Про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації українському бізнесу розповіла доктор філософії в галузі права, адвокат, директор ЮК КДВ Дарина Кравчук під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації українському бізнесу, а саме:

• 1. Хто несе відповідальність за завдану збройною агресією рф шкоду після 24 лютого 2022 р.?
• 2. Хто має сплачувати судовий збір у справах із рф?
• 3. Хто ж буде відповідачем у спорах із рф?
• 4. Чи потрібно повідомляти відповідача у справах про відшкодування шкоди завданої збройною агресією російської федерації.
• 5. Відшкодування майнової шкоди (обгрунтування та доказова база).
• 6. Як правильно сформулювати прохальну частину.
• 7. Який етап є ключовим у відшкодуванні шкоди, завданої збройною агресією російської федерації українському бізнесу?
• 8. Чи є інформація зі ЗМІ належним та допустимим доказом задля майбутньої компенсації завданих збитків бізнесу збройною агресією рф?
• 9. Від теорії до практичних кейсів.
• 10. Які помилки при фіксації розміру збитків можуть призвести до відмови суду у задоволенні позову?
• 11. Збирання доказів для доведення упущеної вигоди.
• 12. Судова практика.
• 13. Як зафіксувати факт завдання збитків внаслідок збройної агресії рф на непідконтрольній території?
• 14. Потенційний варіант виконання рішення національного суду через призму застосування принципу «alter ego».
• 15. Особливості застосування доктрини «alter ego» до юридичних осіб.

У рамках характеристики відшкодування шкоди українському бізнесу акцентовано на наступному:

1. Хто несе відповідальність за завдану збройною агресією РФ шкоду після 24 лютого 2022 року?

Відповідальність за шкоду, завдану українським фізичним та юридичним особам внаслідок збройної агресії, несе Російська Федерація як держава.

У справі №927/876/24 Господарський суд Чернігівської області прямо зазначив, що РФ несе як міжнародно-правову, так і цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну українським юридичним особам. Суд послався на статті 22, 1166 ЦК України та норми міжнародного права.

Крім того, суди виходять із того, що факт збройної агресії РФ є загальновідомим і не потребує додаткового доказування.

2. Хто має сплачувати судовий збір у справах із РФ?

Після задоволення позову судові витрати покладаються на Російську Федерацію як відповідача.

Так, у справі №927/876/24 суд поклав судові витрати на РФ.

Аналогічний висновок зроблено у справі №922/3089/24, де після задоволення позову судові витрати були покладені на відповідача – РФ.

3. Хто буде відповідачем у спорах із РФ?

У наведеній судовій практиці відповідачем виступає саме Російська Федерація, але її можуть представляти різні державні органи або установи РФ:

• Міністерство юстиції РФ (справи №911/2768/24, №927/1240/23);
• Генеральна прокуратура РФ (справа №910/18868/23, №922/3089/24);
• Посольство РФ в Україні (справа №911/2202/23).

Отже, відповідачем формально є Російська Федерація, а позов пред’являється до неї в особі відповідного державного органу.

4. Чи потрібно повідомляти відповідача у справах про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ?

Думки судів розділилися Згідно з вимогами господарського процесуального законодавства позивач, подаючи позов до суду, повинен надати докази подання позовної заяви з додатками до відповідача (п.1 ч.1 cт.164 ГПК).

1. Потрібно повідомляти відповідача-рф:

Суд дійшов висновк узобов’язати позивача здійснити переклад на російську мову ухвали Господарського суду Чернігівської області від 1.03.2024 у справі № 927/228/24 та направити скан-копії такого перекладу на офіційну електронну пошту(адресу) Посольства Російської Федераціїв Польщі, докази чого надати суду(справа № 927/228/24).

• Не потрібно повідомляти відповідача-рф:

Суд дійшов висновку, що відповідно до листа Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 року, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, не рекомендується здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництвау цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права (справа № 911/1832/22).

Із судової практики видно, що справи розглядалися навіть за відсутності активної участі відповідача. Наприклад, у справі №916/2717/24 суд зазначив, що заперечення від відповідача не надходили, але це не перешкодило розгляду та задоволенню позову.

5. Відшкодування майнової шкоди (обґрунтування та доказова база)

Лектор визначає такі першочергові кроки для формування доказової бази:

1)          Підтвердження права на майно.

Необхідно зібрати:

• договори купівлі-продажу;
• акти приймання-передачі;
• рахунки;
• свідоцтва про право власності;
• технічні паспорти;
• документи на транспорт та обладнання.
  

2)          Проведення інвентаризації.

Необхідні документи:

• наказ про проведення інвентаризації;
• протокол інвентаризаційної комісії;
• інвентаризаційний опис;
• звіряльна відомість;
• бухгалтерська довідка;
• акт списання ТМЦ.
  

3)          Фіксація пошкодження:

• фото та відео;
• повідомлення через Дію;
• акт про пожежу;
• витяг з ЄРДР.
  

4)          Проведення оцінки:

• оцінка комісією органу місцевого самоврядування;
• незалежна експертиза.

6. Як правильно сформулювати прохальну частину?

Судова практика: справа №922/2307/24.

