Причетність особи, щодо якої ставиться питання про надання дозволу, до події кримінального правопорушення: узагальнення ВАКС

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 248 КПК України у клопотанні про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, серед іншого, зазначаються обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину. Слідчий суддя не застосовує стандарт обґрунтованої підозри і не встановлює обґрунтованість підозри конкретної особи. Це є логічним з огляду, по-перше, на те, що переважна більшість негласних заходів проводяться до того, як особа набуває процесуального статусу підозрюваного, по-друге, обґрунтованість підозри є предметом розгляду при вирішенні інших питань в межах кримінального провадження. В більшості клопотання про проведення негласних заходів подаються щодо осіб, які не мають статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, але потенційно можуть його набути.

Згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України негласні слідчі (розшукові) дії, залежно від їх виду і конкретної мети, проводяться щодо підозрюваного чи іншої особи, якщо лише в результаті їх проведення є можливість отримати відомості про злочин і особу, яка його вчинила, чи обставини, що мають значення для досудового розслідування (про події, речі і документи, які мають істотне значення для досудового розслідування).

Отже, досліджуючи за алгоритмом критерій підстав підозрювати особу у вчиненні злочину, слідчий суддя встановлює, що в цьому кримінальному провадженні певна особа перевіряється на причетність до вчинення злочину, а за допомогою відповідних негласних слідчих(розшукових) дій така причетність може підтвердитися, і відповідно, трансформуватися в підозру, або, навпаки, бути спростована. Слідчі (розшукові) дії, хоча і проводяться з метою встановлення обставин, що мають значення для справи, однак в їх результаті можуть бути спростовані наявні в органу досудового розслідування версії. Іншими словами, вирішуючи питання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя досліджує обставини, що дають підстави вважати особу причетною до злочину, тобто встановлюється зв’язок між правопорушенням і конкретною фізичною особою, в тому числі через вчинення цією особою певних дій або бездіяльності в обставинах протиправного діяння. Оцінка причетності до вчинення злочину розрізняється в залежності від виду кримінального правопорушення, яке розслідується, та обставин, які становлять зміст досудового розслідування.

Для оцінки причетності до вчинення злочину, слідчий суддя має переконатися в тому, що на день розгляду клопотання встановлена безпосередня або опосередкована участь особи у подіях, про які йде мова у клопотанні. Не можуть братися до уваги самі лише посилання на посаду, яку займає особа, щодо якої ставиться питання про дозвіл на проведення негласних заходів, (наприклад, керівник особи, яка підозрюється у вчиненні злочину), на наявність власності (зокрема, кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи, посадові особи якої підозрюються у вчиненні злочину), на родинні, сімейні або дружні стосунки (поширений варіант: вона є дружиною/матір’ю/подругою ОСОБА-1, тому їй можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення) та інші подібні припущення слідчого, прокурора. Іншими словами, досліджені матеріали кримінального провадження в доказовому плані мають бути спроможні показати зв’язок між вчиненим правопорушенням та особою, щодо якої вирішується питання контролю.

***

Мотиви причетності адвоката ОСОБА-1 до вчинення вказаного злочину, що наведені у клопотанні, не приймаються до уваги, оскільки не надано жодного доказу, що обслуговування підприємств групи «НАЗВА» мало протиправний характер і було направлено саме на заволодіння коштами банку, а не здійснювалося в межах вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Сам факт того, що ОСОБА-1 як адвокат обслуговувала певні підприємства під час отримання ними та обслуговування вищезазначеного кредиту, ще не свідчить про її причетність до вчинення описаного злочину.

***

З матеріалів кримінального провадження, оглянутих у судовому засіданні, не вбачається ознак змови судді, який вимагав кошти у заявника, та судді ОСОБА-1. Посилання на те, що у провадженні судді знаходиться обвинувальний акт, є очевидно недостатнім для втручання у права людини шляхом проведення щодо неї комплексу НСРД.

***

З урахуванням досліджених відомостей у слідчого судді недостатньо вагомих підстав вважати, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний суддя, щоб це обумовлювало надання дозволу на проведення негласних заходів відносно нього. Так, всі зафіксовані під час досудового розслідування перемовини з приводу неправомірної вигоди ведуться між заявником і працівником ІНФОРМАЦІЯ районного суду ОСОБОЮ-2.Крім того, в цьому кримінальному провадженні вже проводилися негласні заходи, під час яких зафіксована передача ОСОБОЮ-3 грошових коштів ОСОБІ-2 в розмірі ХХХХ дол США для передачі судді, які станом на час звернення з клопотанням судді не передані. При чому, ОСОБА-2 повідомив ОСОБІ-3 про те, що грошові кошти передані судді і прискорював його передати залишок коштів, що не відповідає дійсності (ці розмови відбувалися під контролем на підставі ухвали слідчого судді). Окрім того, що негласні заходи є легітимним та ефективним способом отримання доказової інформації у кримінальному провадженні, вони являють собою найсерйознішу форму втручання у права людини. З урахуванням встановлених законом правил і обмежень, вони можуть застосовуватися лише в тих випадках, коли іншими способами отримати докази неможливо. В рамках судового контролю, який здійснює слідчий суддя за дотриманням прав, свобод і інтересів у кримінальному провадженні, дозвіл на втручання у права людини шляхом проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій, може бути наданий лише за наявності вагомих і достатніх підстав вважати, що особа причетна до вчинення кримінального правопорушення, про яке зазначає прокурор (детектив). В іншому разі таке втручання не може вважатися необхідним і пропорційним. В даному випадку таких вагомих підстав слідчому судді не надано. Адже, крім твердження заявника і працівника суду(який може бути зацікавлений в отримані грошових коштів під приводом надання неправомірної вигоди судді), причетність судді ОСОБИ-1до прохання надати неправомірну вигоду не підтверджується жодними матеріалами. Самої лише наявності двох судових ухвал, однією із яких провадження у справі закрите, недостатньо для висновку про причетність судді до прохання надати неправомірну вигоду. З огляду на відсутність підтверджених відомостей про причетність судді до вчинення правопорушення, проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо неї може розглядатися як втручання у здійснення правосуддя. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняються. Крім того, суддя є посадовою особою, що має відповідні гарантії здійснення правосуддя, спрямовані на неможливість впливати на незалежність судової влади. Надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій лише на підставі показань особи, якій інформація про необхідність передачі неправомірної вигоди судді, донесена адвокатом, порушує самі гарантії суддівської діяльності і нівелює демократичні підвалини конституційного ладу, побудованого на принципу розподілу влади. За таких умов, інформація, що відповідна пропозиція розглянути справу в позитивному для заявника руслі надійшла саме від судді, підлягає ретельній перевірці без надмірного втручання у права і свободи особи та діяльність зі здійснення правосуддя. В тому числі така перевірка можлива шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно інших осіб, які фігурують в цьому кримінальному провадженні, зокрема адвоката, який висловив заявнику відповідну інформацію.

