08 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного
провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із спільного майна в натурі.
Суди встановили, що згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12 лютого 2008 року ОСОБА_1 на праві приватної власності
належить 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями. Право
власності на іншу 1/3 частину цього домоволодіння належало її братові ОСОБА_4,
який помер, і у будинку залишились проживати його дружина ОСОБА_2 та дочка.
У висновку експерта від 31 березня 2021 року запропоновано три варіанти поділу будинку.
Рішенням міськрайонного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено.
Установивши наявність технічної можливості щодо виділу позивачу частки із будинку, який перебуває у спільній частковій власності, суди з урахуванням
рівності часток співвласників та висновку судової будівельно-технічної експертизи дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог та виділили ОСОБА_1 в натурі 2/3 спірного будинковолодіння.
Постановою Верховного Суду рішення судів першої та апеляційної інстанцій змінено та доповнено резолютивну частину рішення міськрайонного суду із зазначенням частки у житловому будинку, яку належить виділити ОСОБА_2 з огляду на таке.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна – це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від площі іншого (інших) співвласника, тобто має становити окремий об’єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.
Згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року No 55, поділ об’єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об’єкти нерухомого майна здійснюється відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділ у) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об’єкту поштової адреси.
Таким чином, при виділі у власність позивачу частини спірного житлового будинку суд першої інстанції повинен був зазначити у судовому рішенні, яка частка виділяється відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об’єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув, не врахував, що правовий режим спільної власності
має враховувати інтереси усіх її учасників і забороняє обмеження прав одних
учасників за рахунок інших. Водночас у судовому рішенні, яким позивачу виділено частину спірного будинку, не зазначено, яка саме частка цього будинку виділяється відповідачу.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі No 559/1923/17 (провадження No 61-5181св22) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/109547237.