Помилка позивача полягала у тому, що сума збитків була визначена безпосередньо у доларах США та ще й з різними показниками в описовій та прохальній частині позову. Суд залишив заяву без руху.

При формуванні прохальної частини потрібно чітко визначити розмір заявленої вимоги та визначати суму збитків у гривнях із встановленням грошового еквіваленту в іноземній валюті.

7. Який етап є ключовим у відшкодуванні шкоди, завданої збройною агресією РФ українському бізнесу?

Фіксація збитків — ключовий етап.

Причини:

• необхідність швидкого документування;
• ризик втрати доказів;
• необхідність належного оформлення;
• відсутність права на помилку;
• формування фундаменту для майбутнього відшкодування.

8. Чи є інформація зі ЗМІ належним та допустимим доказом?

Так.

Рекомендується збирати:

• матеріали ЗМІ;
• офіційні повідомлення органів влади;
• публікації військових адміністрацій;
• пости та скріншоти із соцмереж.

Такі матеріали можуть підтверджувати:

• час події;
• обставини;
• причини пошкодження майна.

9. Від теорії до практичних кейсів

Успішний кейс — справа №911/2768/24 (18.02.2025).

Позивач довів:

• право користування майном;
• факт пожежі;
• руйнування приміщень;
• наявність кримінального провадження;
• розмір шкоди через комплексну експертизу.

Позов задоволено повністю на суму понад 41 млн грн.

Неуспішний кейс — справа №910/12269/24.

Суд відмовив, оскільки:

• розрахунки базувалися на припущеннях;
• не доведено реальність отримання прибутку;
• не підтверджено втрату конкретних активів.

10. Які помилки при фіксації збитків можуть призвести до відмови у позові?

Основні помилки:

1. Не підтверджено право власності.

Відсутні первинні бухгалтерські документи або правовстановлюючі документи.

2. Немає належної фіксації пошкодження.

Немає актів, які прямо пов’язують пошкодження із агресією РФ.

3. Недостатня доказова база.

Лише фото, відео чи свідчення без інших документів можуть бути недостатніми.

Судова практика:

Справа №910/12269/24 — суд відмовив через неналежне підтвердження упущеної вигоди та відсутність належних доказів втрати майна.

11. Збирання доказів для доведення упущеної вигоди

Необхідно збирати:

• договори з контрагентами;
• акти виконаних робіт за попередні періоди;
• документи щодо невиконаних замовлень;
• податкові декларації;
• листування з контрагентами;
• повідомлення про неможливість виконання договору;
• претензії;
• листи про розірвання договорів.

Ключові критерії:

• звичайні умови господарського обороту;
• компенсаційність;
• розумність витрат.

12. Судова практика щодо упущеної вигоди

Позов задоволено — справа №927/876/24.

Суд прийняв:

• звіт про оцінку збитків;
• бухгалтерські документи;
• фінансову звітність;
• договори з контрагентами;
• листування;
• підтвердження форс-мажору ТПП.

Стягнуто 181,7 млрд грн упущеної вигоди.

Справа №910/18868/23:

Стягнуто 17,7 млн грн упущеної вигоди за втрачений урожай. Суд визнав належними:

• акт комісії;
• незалежну оцінку;
• документи щодо неможливості обробітку земель.

Позови відхилено — справа №911/2202/23.

Суд визнав прогнозні розрахунки недостатніми через відсутність реальних контрактів.

Справа №927/1240/23:

Суд відмовив, оскільки розрахунок базувався лише на показниках 2021 року і був умовним.

13. Як зафіксувати факт завдання збитків на непідконтрольній території?

Лектор рекомендує:

• фото- та відеофіксацію;
• показники GPS-трекерів;
• свідчення свідків;
• документи про право власності;
• оцінку майна;
• витяги з ЄРДР;
• новинні публікації щодо окупації території.

Також необхідно отримати довідку компетентного органу про те, що відповідна територія перебуває під контролем РФ.

Судова практика:

• справа №922/3089/24;
• справа №916/2717/24.

14. Потенційний варіант виконання рішення через принцип «alter ego»

Якщо юридична особа фактично виконує функції держави, її можуть визнати alter ego держави.

Наслідок: на майно такої юридичної особи може бути звернено стягнення за боргами держави.

Тобто після отримання рішення проти РФ потенційно можливе звернення стягнення на майно державних компаній РФ, якщо буде доведено їх статус alter ego держави.

15. Особливості застосування доктрини «alter ego» до юридичних осіб

1. Чи створена компанія для комерційних цілей.
2. Чи виконує вона державні (публічні) функції.
3. Чи є її діяльність самостійною або допоміжною щодо держави.
4. Ступінь контролю держави.
5. Наскільки відокремлене майно компанії від майна держави.

Судова практика:

Постанова КГС ВС від 20.07.2022 у справі №910/4210/20.

Верховний Суд погодився з можливістю звернення стягнення на активи державної корпорації ВЕБ як alter ego РФ та сформулював підхід, який відповідає практиці ЄСПЛ.

Суд наголосив: якщо юридична особа фактично виконує функції державного органу, на її майно може бути звернене стягнення за боргами держави.

Таким чином, справа №910/4210/20 є основоположною для застосування доктрини alter ego щодо юридичних осіб, створених іноземною державою.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.