Саме на органи Держпраці законодавчо покладений обов’язок перевірки суб’єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Підставою для призначення територіальним органом Держпраці позапланової перевірки є, зокрема, повідомлення відділення Фонду соціального захисту інвалідів про невиправлення помилки у звіті про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у строк до п’яти робочих днів із дня отримання повідомлення Фонду щодо незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. За наслідками такої перевірки в разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в суб’єкта господарювання виникає обов’язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
21 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Миколаївського обласного
відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2022 року у справі No 400/3957/21 за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок» про стягнення заборгованості.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
09.02.2021 відповідач подав до позивача звіт за 2020 рік про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю. За даними вказаного звіту середньооблікова кількість штатних працівників – 666 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність – 28 осіб, кількість осіб з інвалідністю, які повинні працювати – 27 осіб. Проте, за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність – 23 особи.
З метою усунення розбіжностей, виявлених в інформації відповідача та Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, позивач направив відповідачу лист про усунення розбіжностей від 07.04.2021. Листом від 22.04.2021 відповідач повідомив позивача, що у звіті правильно вказано 28 осіб з інвалідністю, які працювали на підприємстві у 2020 році більше шести місяців. До листа додано список осіб з інвалідністю за 2020 рік.
Враховуючи надану відповідачем інформацію, позивач розрахував середньооблікову кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність –
24 особи. Саме вказане значення позивач взяв за основу розрахунку
адміністративно-господарських санкцій та пені. За невиконання вказаного нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивач нарахував 700870,96 грн, з яких адміністративно-господарські санкції – 695308,56 грн та пеня – 5562,40 гривень.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду позов задоволено
повністю. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю здійснено позивачем з дотриманням чинного законодавства, на підставі наданих самим відповідачем даних. Непроведення перевірки органами Держпраці не впливає на можливість самостійного визначення та нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Позивач мав у своєму розпорядженні всі необхідні дані для відповідних розрахунків.
Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду рішення суду першої
інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що повідомлення Фонду про незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць самі по собі юридичних наслідків не створюють, а лише зобов’язують суб’єкт господарювання виправити дані звітного документу. У разі, коли звітність не виправлена, то відділення Фонду зобов’язане повідомити територіальний орган Держпраці, який в межах позапланової перевірки встановлює дотримання чи недотримання роботодавцем виконання вимог профільного законодавства зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Проаналізувавши частину восьму статті 19 Закону України «Про основи
соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 No 875-XII (далі – Закон No 875-XII), пункти 2, 4 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України No 70 від 31.01.2007 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 No 466), пункти 9, 16. 17 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2017 No 70 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 No466; далі – Порядок проведення перевірки) Верховний Суд дійшов висновку, що у разі надходження звіту від роботодавця, територіальне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у термін до 30 календарних днів приймає рішення щодо зарахування чи незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць. У випадку, коли ж у показниках звіту наявні розбіжності, то відділення Фонду повідомляє не лише суб’єкта, що звітує, а й відповідний територіальний орган Держпраці.
Саме на органи Держпраці законодавчо покладений обов’язок перевірки
суб’єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Підставою для призначення
територіальним органом Держпраці позапланової перевірки є, зокрема,
повідомлення відділення Фонду про невиправлення помилки у звіті про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення Фонду щодо незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб’єкта господарювання виникає обов’язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Верховний Суд також звернув увагу на те, що повідомлення Фонду про незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць самі собою юридичних наслідків не створюють, а лише зобов’язують суб’єкта господарювання виправити дані звітного документу. У разі, коли звітність не виправлена, то відділення Фонду зобов’язане повідомити територіальний орган Держпраці, який у межах позапланової перевірки встановлює дотримання чи недотримання роботодавцем виконання вимог законодавства зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, повідомлення Фонду про незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких
робочих місць може свідчити лише про розбіжність у даних звітності, а не про
невиконання суб’єктом господарювання встановленого нормативу.
Після затвердження постановою Кабінету Міністрів України No 466 від 05.06.2019 «Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю» та внесення змін до статті 19 Закону
No 875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки
роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.
Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погодилась із висновками суду
апеляційної інстанції, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб’єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2020 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 21 листопада 2022 року у справі No 400/3957/21 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107428764.