Про профілактику професійного вигорання адвокатів розповіла суддя Господарського суду у відставці, клінічний психолог, психоаналітично-орієнтований психотерапевт Юлія Скиданова під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками профілактику професійного вигорання адвокатів, а саме:
- 1. Стрес та професійне вигорання. Основні поняття.
- 2. Етапи взаємодії психіки із стрес факторами.
- 3. Психо-фізичні, соціально-психологічні і поведінкові симптоми вигорання.
- 4. Специфіка стрес факторів у адвокатів.
- 5. Практичні рекомендації з профілактики професійного вигорання.
У рамках характеристики професійного вигорання адвокатів акцентовано на наступному:
1. Стрес та професійне вигорання. Основні поняття
- Стрес (з англ. – напруга) – це неспецифічна реакція організму на будь-яку висунуту до нього вимогу; відповідь на загрозу, реальну чи уявну (ВОЗ, 1972 рік).
- Стрес – це система реакцій організму у відповідь на будь-яку вимогу до нього, яка спрямована на створення адаптації чи пристосування організму до труднощів (Г. Сельє, 1979 рік) .
Основні підходи до аналізу професійного стресу в сучасній психологічній науці:
- Результат взаємодії людини із соціальним середовищем.
- Індивідуально пристосувальна реакція людини на ускладнення ситуації.
- Особливий клас станів, що відображає Механізм регуляції діяльності.
Джерела професійного стресу:
- Особистісні характеристики
- Професійне навантаження
- Соціальне оточення
- Синдром психічного знесилення, виснаження
- Складність, значущість завдання
- Фактор часу
2. Етапи взаємодії психіки із стрес факторами
Наше життя складається з нескінченного ланцюжка хвилювань:
- Свідомість зіштовхується з якоюсь проблемою
- Свідомість працює, щоб розв’язати цю проблему
3. Психо-фізичні, соціально-психологічні і поведінкові симптоми вигорання
Емоційне вигорання – це синдром, що розвивається на тлі неперервного впливу на людину стресових ситуацій і призводить до інтелектуальної, душевної і фізичної перевтоми та виснаження.
Емоційне вигорання – стан фізичної втоми та емоційного роздратування.
Ключову роль у виникненні синдрому “вигорання” відіграють емоційні стосунки в системі “людина-людина”.
Існують різні визначення “вигорання” , однак найчастіше дане поняття розглядається як відповідна реакція на тривалі професійні стреси та міжособистісні комунікації.
Б. Пелман та Є. Хартман, узагальнивши численні визначення зазначеного поняття, виокремили його основні симптоми: емоційне та фізичне знесилення, деперсоналізація, знижена робоча продуктивність.
Найпоширенішою класифікацією симптомів є їх поділ на три основні групи: психофізичні, соціально-психологічні і поведінкові.
Три основні складові синдрому вигорання:
- Емоційна виснаженість – відчуття спустошеності і втоми, викликане власною професійною діяльністю.
- Деперсоналізація – беземоційне, механічне ставлення до роботи , колег та соціального оточення.
- Редукція професійних досягнень – виникнення відчуття професійної незначущості в своїй професійній діяльності.
Психо-фізичні симптоми вигорання:
- відчуття постійної втоми, яке не проходить не тільки вечорами, але і вранці, відразу після сну (симптом хронічної втоми);
- відчуття емоційного і фізичного виснаження;
- зниження реакції сприйняття на зміни зовнішнього середовища (відсутність реакції цікавості на чинник новизни);
- загальна астенізація (слабкість, зниження активності і енергії);
- часті безпричинні головні болі;
- різка втрата або різке збільшення ваги;
- повне або часткове безсоння; постійний загальмований, сонливий стан і бажання спати протягом всього дня;
- задуха або порушення дихання при фізичному або емоційному навантаженні;
- помітне зниження зовнішньої і внутрішньої сенсорної чутливості: погіршення зору, слуху, нюху і дотику.
Соціально-психологічні симптоми вигорання :
- байдужість, нудьга, пасивність (знижений емоційний тонус, відчуття пригніченості);
- підвищена дратівливість на незначні, дрібні події;
- часті нервові “зриви” (спалахи невмотивованого гніву або відмова від спілкування);
- постійне переживання негативних емоцій, для яких в зовнішній ситуації причин немає (відчуття провини, образи, підозрілості, сорому, скутості);
- відчуття неусвідомленого неспокою і підвищеної тривожності (відчуття, що “щось не так, як треба”);
- відчуття гіпервідповідальності і постійне відчуття страху, що “не вийде” або людина “не справиться”.
Поведінкові симптоми вигорання:
- відчуття, що робота стає обтяжливою;
- людина міняє свій робочий режим дня (рано приходить на роботу і пізно йде або, навпаки, пізно приходить на роботу і рано йде);
- незалежно від об’єктивної необхідності людина постійно бере роботу додому, але удома її не робить;
- людина відмовляється від ухвалення рішень, формулюючи різні причини для пояснень собі та іншим;
- зниження ентузіазму по відношенню до роботи, байдужість до результатів;
- невиконання важливих, пріоритетних завдань і “застрявання” на дрібних деталях; не відповідна службовим вимогам витрата більшої частини робочого часу на мало усвідомлюване або не усвідомлюване виконання автоматичних і елементарних дій;
- дистанційованість від колег і людей.
4. Специфіка стрес факторів у адвокатів:
- велика інтелектуальна навантаженість в умовах постійного дефіциту часу;
- відсутність балансу між досягнутою метою і витраченими зусиллями;
- неочікувані результати праці;
- високий рівень відповідальності за очікувані результати;
- необхідність постійно підтримувати велику кількість соціальних зв’язків;
- необхідність бути готовим до швидкого реагування та розв’язання проблеми клієнта, в тому числі за межою робочого часу, маючи для себе умовні часи відпочинку;
- зіткнення з великою кількістю негативних емоцій під час роботи з деякими кримінальними справами зважаючи, що внутрішньо адвокат може засуджувати клієнта за вчинене, мати протилежну і відмінну думку про моральність поведінки клієнта;
- постійне включення в конфлікт між клієнтом і його опонентом;
- включення у складнощі взаємодії клієнта і органу досудового слідства, в подробиці кримінального злочину, чи то адміністративного правопорушення;
- постійні зміни в законодавстві, відсутність сталої практики, зміни правової позиції щодо застосування норм права Верховним Судом;
- конфлікти з клієнтом за оплату праці, виконання рекомендацій і необхідність постійно відстоювати особисті кордони за межі робочого часу.
5. Практичні рекомендації з профілактики професійного вигорання
- «Моральні орієнтири»
- Дотримання рівню ресурсу
- Баланс «професійні знання – навички комунікації»
- Фізичні вправи
- Розуміння меж своєї толерантності до чутливих тем, правильний вибір своєї сфери
Практичні рекомендацій щодо зняття тривоги, опанування стану розгубленості чи відчаю:
- 1. Опануйте стратегією вибіркового сприймання.
- 2. Застосовуйте техніки швидкого зняття тривожності.
- 3. Поспілкуйтеся у групі соціальної підтримки.
- 4. Спробуйте дотримуватись деяких правил щодо організації своєї діяльності.
- 5. Спробуйте зрозуміти межі своїх особистих кордонів, психічних і фізичних можливостей. Вибудуйте свою практику відповідно до індивідуальних потреб і особливостей.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.