Учасники круглого столу «Безоплатна правова допомога в Україні. Шляхи виходу з кризи», який відбувся в Національній асоціації адвокатури України, визнали чинну систему безоплатної правової допомоги в Україні такою, що несе ризики незалежній діяльності адвокатів та потребує негайних змін.
Під час заходу адвокат Ганна Лазарчук виступила з доповіддю щодо корупційних ризиків та дискримінації адвокатів в системі БПД.
Діяльність Центрів безоплатної правової допомоги зазнає істотного впливу корупційних ризиків на різноманітних рівнях і аспектах функціонування.
Повне знищення демократичних транспарентних механізмів формування органів управління системою БПД
Так, відповідно до п. 16 Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2012 року № 504, Координаційний центр очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади Міністром юстиції. З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки директора, на зайняття вакантної посади директора проводиться конкурс у порядку, визначеному Мін’юстом. Ще др. 24.02.2023 року, яз вже зазначали Оксана та Вадим, Міністр юстиції мав призначати директора за рекомендаціями Наглядової ради щодо кандидатів, які отримали три найвищі конкурсні бали за результатами проведеного конкурсу та інформація стосовно яких передана їй комісією з відбору кандидатів на посаду директора Координаційного центру з надання правової допомоги. Такі рекомендації повинні містити обґрунтування щодо доцільності призначення на посаду директора Координаційного центру кожного з кандидатів, який успішно пройшов конкурс.
Тобто, КЦ мав очолювати директор, призначений відповідно до спеціально передбаченої, прозорої, відкритої процедури.
Така процедура призначення керівника системи БПД мала гарантувати, по-перше, управління системою висококваліфікованим спеціалістом, а по-друге, – незалежною особою, яка, пройшовши конкурс, не перебуває у залежності від мінливого волевиявлення суб’єкта свого призначення.
Натомість, після штучного визнання конкурсу на посаду директора КЦ таким, що не відбувся, вже два роки систему очолює виконуючий обов’язки директора, тобто особа, яка не пройшла необхідного відбору і перебуває у прямій залежності від волевиявлення щодо зайняття ним цієї посади.
У такий спосіб фактично нівельовано створені державою гарантії необхідного ступеня незалежності системи БПД від державі в особі Мін’юсту.
І більше того, 24 лютого КМУ вніс зміни в Положення про КЦ, якими передбачено на період воєнного стану призначення директора КЦ Міністром юстиції без проведення конкурсу.
Не відповідає жодним антикорупційним стандартам призначення керівника в сфері організації надання правової допомоги одноосібно державним посадовцем. Тим паче не відповідає таким стандартам можливість його звільнення у такий саме непрозорій процедурі.
Крім цього, фактично заблоковано діяльність Наглядової ради КЦ, як органу, який мав, крім іншого, забезпечувати цю незалежність, про що вже говорили мої колеги.
Зазначене не тільки робить систему БПД залежною, а й позбавляє її зовнішнього контролю, що, в свою чергу, робить середовище її функціонування корупційно сприятливим.