***

… Цей стандарт стає ще більш суворим, коли ставиться питання про негласні заходи відносно адвокатів. В цьому кримінальному провадженні обґрунтування такої необхідності полягає в тому, що цей адвокат серед інших адвокатів Адвокатського об’єднання міг надавати правову допомогу ТОВ «НАЗВА» під час описаних подій. Слідчий суддя зазначає, що адвокатура України –недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги на професійній основі. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється, зокрема, на принципах верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності. А стаття 23 Закону закріплює гарантії адвокатської діяльності, серед яких заборони будь-якого втручання в адвокатську діяльність, проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності, втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом, втручання у правову позицію адвоката тощо. Незалежність адвокатури, в тому числі від необґрунтованого втручання в адвокатську діяльність правоохоронних органів при розслідуванні кримінальних правопорушень, є одними із демократичних інститутів і ознакою правової держави. Встановлені гарантії, безумовно, не означають, що відносно адвоката не можуть здійснюватися слідчі (розшукові) заходи. Однак дозвіл на їх проведення може бути наданий лише за наявності достатніх і вагомих підстав вважати, що під видом правової допомоги адвокат здійснює об’єктивно протиправну діяльність. Саме по собі обґрунтування, що адвокат міг надавати правову допомогу суб’єкту господарювання в період вчинення таким суб’єктом протиправних дій, викликає обурення та свідчить про поверховий підхід при зверненні до слідчого судді з клопотанням про проведення негласних заходів.

***

Слідчим не надано достатніх відомостей, які б давали підстави вважати, що директор ТОВ «НАЗВА» ОСОБА-1 міг брати участь у проведенні торгів та узгодженні спільних дій учасників цих торгів. Відомості, що містяться у наданій для огляду роздруківці файлу, який виконаний рукописним текстом, виявлений в ході огляду ноутбука та флешнакопичувача вилучених під час обшуку, не переконують слідчого суддю у наявності підстав, які б давали право на втручання у приватне спілкування ОСОБА-1.

***

В даному випадку висновок про участь ОСОБИ-1 у подіях, про які йдеться, детективом зроблено внаслідок розмов двох осіб, одна із яких також перевіряється на причетність до готування до злочину; сам ОСОБА-1 на час звернення до слідчого судді в подіях підготовки до вчинення кримінального правопорушення себе не проявляв. Той факт, що в силу повноважень ОСОБА-1 має в майбутньому підписати акти виконаних робіт сам по собі не свідчить про те, що він є причетним до готування до злочину. Наданих детективом матеріалів і пояснень очевидно недостатньо для дозволу на проведення щодо ОСОБИ-1 комплексу негласних заходів, що зумовлює відмову у задоволенні клопотання.

***

… Обґрунтовуючи причетність ОСОБИ-1 до кримінального правопорушення, детектив стверджує, що вона ХХ.ХХ.2018 набула у власність частку у статутному капіталі ТОВ «НАЗВА». Детектив обґрунтовує проведення щодо неї негласних заходів необхідністю перевірки її оточення в контексті конкретних осіб, хто залучив її до кримінального правопорушення … В даному випадку детективом не наведено обставин, що свідчать про причетність особи, щодо якої проситься дозвіл на проведення негласних заходів. Одного лише посилання на те, що така особа є учасником товариства з обмеженою відповідальністю, яке, за версією досудового розслідування, було задіяно у легалізації коштів, отриманих внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, недостатньо, щоб дозволити втручання у її права шляхом проведення комплексу негласних заходів. Тим більше, що відповідно до матеріалів кримінального провадження події, про які зазначає детектив, відбувалися значно раніше, починаючи з 2013 року, в той час як ОСОБА-1 увійшла до складу учасників товариства лише у ХХ.2018 року. Крім того, детектив не зміг обґрунтувати, які інші процесуальні дії були проведені в цьому кримінальному провадженні для того, щоб встановити обставини, що мають значення для справи, зокрема, коло причетних осіб без проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

***

Обґрунтовуючи причетність ОСОБИ-1 до кримінального правопорушення, детектив стверджує, що вона ХХ.ХХ.2017 набула у власність частку у статутному капіталі ТОВ «НАЗВА», а через тиждень відчужила її на користь іншої особи. Детектив стверджує, що таким чином ОСОБА-1 була залучена до легалізації грошових коштів в якості пособника. Крім того, обґрунтовує проведення щодо неї негласних заходів необхідністю перевірки її оточення в контексті конкретних осіб, хто залучив її до кримінального правопорушення.Слідчий суддя не вважає доводи детектива достатніми для надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно особи. … Одного лише посилання на те, що така особа короткий період –тиждень -була учасником товариства з обмеженою відповідальністю, яке, за версією досудового розслідування, було задіяно у легалізації коштів, отриманих внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, недостатньо, щоб дозволити втручання у її права шляхом проведення комплексу негласних заходів.

***

Обґрунтовуючи необхідність дозволу на проведення негласних заходів відносно ОСОБИ-1, детектив стверджує, що він є першим заступником голови ХХХ-ої місцевої державної адміністрації. Під час проведення досудового розслідування зафіксовані розмови про необхідність виділення із бюджету грошових коштів, щодо яких існує намір на привласнення. Один із співрозмовників, який, за версією досудового розслідування, є учасником злочинної групи, пообіцяв, що зможе забезпечити виділення цих грошових коштів за участю ОСОБИ-1. Слідчий суддя не може погодитися з такою позицією детектива…. В даному випадку висновок про участь ОСОБИ-1 у подіях, про які йдеться, детективом зроблено внаслідок 20 розмов двох осіб, одна із яких перевіряється на причетність до готування до злочину; сам ОСОБА-1 на час звернення до слідчого судді в подіях підготовки до вчинення кримінального правопорушення себе не проявляв. Детективом не доведено, що в силу повноважень ОСОБА-1 має можливість сприяти виділенню грошових коштів із бюджету, а також, що за їх наявності він має намір використати відповідні повноваження в цьому кримінальному провадженні.

***

… Одного лише посилання на те, що така особа була членом тарифної комісії ДП «НАЗВА» (яка приймала рішення колегіально) та головним бухгалтером ДП «НАЗВА», очевидно недостатньо,щоб дозволити втручання у її права шляхом проведення комплексу негласних заходів.

***

… Адже, участь ОСОБИ-1 у подіях, про які йдеться у клопотанні, пов’язується виключно з інформацією, що надавалася ОСОБОЮ-2, ОСОБОЮ-3 та ОСОБОЮ-4, які у своїх розмовах посилалися на знайомство з міністром ІНФОРМАЦІЯ ОСОБА-1 та його обізнаність про процедури, що мають відбуватися за умови надання неправомірної вигоди. Факт безпосередньої або опосередкованої участі самого ОСОБИ-1 у подіях, про які йде мова у клопотанні,жодним чином на день розгляду клопотання не встановлений. Іншими словами, в доказовому плані досліджені матеріали кримінального провадження не дають змоги встановити прямий зв’язок між правопорушенням та особою ОСОБИ-1, а його пов’язаність з кримінальним правопорушенням відбувається лише через твердження третіх осіб (які посиланням на міністра можуть намагатися додати авторитету та вагомості своїм словам та діям).

***

Досліджені в судовому засіданні докази, в тому числі матеріали, що стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР, рапорт старшого оперуповноваженого, доручення на проведення слідчих (розшукових) дій, відомості, які встановлені на виконання даних доручень щодо осіб, їх даних, номерів телефонів та місця знаходження їх кабінетів, протокол огляду сайту щодо встановлення прізвищ колегії суддів ІНФОРМАЦІЯ апеляційного суду з розгляду справи NoХХХ відносно ОСОБА-3 за ч. 1 ст. 187 КК України; відомості щодо посад, які займають фігуранти справи,та інші відомості, на переконання слідчого судді, не свідчать про те, що саме ОСОБА-5 надав неправомірну вигоду у розмірі ХХХХХгрн ОСОБІ-3, яків подальшому передала судді ОСОБА-4 для організації вирішення питання щодо уникнення від відповідальності громадянина України за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП по справі, що знаходиться на розгляді в судді ОСОБА-1, і що на даний час ОСОБА-5 сприяє та вчиняє дії, спрямовані на винесення рішення у справі про адміністративне правопорушення на користь ОСОБИ-6. Зокрема,слідчому судді не надано жодних даних про те, що в провадженні судді ОСОБА-1перебуває адміністративна справа стосовно ОСОБИ-6 та що саме суддя ОСОБА-1 узгоджував свою позицію з приводу даної справи з іншими особами, відсутні дані щодо стадії розгляду цієї справи. Судом лише встановлено, що для особи на прізвище ОСОБА-1 виділена частина коштів із отриманих ОСОБОЮ-3 ХХХХХ грн від особи на ім’я “ПЕТЯ”, що ОСОБА-1вирішує, що робити з якоюсь адміністративною справою. Однак ці фактичні обставини не свідчать про наявність достатніх підстав, які виправдовують втручання у приватне спілкування ОСОБИ-1.

***

В клопотанні детективом настільки узагальнено викладено обставини кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подане клопотання, що неможливо встановити зв’язок між такими обставинами та особою, відносно якої детектив просить надати дозвіл на проведення НСРД. Крім того, в клопотанні взагалі не зазначено обставин, що дають підстави підозрювати особу, відносно якої детектив просить надати дозвіл на проведення НСРД, у вчиненні кримінального правопорушення або причетності до нього будь-яким чином. За такого детективом не доведено, що під час проведення НСРД можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин кримінального правопорушення або встановлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення (примітка: іншою ухвалою в цій справі цей же слідчий суддя задовольнив таке ж клопотання, в якому було усунуто недоліки, які слугували підставою для відмови у задоволенні клопотання).

***

В даному випадку детективом не наведено обставин, що свідчать про причетність особи, щодо якої проситься дозвіл на проведення негласних заходів. Участь ОСОБИ-1 у цьому кримінальному провадженні об’єктивується лише через згадки про нього ОСОБОЮ-2, чого є очевидно недостатньо для висновку про причетність ОСОБИ-1 до кримінального правопорушення, щоб дозволити втручання у її права шляхом проведення комплексу негласних заходів. Отже у наданні дозволу на проведення щодо ОСОБИ-1 негласних заходів слід відмовити. При чому відмова у наданні дозволу не позбавляє детектива права звернутися до слідчого судді з таким же клопотанням в майбутньому при наявності більш спроможної доказової бази

***

В обґрунтування необхідності проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБИ-1 детектив вказує на те, що в протоколі огляду телефону ХХХХХХХ, вилученого ДАТА під час обшуку у експерта ОСОБА-2, у додатку 3 до протоколу міститься переписка між ОСОБА-2 та директором ТОВ «НАЗВА», у якій є посилання на ОСОБУ-1. Дослідженням вказаного додатку 3 до протоколу огляду не встановлено даних, які б давали підстави для висновку про причетність ОСОБИ-1 чи вчинення ним дій для отримання ТОВ «НАЗВА» спеціального дозволу на користування надрами. Не свідчить про це і факт періодичного відвідування директором ТОВ «НАЗВА» приміщень за адресою ІНФОРМАЦІЯ, оскільки за цією адресою є приміщення, які використовуються іншими особами, крім ОСОБИ-1. Відомостей про те, які саме приміщення використовував директор ТОВ «НАЗВА» не надано і в клопотанні не наведено, як і відомостей про зустрічі у цих приміщеннях. Таким чином, слідчий суддя не може прийняти таке обґрунтування детектива, адже негласні слідчі (розшукові) дії як засоби отримання доказів у кримінальному провадженні, пов’язані з високим ступенем втручання у права і свободи людини. Таке втручання повинно бути обґрунтоване відповідно до мети негласних слідчих розшукових дій та завдань кримінального провадження, до яких зокрема віднесено неможливість необґрунтованого процесуального примусу та застосування належної правової процедури до кожного учасника кримінального провадження.

***

З урахуванням досліджених відомостей слідчому судді недостатньо підстав вважати, що суддя ІНФОРМАЦІЯ районного суду ОСОБА-1 може бути причетна до вчинення тяжкого злочину за описаних детективом обставин. Адже, крім твердження адвоката (який може бути зацікавлений в отримані грошових коштів від клієнта під приводом надання неправомірної вигоди судді), причетність судді ОСОБА-1 до прохання надати неправомірну вигоду не підтверджується жодними матеріалами. Примітка:в цій же справі частково задоволено клопотання відносно адвоката, через якого, за версією досудового розслідування, суддя висунула намір отримати неправомірну вигоду за непритягнення громадянина України ОСОБА-3 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП України. Визнавши обґрунтованим наявність події кримінального правопорушення та причетність до неї адвоката, слідчий суддя визнала необґрунтованим клопотання прокурора про надання дозволу на обстеження публічно недоступного місця –робочого кабінету адвоката ОСОБА-2 за адресою ІНФОРМАЦІЯ. Адже ОСОБА-2 має гарантії адвокатської діяльності, що забезпечують адвокатську таємницю. Обстеження його робочого кабінету з метою встановлення технічних засобів аудіо-, відео контролю особи і виготовлення копій чи зразків речей і документів може спричинити втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтам (що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» забороняється), необґрунтоване розголошення конфіденційної інформації. Це в свою чергу, може підірвати авторитет інституту адвокатури в питанні забезпечення адвокатської таємниці, що є неодмінною умовою здійснення адвокатської діяльності. Отже,в цій частині клопотання відмовлено. З цих же підстав слідчий суддя відмовила у задоволенні клопотання щодо зняття інформації з електронних інформаційних систем -комп’ютеру, яким користується адвокат ОСОБА-2 в своєму службовому кабінеті.

***

В цьому провадженні прокурором не наведено обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБУ-1 у вчиненні злочину в тій мірі, в якій це б могло обґрунтувати такий серйозний ступінь втручання в її права, як проведення НСРД. Обґрунтовуючи її причетність до вчиненого кримінального правопорушення, прокурор у клопотанні зазначає, що вона могла забезпечувати здійснення заниженої оцінки вартості майна, надавати вказівки та поради з метою приховування незаконних дій працівників ДЕРЖАВНОГО ОРГАНУ та вчиняти інші дії, направлені на отримання неправомірної вигоди. Однак жодних відомостей, якими підтверджується така можливість, прокурором не надано. В судовому засіданні прокурором надано протокол від ДАТА, відповідно до якого проведено огляд файлу-образу НАЗВА та лог-файл процесу його створення, які, за поясненням прокурора, були отримано з робочого комп’ютера ОСОБИ-1 під час проведення обшуку в приміщеннях ДЕРЖАВНОГО ОРГАНУ. Відповідно до протоколу встановлено, що ДАТА об ЧАС користувачем робочої станції –робочого комп’ютера ОСОБИ-1 було видалено численну кількість файлів. Прокурор стверджує, що видалення файлів із комп’ютера здійснювалося ОСОБОЮ-1 з метою приховування інформації, що стосувалася оцінки, передпродажної підготовки та реалізації активів, які можуть стосуватися фактів,щодо яких здійснюється досудове розслідування. Однак таке твердження не вбачається достатньо переконливим, особливо з урахуванням протоколу обшуку, де не зазначено присутність ОСОБИ-1 під час його проведення. Отже на даному етапі досудового розслідування прокурором не дотримано п. 5 ч. 2 ст. 246 КПК України щодо доведення обставин, які дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, що, в свою чергу, унеможливлює надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

***

Мотивуючи необхідність надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБИ-1, детектив зазначає, що до схеми «відмивання» коштів залучено ряд громадян України, які скоріше за все, не будучи обізнаними про джерело походження зазначених коштів, використали для їх легалізації банківські рахунки підконтрольних офшорних компаній-нерезидентів із офіційною реєстрацією у різних юрисдикціях, зокрема «НАЗВА», яка підконтрольна ОСОБІ-1 та ОСОБІ-2 (бенефіціарні власники). В судовому засіданні детектив зазначив, що вона є розпорядником рахунку ХХХХХХХХХХХХХХХ, підприємства «НАЗВА». Детектив зазначив, що комплекс НСРД є необхідним з метою отримання доказів можливої причетності ОСОБИ-1 до вчинення особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та подальшої легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, та документування її протиправної діяльності…Посилання на те, що ОСОБА-1 є розпорядником банківського рахунку із зазначенням того, що вона, скоріше за все, не була обізнана про джерело походження зазначених коштів, є очевидно недостатнім для втручання у права людини шляхом проведення щодо неї комплексу негласних слідчих (розшукових) дій (ряд ухвал щодо розпорядників банківських рахунків).

