Норма пункту 206.12 статті 206 Податкового кодексу України щодо обов’язку
платника сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надане звільнення або умовне звільнення від оподаткування, не передбачає відповідальності за відсутність у платника дозволу на виконання окремих операцій з переробки або повного циклу переробки іншим підприємством.
14 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного
товариства «Горинь» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі No 560/1050/19 (провадження No К/9901/3869/20) за позовом Приватного акціонерного товариства «Горинь» до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Контролюючий орган визначив суму грошового зобов’язання, зважаючи на порушення позивачем митного режиму переробки іноземних товарів на митній
території України. Позивач доводив, що правомірно отримав митну преференцію
у вигляді умовного повного звільнення від оподаткування митної вартості ввезеної давальницької сировини, оскільки після переробки товари було вивезено з митної території України в повному обсязі та в установлений для переробки строк.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін
постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, відмовив у задоволенні позову. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що товариство порушило умови режиму переробки на митній території України, оскільки доручило виконання робіт без отримання на це дозволу органу доходів і зборів, а господарськоцінні міжлекальні текстильні відходи, утворені внаслідок переробки давальницької сировини (тканини), позивач мав помістити в режим імпорту та сплатити ПДВ з їхньої митної вартості.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасувавши рішення
попередніх інстанцій у частині відмови в позові про визнання протиправним
та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення грошового
зобов’язання з податку на додану вартість. В цій частині вимог позов був задоволений. В іншій частині рішення були залишені без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Товари, поміщені у митний режим переробки на митній території України,
зберігають статус іноземних. Такі товари звільняються від оподаткування митними платежами за умови дотримання вимог митного режиму.
Пункт 206.12 статті 206 Податкового кодексу України встановлює особливості
оподаткування податком на додану вартість операцій під час переміщення товарів через митний кордон України залежно від обраного митного режиму. До операцій із ввезення товарів на митну територію України в режимі переробки застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог і обмежень, установлених главою 23 Митного кодексу України. Йдеться про вимоги й обмеження, які визначають сутність зазначеного митного режиму та забезпечують тимчасове знаходження іноземних товарів на митній території України, їх видозміну (переробку) на визначених при їх ввезенні умовах і вивезення (реекспорт) готової продукції в установлений строк. Саме завдяки цим вимогам і обмеженням забезпечується відсутність об’єкта сплати митних платежів.
Стаття 469 Митного кодексу України передбачає відповідальність за неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем: проведення з такими товарами операцій, не передбачених статтями 203, 325 Митного кодексу України, або проведення операцій, передбачених цими статтями без дозволу органу доходів і зборів; зміна стану таких товарів; користування та розпорядження ними, їх видача без дозволу органу доходів і зборів; втрата таких товарів.
Водночас пункт 206.16 статті 206 Податкового кодексу України передбачає
обов’язок платника ПДВ сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надане звільнення або умовне звільнення від оподаткування, а також пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу. Така пеня має бути розрахована з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування в разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, у яких було надане таке звільнення або умовне звільнення, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання заходів щодо завершення таких митних режимів у встановлені Митним кодексом України строки.
Наведені норми встановлюють різні правові наслідки для платника залежно
від складу правопорушення. Не будь-яке порушення митного режиму, який передбачає звільнення або умовне звільнення від оподаткування, зумовлює обов’язок сплатити суму податкового зобов’язання. Зокрема, норма пункту 206.12 статті 206 Податкового кодексу України щодо обов’язку платника сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надане звільнення або умовне звільнення від оподаткування, не передбачає відповідальності за відсутність у платника дозволу на виконання окремих операцій з переробки або повного циклу переробки іншим підприємством.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі No 560/1050/19 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771408.