Протидія домашньому насильству. Про проблемні питання кваліфікації та судова практика суддя Вікторія Бучківська

Про протидію домашньому насильству: проблемні питання кваліфікації та судова практика розповіла суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, викладач Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Вікторія Бучківська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками протидію домашньому насильству, а саме:

• 1. Кваліфікація кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством.
• 2. Статистичні дані щодо домашнього насильства: проблеми та основні тенденції.
• 3. Доказування у справах про домашнє насильство.
• 4. Практика Верховного Суду у справах про домашнє насильство.
• 5. Міжнародні стандарти та підходи Європейського суду з прав людини.
• 6. Обмежувальні приписи у справах про домашнє насильство: практика застосування та проблемні аспекти.
• 7. Покарання за домашнє насильство: види, практика призначення та проблемні аспекти.

У рамках характеристики протидії домашньому насильству акцентовано на наступному:

1. Кваліфікація кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством

Проблема домашнього насильства є однією з найпоширеніших форм порушення прав людини та має значний латентний характер.

Верховний Суд у постанові ОП ККС від 12.02.2020 у справі № 453/225/19 роз’яснив співвідношення понять «домашнє насильство» та «злочин, пов’язаний із домашнім насильством».

Суд зазначив, що відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є:

• фізичне;
• сексуальне;
• психологічне;
• економічне насильство,

яке вчиняється:

• у сім’ї;
• між родичами;
• між колишнім чи теперішнім подружжям;
• між особами, які спільно проживають або проживали однією сім’єю.

Також Верховний Суд наголосив, що поняття «злочин, пов’язаний із домашнім насильством» є ширшим, ніж склад злочину, передбачений ст. 126-1 КК України.

До таких злочинів належать будь-які кримінальні правопорушення, обставини яких містять хоча б один елемент домашнього насильства, незалежно від того, чи є це ознакою складу злочину.

Щодо систематичності домашнього насильства Верховний Суд у постанові ККС ВС від 13.02.2025 у справі № 491/1073/22 зазначив:

• систематичність характеризується як кількісним критерієм (не менше трьох епізодів), так і якісним — наявністю повторюваної та наполегливої протиправної поведінки;
• попереднє притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не виключає кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України;
• подвійного притягнення до відповідальності у такому випадку немає, оскільки йдеться про нові систематичні дії та більш тяжкі наслідки.
  
• Статистичні дані щодо домашнього насильства: проблеми та основні тенденції

Домашнє насильство є глобальною проблемою та характерне для всіх держав без винятку.

Як приклади міжнародної статистики наведено:

• в Англії та Уельсі у 2024 році зареєстровано 851 062 злочини, пов’язані з домашнім насильством;
• у Франції у 2021 році зафіксовано 143 смерті, пов’язані з домашнім насильством;
• 85 % жертв становили жінки;
• у 19 % випадків під час насильства були присутні діти.

Підкреслено:

• латентний характер домашнього насильства;
• високий рівень повторюваності насильницької поведінки;
• гендерний аспект проблеми;
• необхідність ефективних механізмів державного захисту.
  
• Доказування у справах про домашнє насильство

Необхідності належного доказування:

• систематичності насильства;
• ризику повторення;
• психологічного впливу;
• реальної загрози потерпілим.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2020 у справі № 647/1931/19 зазначив, що:

• сам факт родинних відносин не свідчить автоматично про наявність домашнього насильства;
• обвинувачення має довести, що потерпіла особа є саме жертвою домашнього насильства;
• суд повинен оцінити:
  • ризик повторення насильства;
  • загрозу життю та здоров’ю;
  • історію взаємовідносин;
  • попередні випадки насильства;
  • поточний стан стосунків сторін.

Щодо обмежувальних приписів Верховний Суд зазначив:

• обставини домашнього насильства мають бути доведені належними та допустимими доказами;
• адміністративне притягнення саме по собі не є автоматичною підставою для видачі припису;
• суд повинен здійснювати оцінку ризиків.

Також Верховний Суд визнав, що:

• систематичне використання погроз, принижень та образ у спілкуванні може становити психологічне насильство;
• у таких випадках обмежувальний припис є обов’язковим.
   Позиція ВС від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19.
  
