Необґрунтування позиції на підтвердження підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу актами державного виконавця про передачу предметів стягувачеві не може свідчити про необхідність віднесення таких актів до нововиявлених обставин.
10 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03квітня 2018року у справі NoН/806/5655/13-а (провадження NoК/990/50217/18) за позовом відкритого акціонерного товариства «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» до Головного управління ДФС у Житомирській області, Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Суди неодноразово розглядали відповідну справу. Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 14 липня 2016 рокучастково задовольнив позовні вимоги: визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення в частині визначення грошового зобов’язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій, а в решті позовних вимог відмовив. Зазначене рішення набрало законної сили.
У вересні 2017 року платник податків звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами в частині відмови у задоволенні позову. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 20грудня 2017 року в задоволені заяви відмовив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив апеляційну скаргу, скасував ухвалу суду попередньої інстанції та задовольнив заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами, а також прийняв нове рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції в результаті розгляду справи за нововиявленими обставинами помилково розтлумачив акти вилучення майна як акти передачі майна та дійшов висновку, що такі акти були досліджені в усіх судових інстанціях.
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишивши чинною ухвалу суду першої інстанції.
Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому.
Нововиявленими вважаються обставини, які об’єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, але не були та не могли бути відомі на той час особі, що звертається із заявою.
Нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Потрібно розрізняти нововиявлені обставини як факти та нові докази як підтвердження факту. Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які адміністративний суд уже оцінював у процесі розгляду справи.
Необґрунтування позиції на підтвердження підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу актами державного виконавця про передачу предметів стягувачу під час розгляду цієї справи не може свідчити про необхідність віднесення таких актів до нововиявлених обставин.
Помилкове ототожнення актів передачі предметів стягувачу з актами вилучення у боржника предметів не може свідчити про наявність підстав для віднесення таких актів до нововиявлених обставин. Допущена судами під час розгляду справи різність тлумачення та оцінка наявних тих чи інших правовідносин не може розглядатися як нововиявлені обставини. Така оцінка не була заснована лише на актах вилучення чи передачі майна, а була оцінкою характеру спірних правовідносинах, які існували на той час між контрагентами в цілому.
Тому колегія суддів погодилася з доводами контролюючого органу, що сторона виконавчого провадження, у межах якого відбувалися виконавчі дії щодо вилучення та передачі майна, мала можливість реалізувати свої права щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження й отримання відповідних копій документів, що містяться в матеріалах виконавчого провадження, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».
Викладене свідчить про те, що позивачу могло бути відомо про акти передачі предметів стягувачу, що виключає можливість віднесення таких актів до нововиявлених обставин. Отже, такі обставини не можуть вважатися істотними для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами в розумінні статті245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 10грудня 2020року у справі NoН/806/5655/13-а можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/93437831.