Чому Спецтрибунал проти російської агресії все ще не запрацював пояснив виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів і експерт з міжнародного права Марк Елліс, який свого часу працював радником під час роботи Трибуналів з питань колишньої Югославії і Руанди і є ініціатором створення додатку eyeWitness.
Про це повідомляє РБК-Україна.
«Є дві основні причини, чому цей процес займає час. По-перше, важливо підкреслити значну підтримку, яка вже є на місці. Наприклад, створення робочої групи та підтримка Ради Європи є важливими кроками вперед. Однак створення Спеціального трибуналу для переслідування такої особи, як Володимир Путін, за злочин агресії — це надзвичайно складне завдання для міжнародної спільноти. Хоч я і рішуче підтримую ці зусилля, важливо зазначити, що існують серйозні труднощі.
По-друге, це безпрецедентна ситуація. Це буде перший випадок, коли трибунал зосередиться на країні з ядерною зброєю та такої величини й впливу, як Росія. Політична воля є критичним фактором, а позиція Росії створює труднощі в цьому контексті. Хоч я і твердо вірю, що злочин агресії — це міжнародний злочин, який потребує покарання, не всі країни однаково мотивовані діяти», – пояснив виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів.
Марк Елліс додав, що паприклад, деякі країни Глобального Півдня можуть розглядати війну Росії проти України як європейське питання, а не глобальне. Вони також можуть бачити в цьому лицемірство, ставлячи питання, чому Росія є єдиною, кого виділяють, якщо, на їхню думку, є лідери інших країн, включаючи США, які здійснили подібні дії. Крім того, ці країни переслідують і свої економічні цілі, що ще більше ускладнює політичну ситуацію.
Також він додав, що існують правові складнощі, які значно впливають на створення трибуналу.
«Одне з головних питань — це імунітет глави держави. Чи повинен спеціальний трибунал визнавати цей імунітет, чи ігнорувати його? Особисто я вважаю, що імунітет глави держави не повинен визнаватися. Однак у середині навіть тої ж G7 є розбіжності в цьому питанні. Деякі побоюються, що ігнорування імунітету глави держави може створити прецедент, який пізніше може торкнутися й їхніх власних лідерів. Це одне з найспірніших правових питань, з якими стикається трибунал», – пояснив виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів.
Марк Елліс додав, що важливо розрізняти правові дії проти таких осіб, як Путін, і процес його затримання.
«Ордер на арешт Путіна, виданий МКС, є значним кроком у міжнародному праві. Це подає сильний сигнал про важливість відповідальності, зосереджуючи увагу на праві, а не на статусі особи. Це варто святкувати.
Однак затримання Путіна — це зовсім інша справа, яка залежить від політичної волі. Путін не з’явиться в Гаазі в короткостроковій або навіть середньостроковій перспективі. Але історія показує, що лідери, які здаються недосяжними, зрештою стикаються з правосуддям. Мілошевич, Караджич, Чарльз Тейлор, Саддам Хусейн і навіть Ейхман (Адольф Ейхман – нацистський діяч, відомий як “архітектор Голокосту”) були врешті-решт притягнуті до відповідальності.
Злочини, подібні до тих, що скоїв Путін, не мають строку давності. Іноді правосуддя вимагає часу, що може бути розчаровуючим, але наполегливість — це ключове. Країни повинні продовжувати підкреслювати важливість міжнародного правосуддя. Це забезпечує те, щоб такі злочини не залишалися без покарання», – пояснив виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.