Про стан сильного душевного хвилювання: проблемні питання кваліфікації та доказування розповіла суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, викладач Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Вікторія Бучківська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками стан сильного душевного хвилювання, а саме:
- 1. Поняття та правова природа стану сильного душевного хвилювання.
- 2. Стан сильного душевного хвилювання у фокусі суспільної уваги: аналіз резонансних справ.
- 3. Проблемні питання кваліфікації злочинів, вчинених в стані сильного душевного хвилювання.
- 4. Стан сильного душевного хвилювання та інші склади злочинів: критерії розмежування.
- 5. Доказування у кримінальному провадженні: проблемні питання судової практики.
- 6. Вплив систематичного домашнього насильства на виникнення стану сильного душевного хвилювання: проблеми правової оцінки.
- 7. Практика Європейського суду з прав людини у справах, пов’язаних з емоційним станом особи та домашнім насильством.
- 8. Правові позиції Верховного Суду у справах про стан сильного душевного хвилювання.
У рамках характеристики сильного душевного хвилювання акцентовано на наступному:
1. Поняття та правова природа стану сильного душевного хвилювання
Стан сильного душевного хвилювання розглядається як особливий емоційний стан особи, що істотно впливає на її психічну діяльність та знижує здатність усвідомлювати свої дії чи керувати ними.
Наукові підходи визначають його через:
- стан фізіологічного афекту;
- стрес;
- фрустрацію;
- емоційне збудження;
- страх;
- гнів;
- тривогу;
- конфліктний стан.
Причинами виникнення можуть бути:
Особистісні фактори:
- психологічні травми;
- імпульсивність;
- низька стресостійкість;
- психічні розлади.
Ситуаційні фактори:
- фізичне або психологічне насильство;
- систематичні знущання;
- психотравмуюча ситуація.
Контекстуальні фактори:
- сімейні конфлікти;
- ізоляція;
- відсутність підтримки.
Судова практика:
- Верховний Суд наголосив, що сильне душевне хвилювання — це кримінально-правовий критерій, а не лише медичний чи психіатричний стан. Постанова ВС від 16.03.2021, справа №759/17836/17.
2. Стан сильного душевного хвилювання у фокусі суспільної уваги: аналіз резонансних справ
Наведено резонансні справи, що актуалізували проблему домашнього насильства.
Вбивство Ріти Фалконе (США, 2022):
Жінка роками страждала від домашнього насильства. Попри неодноразові звернення до правоохоронних органів, захист не був забезпечений. Ця справа стала символом недієвості механізмів захисту.
Справа Ніколь Браун Сімпсон:
Протягом багатьох років потерпіла повідомляла про насильство з боку чоловіка. Її справа стала одним із найвідоміших прикладів трагічних наслідків домашнього насильства та привернула увагу до системних проблем реагування держави.
3. Проблемні питання кваліфікації злочинів, вчинених у стані сильного душевного хвилювання
Однією з основних проблем є відмежування стану фізіологічного афекту від інших емоційних станів.
Аналіз практики показує, що особа може бути засуджена за ст.116 КК навіть за відсутності встановленого фізіологічного афекту, якщо доведено інший сильний емоційний стан.
Судова практика:
- Справа №225/4803/18 (19.04.2019): експертиза не підтвердила фізіологічний афект, однак встановила гостру реакцію на стрес, що стало підставою для кваліфікації за ст.116 КК.
- ВС у справі №587/241/18 зазначив: якщо особа діяла у звичайному психічному стані, навіть за наявності неправомірної поведінки потерпілого, кваліфікація за ст.116 виключається.
4. Стан сильного душевного хвилювання та інші склади злочинів: критерії розмежування
Верховний Суд у справі №234/8200/16-к пояснив, що розмежування ст.115 і ст.116 здійснюється за об’єктивними та суб’єктивними ознаками.
Основні критерії:
- раптовість виникнення умислу;
- афектований характер умислу;
- зв’язок із насильством, тяжкою образою чи систематичним знущанням;
- істотне зниження контролю над поведінкою.
Судова практика:
Справа №296/4868/16-к: обвинувачений підготувався до зустрічі, взяв ніж, переслідував потерпілого.
ВС вказав: це заздалегідь сплановане вбивство з ревнощів, а не стан сильного душевного хвилювання. Кваліфікація — ст.115 КК.
Також при поєднанні сильного душевного хвилювання з перевищенням меж необхідної оборони застосовується ст.118 КК.
5. Доказування у кримінальному провадженні: проблемні питання судової практики
Наявність стану сильного душевного хвилювання встановлює саме суд, оцінюючи докази в їх сукупності.
Суд оцінює:
- експертизу;
- поведінку потерпілого;
- систематичність жорстокого поводження;
- характер конфлікту;
- інші докази.
Позиція Верховного Суду:
- У справі №587/241/18 ВС зазначив: експерт визначає лише емоційний стан особи, а не правову кваліфікацію.
- У справі №662/729/19 ВС наголосив: стан сильного душевного хвилювання повинен бути доведений процесуальними засобами доказування.
6. Вплив систематичного домашнього насильства на виникнення стану сильного душевного хвилювання: проблеми правової оцінки
Лектор наголошує на прямому науковому зв’язку між тривалим домашнім насильством та фізіологічним афектом.
Систематичне насильство:
- руйнує відчуття безпеки;
- створює хронічний стрес;
- формує постійну тривожність;
- може спричинити ефект «останньої краплі».
Судова практика:
- Справа №303/4726/24 (Мукачівський міськрайонний суд): суд визнав, що систематичне домашнє насильство батька спричинило емоційне напруження, звуження свідомості та стан сильного душевного хвилювання.
- Справа №524/2944/22: встановлено тривале домашнє насильство та стан фрустрації, що став підставою для кваліфікації за ст.116 КК.
7. Практика ЄСПЛ у справах, пов’язаних з емоційним станом особи та домашнім насильством
Справа Opuz v. Turkey:
ЄСПЛ встановив:
- невиконання державою обов’язків щодо захисту жінки;
- порушення статей 2, 3 і 14 Конвенції;
- домашнє насильство має гендерний характер.
Справа A. v. Croatia:
Держава не виконала заходів захисту та не врахувала психіатричні проблеми агресора. Встановлено порушення ст.8 Конвенції.
Справа Bălşan v. Romania:
ЄСПЛ визнав порушення ст.3 та ст.14 Конвенції через неспроможність держави захистити потерпілу.
8. Правові позиції Верховного Суду у справах про стан сильного душевного хвилювання
ВС сформував декілька ключових підходів:
- Сильне душевне хвилювання є кримінально-правовим критерієм, а не лише медичним. Справа №759/17836/17.
- Суд, а не експерт, вирішує питання наявності підстав для ст.116 КК.
- Експертиза лише встановлює емоційний стан. Справа №587/241/18.
- Неправомірна поведінка потерпілого сама по собі недостатня; потрібен доведений стан сильного душевного хвилювання. Справа №587/241/18.
- Завчасне планування та підготовка виключають ст.116 КК. Справа №296/4868/16-к.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.