Про врахування нової практики ВС, що з’явилася після подання касаційної скарги суддя ВС Ірина Желтобрюх

Суддя ВС у КАС Ірина Желтобрюх зосередилася на врахуванні нової практики ВС, що з’явилася після подання касаційної скарги. Вона пояснила, що така практика не могла бути підставою для звернення касатора до касаційного інстанції зі скаргою та відкриття відповідного провадження.

Про це повідомляє Судова влада.

У контексті цього питання спікерка звернула увагу на ст. 341 КАС України, яка визначає межі касаційного перегляду доводами та вимогами касаційної скарги, а також перевіркою правильності застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій. Однак ч. 3 цієї статті передбачає виняток, дозволяючи суду виходити за межі доводів скарги в разі необхідності врахування висновку ВС щодо застосування норм права, викладеного в постанові, прийнятій після подання касаційної скарги.

Суддя звернула увагу на ст. 339 КАС України, яка передбачає закриття касаційного провадження, якщо після його відкриття встановлено, що Верховний Суд вже викладав висновок щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, порушених у касаційній скарзі, або відступив від такого висновку, на підставі якого апеляційний суд переглянув рішення.

Доповідачка акцентувала, що при прийнятті рішень необхідно враховувати всі аспекти, проте першочергове значення має Конституція України. Відповідно до цього всі дії суду мають відповідати принципу верховенства права, що втілюється у статтях 8 та 129 Основного Закону та включає такі складові, як принцип правової визначеності, стабільність і єдність судової практики, не виключаючи при цьому можливості обґрунтованого відступу судом від власної попередньої правової позиції.

Ірина Желтобрюх висвітлила правові позиції ВС щодо неприпустимості погіршення становища підвладної людини, зокрема проаналізувала постанови КАС ВС від 18 липня 2018 року у справі № 821/3514/15-а та від 11 жовтня у справі № 520/5147/19. Доповідачка зауважила, що не слід плутати зміну судової практики або її появу як приклад тлумачення правових норм. Отже, зміна судової практики не є фактичною обставиною конкретної справи чи підміною правової підстави для заявлення позову. На цьому, як зазначила доповідачка, наголошено в низці рішень ВС, серед іншого – в ухвалі КАС ВС від 19 вересня 2024 року у справі № 990/226/24.

Під час виступу суддя навела приклади застосування вперше сформованого правового висновку ВС, що викладений у постанові після відкриття касаційного провадження. Крім того, спікерка ознайомила слухачів із застосуванням нової практики ВС у разі, якщо здійснено відступ від наявної судової практики. Яскравим прикладом такого підходу є постанова КАС ВС від 28 травня 2024 року у справі № 320/12137/20, в якій вже не вперше наголошено на тому, що суди повинні уникати формального підходу при застосуванні нових висновків, не допускати випадків скасування судових рішень з мотивів пропуску строку звернення до суду, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики лише на тій підставі, що станом на час ухвалення судового рішення змінилося тлумачення ВС відповідної норми права з цього питання. 

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.