02 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі No520/528/19 (провадження NoК/9901/29930/19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче комерційне підприємство «Форсаж» до Головного управління ДФС у Харківській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області, про скасування податкових повідомлень-рішень.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Контролюючий орган провів перевірку платника податків, за результатами якої було встановлено порушення вимог податкового законодавства, зокрема в частині невключення до складу інших операційних доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості щодо контрагентів-постачальників, за якою минув строк позовної давності та такої, що не підлягає погашенню. Платник податків не погодився з висновками контролюючого органу про необхідність включення до резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості за зобов’язаннями, за якими минув строк позовної давності, оскільки при збільшенні фінансового результату до оподаткування за вказаними операціями відбувається одночасне його зменшення на ту ж саму суму, тому збільшення грошового зобов’язання за відповідним платежем є протиправним.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду, задовольнив адміністративний позов.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу. Судові рішення судів попередніх інстанцій були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
При визнанні безнадійною поточна дебіторська заборгованість списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат лише, якщо щодо такої заборгованості не передбачено створення резерву сумнівних боргів або якщо такого резерву не достатньо. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.Фінансовий результат до оподаткування збільшується в тому періоді, у якому було сформовано резерв сумнівних боргів на суму віднесених витрат на його формування або на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується в тому періоді, у якому було відкориговано (зменшено) резерв сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат, або у періоді списання дебіторської заборгованості, що відповідає ознакам безнадійної.
Величина резерву сумнівної заборгованості визначається на підставі поточної дебіторської заборгованості. Сумнівність заборгованості в обов’язковому порядку визначається платником податків на відповідно до факту закінчення строку виконання зобов’язання. Платник податків самостійно встановлює коефіцієнт сумнівності, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 02 листопада 2020 року у справі No520/528/19 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/92661140.