***

Мотивуючи необхідність надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБИ-1, детектив зазначає, що на підставі матеріалів, наданих в порядку виконання міжнародної правової допомоги, встановлено перерахування частини безпідставно одержаних НАЗВА коштів у сумі ХХХХХХХ доларів США та ХХХХХ євро через рахунки офшорної компанії-нерезидента НАЗВА на рахунок громадянина України ОСОБИ-1, відкритий у фінансовій установі Республіки Латвія. Детектив стверджує, що він є бенефіціаром рахунку ХХХХХХХХХХХХХХХ, а комплекс НСРД є необхідним з метою отримання доказів його можливої причетності до вчинення особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та подальшої легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, документування його протиправної діяльності… Посилання на те, що ОСОБА-1 є бенефіціаром банківського рахунку, є очевидно недостатнім для втручання у права людини шляхом проведення щодо нього комплексу негласних слідчих (розшукових) дій.

***

Обґрунтовуючи можливу причетність ОСОБИ-1 до кримінального правопорушення, детектив надає відомості про те, що він є директором ТОВ «НАЗВА». При чому управління товариством він не здійснює, фактично виконує функцію прораба, який керує роботою будівельників. Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій в цьому кримінальному провадженні встановлена відсутність з його сторони підпорядкованим працівникам будь-яких вказівок, пов’язаних з виконанням робіт щодо будівництва ОБ’ЄКТУ, що становить предмет досудового розслідування. З огляду на конкретні обставини даної справи та описану детективом роль ОСОБИ-1, а також той факт, що відносно нього вже проводився комплекс оперативно-розшукових заходів, який засвідчив відсутність його участі у подіях, пов’язаних з будівництвом Об’єкту, слідчий суддя вважає за недоцільне подальше проведення щодо нього негласних заходів.

***

Представлена детективами слідчому судді інформація підтверджує факт підшукання ОСОБОЮ-2 зацікавлених в українському громадянстві іноземців і поширення інформації про його знайомства з особами, за допомогою яких може вирішуватися питання про набуття громадянства України за умови сплати грошових коштів у розмірі ХХХХХ –ХХХХХ доларів США. Жодних відомостей, які б формували у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБИ-1 до готування до злочину, крім тверджень ОСОБИ-2, детективом не надано. Самі по собі посилання ОСОБИ-2 на особисте знайомство з ОСОБОЮ-1 можуть бути спрямовані на створення в осіб, що мають намір отримати громадянство України, враження реальних можливостей щодо вирішення цього питання

***

У клопотанні не зазначено, які саме докази за допомогою негласних слідчих розшукових дій, проведених щодо ОСОБА-1, може бути отримано у кримінальному провадженні, та яку саме роль виконував ОСОБА-1 у вчиненні вказаних злочинів. Більш того, у клопотанні відсутнє будь-яке обґрунтування того, що ОСОБА-1 може бути причетною до вчинення описаних злочинів, крім факту перебування на посаді керівника одного із підприємств, засновником якого є особа, що, можливо, причетна до вчинення злочину. Такий факт, за відсутності інших даних, не може бути розцінений судом як доказ причетності ОСОБА-1 до описаних злочинів.

***

Посилання на те, що саме від ОСОБА-1 йшла ініціатива впровадження методики утримання парків у м. МІСТО, та що саме ОСОБА-1 надав доручення своєму заступнику представити ОСОБУ-2 як особу, з якою необхідно узгоджувати питання запровадження методики прибирання парків приватними компаніями за допомогою сучасної техніки, є очевидно недостатнім для втручання у права людини шляхом проведення щодо неї НСРД.

***

За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлено, що ХХ.ХХ.2019 НАЗВА відділом поліції ГУ НП в ІНФОРМАЦІЯ області зареєстроване провадження NoХХХХХХХХХХХХ за фактом можливого самовільного зайняття земельних ділянок без відповідних дозвільних документів на території НАЗВА об’єднаної територіальної громади НАЗВА району ІНФОРМАЦІЯ області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. У межах зазначеного кримінального провадження слідчим із залученням спеціалістів ХХ.ХХ.2019 здійснено огляд земельних ділянок площею ХХХХ,Х га, які на праві постійного користування знаходяться у Державній установі «НАЗВА». У ході огляду виявлено незаконні посіви соняшника. З метою збереження вказаних речових доказів слідчий ХХ.ХХ.2019 звернувся до НАЗВА районного суду м. МІСТО з клопотанням про накладення арешту на самовільно зайняту земельну ділянку. Однак ХХ.ХХ.2019 під час перебування вказаного клопотання на розгляді в суді прокуратурою ІНФОРМАЦІЯ області змінено підслідність цього кримінального провадження та визначено нових процесуальних керівників. Обґрунтовуючи свою позицію, детектив послався на той факт, що у кримінальному провадженні NoХХХХХХХХХХХХ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, слідчий за накладенням арешту на посіви соняшника не звертався, отже, разом із фактом зміни підслідності вказаного кримінального провадження, ці обставини свідчать про причетність посадових осіб правоохоронних органів, зокрема прокурора НАЗВА відділу прокуратури місцевої прокуратури ОСОБА-1 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Проте, такий висновок є нелогічним, адже зміна підслідності повинна бути оцінена з точки зору її законності, а з бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні не можна зробити однозначний висновок про те, що така бездіяльність є навмисною та такою, що відбувається за вказівкою саме прокурора. Таким чином, детектив у судовому засіданні не довів обставин, що дають підстави підозрювати прокурора у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

***

Мотивуючи необхідність надання дозволу на проведення НСРД відносно вказаної особи тим, що ОСОБА-1 тісно пов’язаний з іншою особою –ОСОБА-2, який причетний до вчинення злочинів, детектив жодного доказу на підтвердження вказаної обставини не надав. Той факт, що ОСОБА-1 є водієм ОСОБА-3 не є підставою вважати його причетним до вчинення описаного вище злочину.

***

Мотивуючи необхідність надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА-1, детектив стверджує, що він відповідає за розподіл земель в ІНФОРМАЦІЯ області. Проте детективом не надано жодного доказу на підтвердження вказаної обставини. Крім того, детективом не надано жодного доказу щодо взаємопов’язаності дій ОСОБА-1 та ОСОБА-2 при оформленні ним у власність земельних ділянок. Відсутні докази і наближеності один до одного вказаних осіб.***За твердженням детектива ОСОБА-1 на території України підприємницькою діяльністю не займається, вона є акторкою, моделлю і фотографом, значну частину часу проводить на території Сполучених Штатів Америки. На час укладення відповідних угод купівлі-продажу вона також перебувала на території США. За твердженням детектива, ОСОБА-1 була формальним власником об’єктів нерухомого майна. Реальним власником був її цивільний чоловік ОСОБА-2, який одночасно є засновником ПП «НАЗВА», у якого від імені ОСОБИ-1 по довіреності були придбані, а потім продані НАЗВА сільській раді об’єкти нерухомості. За таких обставин, слідчому судді не достатньо відомостей для висновку про причетність і надання дозволу на втручання у права і свободи особи шляхом проведення щодо неї негласних слідчих (розшукових) дій.

Детективом не представлено відомостей, які б формували у слідчого судді переконання щодо причетності ОСОБИ-1 до описаних подій. Посилань детектива на показання свідка ОСОБИ-2 про те, що ОСОБА-1добре знайомий зі ОСОБОЮ-3 і ОСОБОЮ-4 недостатньо слідчому судді для відповідного висновку і надання дозволу на втручання у права і свободи людини шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій. ***Самого лише припущення про можливу обізнаність про злочин, що вчинено, є очевидно недостатнім для втручання у права людини шляхом проведення щодо неї комплексу НСРД.

***

В обґрунтування необхідності проведення НСРД щодо ОСОБИ-1 детектив вказує на те, що ОСОБА-2 можливо причетний до вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи тривалі і сталі зв’язки між ними, а також той факт, що вона не виїхала разом з ОСОБА-2 і при цьому час від часу відвідує його закордоном, у органів досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вона може бути обізнана про вищевказане кримінальне правопорушення; перебуваючи на території України, може вживати заходів, спрямованих на приховування слідів злочину, а також впливати на свідків, тобто фактично бути причетною до приховування можливого злочину. Разом з тим, дослідженням матеріалів кримінального провадження не встановлено даних, які б давали підстави для висновку на даному етапі про причетність ОСОБА-2 до вчинення кримінального правопорушення. Відсутні будь-які дані про причетність до кримінального правопорушення і ОСОБА-1, яка, за доводами досудового розслідування, на цей час не проживає спільно з ОСОБОЮ-2. Відвідування ОСОБОЮ-1 ДЕРЖАВИ не може свідчити про її можливу причетність до вчинення чи приховання злочину, матеріали справи не містять даних про мету відвідування нею ДЕРЖАВА та про можливі зустрічі з ОСОБОЮ-2.

***

Дослідженням матеріалів кримінального провадження не встановлено даних, які б давали підстави для достатньо обґрунтованого висновку на даному етапі досудового розслідування про причетність ОСОБА-1 до прийняття рішень про укладення договорів на реалізацію продукції заводу, визначення кола покупців, встановлення ціни реалізації товару, та, як наслідок, до спричинення майнової шкоди АТ «ОСОБА» та відповідно до вчинення кримінального правопорушення.

***

Адже, крім твердження адвоката (який може бути зацікавлений в отримані грошових коштів від клієнта під приводом надання неправомірної вигоди) причетність ОСОБИ-1 до прохання надати неправомірну вигоду не підтверджується жодними матеріалами. Факт безпосередньої або опосередкованої участі самого ОСОБИ-1 у подіях, про які йде мова у клопотанні, жодним іншим чином на день розгляду клопотання не встановлений. Іншими словами, в доказовому плані досліджені матеріали кримінального провадження не дають змоги встановити прямий зв’язок між правопорушенням та особою ОСОБИ-1.

***

Попри можливу причетність ОСОБИ-1 до кримінального правопорушення, слідчому судді недостатньо підстав для надання дозволу на проведення щодо нього негласних слідчих (розшукових) дій. … Адже, крім твердження заявника про причетність ОСОБИ-1 до прохання надати неправомірну вигоду з посиланням на слова ОСОБИ-2, це не підтверджується жодними матеріалами.

***

На переконання детектива, ОСОБА-1 є номінальним директором ТОВ «НАЗВА», оскільки замість нього на переговори приїжджає інша особа. Проте комплекс НСРД відносно ОСОБА-1 надасть змогу виявити осіб, які є фактичними власниками підприємства. … Посилання на займану посаду, до того ж займану фіктивно, є очевидно недостатнім для втручання у права людини шляхом проведення щодо неї комплексу негласних слідчих (розшукових) дій. До того ж слідчому судді не надано даних що директором ОСОБА-1 працював у період укладення невигідних для ДП договорів, та не надано доказів будь-якої причетності діяльності ОСОБА-1 на вказаній посаді до вчинення кримінального правопорушення, описаного у клопотанні, окрім того, що він є можливо фіктивним засновником і директором.

***

Посилання на займану посаду є очевидно недостатнім для втручання у права людини шляхом проведення щодо неї комплексу негласних слідчих (розшукових) дій.До того ж засновником та керівником ТОВ «НАЗВА» ОСОБА-1 став у ХХ.2020 року, тобто після укладення невигідних для АТ «НАЗВА» договорів.

***

Обґрунтовуючи причетність ОСОБИ-1 до кримінального правопорушення, детектив стверджує, що вона може забезпечувати донесення вказівок ОСОБИ-2 (яка фактично керує ТОВ«НАЗВА» через довірених осіб) до виконавців корупційних схем за участю ТОВ «НАЗВА». При чому на даному етапі відсутня інформація про те, яку роль вона виконує в процесі закупівлі ТОВАРІВ, однак в іншому кримінальному провадженні вона виступала комунікатором і контролером виконання вказівок «тіньового куратора» ТОВ «НАЗВА». З урахуванням досліджених відомостей слідчому судді не достатньо підстав для надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА-1, оскільки її причетність до кримінального правопорушення, що розслідується в цьому кримінальному провадженні, не підтверджується жодним чином… Адже твердження про її участь у інших фактах, по яких кримінальне провадження закрите, не може визначати необхідність перевірки її ролі у механізмі вчинення цього кримінального правопорушення. Факт безпосередньої або опосередкованої участі самої ОСОБИ-1 у подіях, про які йде мова у клопотанні, жодним іншим чином на день розгляду клопотання не встановлений.

***

Представлена детективом слідчому судді інформація підтверджує факт готування до злочину за описаних детективом обставин, однак прямого або опосередкованого зв’язку між подіями, про які йдеться, та особою ОСОБИ-1. не вбачається. Лише той факт, що він проводить наради з приводу виділення субвенції не може розглядатися як готування до вчинення злочину, оскільки проведення таких нарад входить до його безпосередніх обов’язків. Посилання інших осіб, які перевіряються на причетність до готування до злочину, на ОСОБУ-1 також не може братися до уваги, оскільки таке може здійснюватися з метою формування серйозності намірів та видимості участі у процесі осіб, що наділені відповідними владними повноваженнями, створення враження реальних можливостей щодо вирішення цього питання. Жодних відомостей, які б формували у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБИ-1до готування до злочину, детективом не надано.

***

У клопотанні, що розглядається, ставиться питання про дозвіл на проведення негласних заходів відносно начальника ГУ НП у ІНФОРМАЦІЯ області ОСОБИ-1. За описаних детективом обставин слідчий суддя не вважає за можливе надати такий дозвіл. Окрім того, що негласні заходи є легітимним та ефективним способом отримання доказової інформації у кримінальному провадженні, вони являють собою найсерйознішу форму втручання у права людини. З урахуванням встановлених законом правил і обмежень, вони можуть застосовуватися лише в тих випадках, коли іншими способами отримати докази неможливо.

В рамках судового контролю, який здійснює слідчий суддя за дотриманням прав, свобод і інтересів у кримінальному провадженні, дозвіл на втручання у права людини шляхом проведення комплексу негласних заходів, може бути наданий лише за наявності вагомих і достатніх підстав вважати, що особа причетна до вчинення кримінального правопорушення, про яке зазначає детектив (прокурор), і такі підстави об’єктивно вбачаються із матеріалів кримінального провадження. В іншому разі таке втручання не може вважатися необхідним і пропорційним. Тобто йдеться про те, що між подіями кримінального правопорушення та особою, про причетність якої до його вчинення стверджується у клопотанні про надання дозволу на проведення негласних заходів, має бути прямий або опосередкований зв’язок. В даному випадку такого зв’язку не надано. Участь ОСОБИ-1 у подіях, про які йдеться, ґрунтується на інформації, озвученій іншою особою –слідчим ОСОБОЮ-2, який посилався на нього, як на особу, яка може прийняти рішення про припинення кримінального провадження. Безпосередня або опосередкована участь самого ОСОБИ-1у подіях, про які йде мова у клопотанні, жодним чином на день розгляду клопотання не встановлена. Іншими словами, в доказовому плані досліджені матеріали кримінального провадження не дають змоги встановити прямий зв’язок між правопорушенням та особою ОСОБА-1, а його пов’язаність з кримінальним правопорушенням відбувається лише через твердження третіх осіб (які посиланням на керівника можуть намагатися додати авторитету та вагомості своїм словам та діям).

***

Відомості, які містяться в показаннях детектива ОСОБА-10, що зафіксовані у протоколі його допиту, не можуть бути взяті слідчим суддею до уваги, оскільки відповідно до правил, передбачених ст. 95 КПК України, особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто. Висновок або думка особи, яка дає показання, можуть визнаватися судом доказом, лише якщо такий висновок або думка корисні для ясного розуміння показань (їх частини) і ґрунтується на спеціальних знаннях в розумінні ст. 101 цього Кодексу. В показаннях детектива ОСОБА-10 наявні висновки, які ним зроблені щодо причетності ОСОБА-1, ОСОБА-2 ОСОБИ-3 та встановлені номери мобільних телефонів ОСОБА-1, ОСОБА-2 ОСОБИ-3 та ОСОБА-4. Належні та допустимі докази, які б містили відомості та факти, про які йдеться у показаннях свідка, не надано слідчому судді для їх оцінки та можливості прийняття законного та обґрунтованого рішення. Також суд відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.

***

Детективом не надано достатніх доказів тих обставин, які зазначені ним у клопотанні, на які він посилається як на підтвердження причетності ОСОБИ-1 до кримінального правопорушення, яке розслідується. Зокрема, оглядом аналітичної довідки щодо перетину кордону вбачається в’їзд ДАТА ОСОБИ-2 в Україну через КПВВ НАЗВА на автомобілі, який зареєстрований на праві власності за ОСОБОЮ-1. Це не відповідає відомостям, які викладені у клопотанні та не свідчить про зв’язок ОСОБИ-1 з кримінальним правопорушенням, яке розслідується.

***

З матеріалів кримінального провадження, оглянутих у судовому засіданні, не вбачається ознак змови голови суду, який вимагав кошти у заявника, та судді ОСОБА-1. Той факт, що незгода заявника з наданням неправомірної вигоди призвела до обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою його сину, та голова суду повідомила заявнику, що у разі відмови надати ці кошти запобіжний захід буде продовжено, не створює ознак змови, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирав та продовжував стосовно сина заявника інший суддя ОСОБА-2. Посилання на те, що у провадженні судді знаходиться обвинувальний акт, є очевидно недостатнім для втручання у права людини шляхом проведення щодо неї комплексу НСРД.

***

У клопотанні всупереч вимогам п.5 ч. 2 ст. 248 КПК України не зазначено обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА-1 у вчиненні злочину чи підстави вважати, що він може бути причетний до вчинення злочину, оскільки матеріалами справи лише підтверджено, що він у якості перекладача був залучений на одному із судових засідань.

***

Адже, крім самого твердження заявника про причетність ОСОБИ-1 та висловленого припущення, що саме вона є виконавцем розміщення тендерної документації і контактувала від МОЗ України з ТОВ «НАЗВА» з цього приводу, жодних підтверджуючих відомостей, які пов’язують її з подіями кримінального правопорушення, слідчому судді не надано.

***

Слідчий суддя вважає, що детективом не надано остатніх відомостей, які б дали підстави вважати, що ОСОБА-1 причетна до вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, на які посилається детектив. Слідчим суддею не встановлено жодних порушень з боку даної особи чи вказівку на вчинення нею неправомірних дій з боку інших осіб. Наданий для огляду документ не відноситься до подій, які досліджуються.

***

Мотивуючи необхідність надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА-1, детектив посилається на спільне перетинання державного кордону з ОСОБА-2, яка працює на ТОВ «ОСОБА-3», не надавши слідчому судді будь-яких відомостей щодо можливої причетності ОСОБА-1 до вчинення злочину. Посилання на спільні поїздки є очевидно недостатнім для втручання права людини шляхом проведення щодо неї комплексу негласних слідчих (розшукових) дій (ухвала від ХХ.ХХ.2020).

***

За представленою інформацією, ОСОБА-1 зареєстрований як ФОП у сфері транспортних перевезень. За версією досудового розслідування, він має забезпечити організацію транспортування тютюнових виробів вантажівками на склади ОСОБИ-2. Однак детективом не підтверджено того факту, що будучи суб’єктом господарювання у сфері транспортних перевезень, ОСОБА-1 є одним із учасників протиправної діяльності з переміщення товару на територію України. Іншими словами, транспортні перевезення безпосередньо входять в коло його господарської діяльності і сам факт її здійснення не свідчить про обізнаність ОСОБИ-1 щодо незаконності походження товару та причетність до вчинення злочину. Отже для надання дозволу на проведення щодо нього негласних заходів слідчому судді недостатньо вагомих підстав.

***

Разом з тим,інший підхід до клопотань, в яких ставиться питання про дозвіл на проведення негласних заходів відносно особи, яка заявила про кримінальне правопорушення. Необхідність залучення заявника до процесу досудового розслідування і, відповідно, отримання негласного контролю над ним обумовлюється двома основними чинниками. По-перше, особа, яка стверджує, наприклад, про прохання (вимагання) в неї неправомірної вигоди, об’єктивно стає одним із основних учасників і ключових фігур при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки бере безпосередню участь у подальших подіях, спрямованих на підтвердження або спростування достовірності представлених тверджень. По-друге, заявником надається згода на конфіденційне співробітництво, отже, береться на себе певний комплекс прав і обов’язків. Дотримання таких прав і обов’язків в подальшому може стати предметом дослідження і оцінки в контексті правомірності дій заявника як учасника негласних заходів, в тому числі на предмет відсутності/наявності підбурювання (провокації) на вчинення злочину. Однак в деяких випадках, слідчий, прокурор не обґрунтовують у клопотанні необхідність негласних заходів відносно заявника, представляючи у судовому засіданні лише подану ним заяву про вчинене кримінальне правопорушення.

Отже, за наявності належного оформлення залучення заявника до конфіденційного співробітництва відсутні перешкоди для надання дозволу на проведення щодо нього негласних заходів.

Інша справа, коли процесуального залучення до участі у кримінальному провадженні не відбувалося.

Так, слідчим суддею відмовлено у наданні дозволу на проведення негласних заходів відносно заявника, який стверджував про прохання надати неправомірну вигоду суддею для вирішення питання про зміну запобіжного заходу його сину. Вирішуючи питання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя виходить із наступного. Такі заходи, окрім того, що є способом отримання доказової інформації у кримінальному провадженні, являють собою серйозну форму втручання у права людини … Ні в клопотанні про надання дозволу, ні під час судового засідання слідчому судді не обґрунтовано, чому за викладених обставин слід здійснити втручання у права і свободи особи, яка повідомила про вчинення злочину (жодної заяви або згоди щодо відповідного втручання слідчому судді не надано).

Слід зазначити, що відсутність достатніх даних про причетність особи до кримінального правопорушення є найбільш поширеною підставою відмови у задоволенні клопотання.