• Практика Верховного Суду у справах про домашнє насильство
  
• Постанова ОП ККС від 12.02.2020 у справі № 453/225/19:
• поняття «злочин, пов’язаний із домашнім насильством» є ширшим за ст. 126-1 КК;
• заборона закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК поширюється на такі злочини.
• Постанова ККС ВС від 06.03.2023 у справі № 725/3827/20:
• кримінальне провадження щодо злочину, пов’язаного з домашнім насильством, не може бути закрито через відмову потерпілої від обвинувачення.
• Постанова ККС ВС від 13.02.2025 у справі № 491/1073/22:
• для кваліфікації за ст. 126-1 КК України необхідне належне доведення систематичності насильства.
• Постанова ККС ВС від 08.12.2020 у справі № 741/1454/18:
• обставина вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, може визнаватися обтяжуючою;
• це правило поширюється і на осіб, які проживали однією сім’єю без шлюбу.
• Постанова ККС ВС від 06.04.2023 у справі № 674/969/19:
• домашнє насильство щодо обвинуваченої може враховуватися як пом’якшуюча обставина;
• однак така обставина має бути належно доведена та оцінена відповідно до вимог КПК;
• суд має дотримуватися принципу співмірності та індивідуалізації покарання.
  
• Міжнародні стандарти та підходи Європейського суду з прав людини

Наведено положення Стамбульська конвенція. Конвенція визначає домашнє насильство як:

• фізичне;
• сексуальне;
• психологічне;
• економічне насильство,

яке відбувається в сім’ї або між партнерами незалежно від спільного проживання.

Практика ЄСПЛ:

1. Opuz v. Turkey

ЄСПЛ встановив:

• порушення ст. 2 ЄКПЛ;
• порушення ст. 3 ЄКПЛ;
• порушення ст. 14 ЄКПЛ;

та зазначив, що гендерне насильство є формою дискримінації.

• E. S. and Others v. Slovakia

Суд встановив порушення ст. 3 та ст. 8 ЄКПЛ через незабезпечення термінового захисту жінки та дітей від насильства.

• Bălşan v. Romania

ЄСПЛ визнав:

• неефективність державного захисту;
• гендерно-орієнтований характер насильства.
• Levchuk v. Ukraine

ЄСПЛ встановив порушення ст. 8 ЄКПЛ через надмірний формалізм національних судів та відсутність ефективного захисту заявниці і дітей.

• Halime Kılıç v. Turkey

Суд зазначив, що неефективність захисних приписів та безкарність кривдника створили атмосферу потурання домашньому насильству.

• Обмежувальні приписи у справах про домашнє насильство: практика застосування та проблемні аспекти

Адміністративне притягнення за ст. 173-2 КУпАП саме по собі не є достатньою підставою для видачі обмежувального припису;

Суд повинен оцінити:

• ризик повторного насильства;
  • можливість тяжких наслідків;
  • ризик смерті потерпілої особи.

Таку правову позицію викладено у постанові ВС від 23.08.2024 у справі № 629/5072/24.

Також Верховний Суд зазначив:

• обставини насильства мають бути доведені належними та допустимими доказами;
• психологічне насильство може бути підставою для видачі припису;
• систематичні погрози, образи та приниження у спілкуванні або переписці є формою психологічного насильства.

Проблемними аспектами у презентації визначено:

• складність доказування психологічного насильства;
• формальний підхід судів;
• недостатню оцінку ризиків;
• неефективність механізмів контролю за виконанням приписів.
  
• Покарання за домашнє насильство: види, практика призначення та проблемні аспекти

Наведено практику Верховного Суду щодо індивідуалізації покарання.

Постанова ККС ВС від 06.04.2023 у справі № 674/969/19:

• домашнє насильство щодо самої обвинуваченої може визнаватися пом’якшуючою обставиною;
• однак така обставина повинна бути підтверджена доказами;
• суд має враховувати:
  • тяжкість злочину;
  • поведінку особи;
  • принцип співмірності покарання.

Також Верховний Суд зазначив, що:

• повторне вчинення злочинів, пов’язаних із домашнім насильством;
• наявність непогашеної судимості;
• короткий проміжок часу між злочинами

свідчать про високий ризик повторної протиправної поведінки та впливають на суворість покарання.

Окремо зазначено, що вчинення злочину щодо члена сім’ї може визнаватися обставиною, яка обтяжує покарання.

Судова практика:

• Постанова ККС ВС від 08.12.2020 у справі № 741/1454/18.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.