу гарантується державою;
  • Закон України «Про державну службу» визначає:
    • принципи (публічність, професійність, політична неупередженість);
    • організаційні засади функціонування служби;
    • порядок реалізації права рівного доступу.
  • підстави припинення державної служби визначені ст. 83 Закону;
  • державна служба припиняється, зокрема, у разі втрати права на державну службу або його обмеження.
  • відповідно до ч.2 ст.19 Закону — особа не може вступити на державну службу, якщо має громадянство іншої держави.

2.2. Припинення державної служби у зв’язку із набуттям громадянства іншої держави

Нормативна основа:

  • п.2 ч.1 ст.84 Закону №889-VIII: підстава — встановлення факту: наявності іноземного громадянства; або його набуття під час служби.
  • суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити держслужбовця у 3-денний строк.
  • додаткові процедури для звільнення не передбачені;
  • факт громадянства має бути підтверджений належними доказами;
  • встановлення факту покладається на суб’єкта призначення.

Судова практика:

  • Постанова Верховного Суду від 21.07.2022 (№826/2538/18) – встановлення факту іноземного громадянства покладається на суб’єкта призначення.
  • Рішення Сумського ОАС від 17.03.2026 (№640/713/20):
    • приховування громадянства при вступі є порушенням;
    • наявність паспорта РФ підтверджена доказами (паспорт, пояснення, документи);
    • звільнення є правомірним.
  • Рішення Полтавського ОАС від 12.02.2026 (№440/8393/25):
    • лист СБУ є належним доказом громадянства;
    • інформація СБУ отримана в межах повноважень;
    • є достатньою підставою для звільнення.
  • Постанова Великої Палати ВС від 15.09.2022 (№9901/166/21) – підтверджено допустимість інформації СБУ як доказу.
  • Постанови ВС від 06.04.2021 (№640/4337/19), 03.02.2021 (№0940/1503/18), 12.08.2020 (№260/1146/18) – інформація правоохоронних органів є достатньою для встановлення факту громадянства.

2.3. Звільнення на підставі реального чи потенційного конфлікту інтересів

Нормативна основа:

  • обов’язкове застосування Закону України «Про запобігання корупції»;
  • встановлює:
    • антикорупційні обмеження;
    • правила етичної поведінки;
    • обов’язок декларування;
    • регулювання конфлікту інтересів.

Обов’язки держслужбовця:

  • повідомляти про реальний і потенційний конфлікт інтересів;
  • не використовувати службове становище у приватних інтересах;
  • дотримуватись обмежень щодо подарунків, сумісництва, близьких осіб.

Види конфлікту:

  • потенційний конфлікт — наявність приватного інтересу, що може вплинути на рішення;
  • реальний конфлікт — вже впливає на об’єктивність.

Судова практика:

Постанова КАС ВС від 20.01.2022 (№815/3667/17): дисциплінарна комісія повинна встановити:

  • факт проступку;
  • обставини його вчинення;
  • наявність підстав для відповідальності;
  • вид стягнення.

2.4. Звільнення у зв’язку із невідповідністю займаній посаді

Нормативна основа:

  • ч.6 ст.35, п.4 ч.1 ст.83, п.2 ч.1 ст.87 Закону №889-VIII;
  • можливе, зокрема, під час випробувального строку.

Підстави:

  • незадовільні результати виконання завдань;
  • невиконання умов контракту;
  • негативна оцінка професійних якостей.

Процедура:

  • встановлення випробувального строку;
  • визначення завдань;
  • попередження про звільнення;
  • видання наказу про припинення служби.

Судова практика:

  • Верховний Суд встановив:
    • факти невиконання завдань і невідповідності мають бути доведені;
    • звільнення правомірне при підтвердженні цих обставин.
  • Верховний Суд зазначив:
    • у період випробування оцінюються професійні та ділові якості;
    • суб’єкт призначення має право самостійно оцінювати відповідність посаді.
  • Висновок ВС:
    • необхідні об’єктивні та достатні підстави для висновку про невідповідність;
    • суд перевіряє законність, обґрунтованість і дотримання процедури звільнення.
  • Постанова ВС від 26.01.2023 (№140/318/21):
    • суб’єкт призначення має дискрецію щодо оцінювання результатів службової діяльності.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: