Адвокат Олександр Кудрявцев провів у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації на тему: «Робота адвоката з доказами в судовому засіданні».
Під час вебінару лектор розкрив наступні питання:
- початок судового розгляду;
- встановлення порядку дослідження доказів;
- дослідження доказів сторони обвинувачення;
- підстави для визнання доказів недопустимими.
Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта (ч. 2 ст. 347 КПК).
За ч. 3 ст. 347 КПК якщо в кримінальному провадженні пред’явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності – головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви.
З урахуванням розумних строків, суд може обмежити тривалість оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, а також оголошення короткого викладу позовної заяви (ч. 4 ст. 347 КПК).
Хід судового процесу напряму залежить від наступних відповідей обвинуваченого:
- обвинувачений визнає вину; наслідок – застосовується ч. 3 ст. 349 КПК;
- обвинувачений не визнає вину; наслідок – не застосовується ч. 3 ст. 349 КПК.
За ч. 1 ст. 349 КПК після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий надає стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови.
Саме у вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони. Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження після вступної промови сторони захисту.
За ч. 1 ст. 349 КПК докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту – у другу.
На думку лектора можливі такі варіанти дослідження доказів:
- Допит обвинуваченого, допит потерпілого, допит свідків обвинувачення, допит свідків захисту, дослідження письмових і речових доказів прокурора, дослідження письмових і речових доказів захисту.
- Допит потерпілого, допит свідків обвинувачення, допит свідків захисту, дослідження письмових і речових доказів прокурора, дослідження письмових і речових доказів захисту, допит обвинуваченого.
- Дослідження письмових і речових доказів прокурора, дослідження письмових і речових доказів захисту, допит обвинуваченого, допит потерпілого, допит свідків обвинувачення та захисту.
- Дослідження письмових і речових доказів прокурора, дослідження письмових і речових доказів захисту, допит потерпілого, допит свідків обвинувачення та захисту, допит обвинуваченого.
Згідно з КПК докази досліджуються в наступній послідовності:
- 1. речові (ст. 357 КПК);
- 2. документи (ст. 358 КПК);
- 3. звуко- та відеозаписи (ст. 359 КПК).
Однак лектор зауважив, що на практиці докази досліджуються в наступній послідовності:
- 1. документи (ст. 358 КПК);
- 2. звуко- та відеозаписи (ст. 359 КПК);
- 3. речові (ст. 357 КПК).
Відповідно до ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
За ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, … , а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
За ч. 2 ст. 87 КПК суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
- 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
- 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
- 3) порушення права особи на захист;
- 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;
- 5) порушення права на перехресний допит.
За ч. 3 ст. 87 КПК недопустимими є також докази, що були отримані:
- 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;
- 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;
- 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв’язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження;
- 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання