Ручний розподіл у центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги доручень між адвокатами створює корупційні ризики та порушує принцип незалежності здійснення адвокатської діяльності.
На цю проблему звернули увагу в Комітеті НААУ з питань БПД у Звіті з актуальних питань функціонування системи безоплатної правничої допомоги в Україні, який був презентований громадськості 19 березня.
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Розмір винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, визначається відповідно до Методики її обчислення, затвердженої постановою Кабміну від 17.09.2014 №495. При обчисленні враховується зокрема тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюють особу, кількість співучасників та епізодів відповідно до матеріалів справи, інші показники.
У Звіті відзначається, що в залежності від цих показників розмір оплати правничої допомоги істотно різниться. Так, наприклад, обсяг роботи захисника в рамках розслідування справ за ч. 3 ст. 187 (розбій з проникненням у житло) КК та ч. 1 ст. 185 (крадіжка) КК може бути ідентичним. Але у першому випадку згідно з Методикою оплата буде набагато вищою, тому ці справи більш цікаві для адвокатів.
І схоже, це активно використовується системою БПД. Від адвокатів надходять численні скарги на те, що одні отримують доручення виключно на справи у нетяжких злочинах, а іншим – видаються доручення у тяжких та особливо тяжких злочинах. Бо питання про те, хто саме із адвокатів отримає доручення у конкретній справі, вирішують працівники регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, інколи за вказівкою керівництва. І лояльність адвоката до чиновників прямо впливає на зміст доручень.
«Те, що від початку функціонування системи БПД розподіл доручень між адвокатами здійснюється у ручному режимі, створює прямі корупційні ризики. Адже захисники перебувають у постійній залежності від працівників центрів, – пояснює голова Комітету НААУ з питань БПД Оксана Каденко. – Крім того, надання у такий спосіб переваги лояльним адвокатам створює широкі можливості для втручання у правову позицію захисника у справі. А це повністю нівелює незалежність адвоката».
З уведенням у 2022 році централізованої видачі доручень ситуація дещо покращилась. Втім, при цьому виникла проблема зворотного зв’язку, який часто неможливо отримати, особливо в неробочій час.
Тому адвокатура послідовно наполягає на необхідності запровадження автоматизованого розподілу доручень та встановлення відповідальності за несанкціоноване втручання в роботу системи авторозподілу.
«Зрозуміло, що наявні сьогодні корупційні ризики у питанні розподілу доручень слід усувати, – переконаний заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій. – Для цього ми вбачаємо необхідною розробку та затвердження спільно з Радою адвокатів Антикорупційної програми Координаційного центру, запровадження механізму контролю інституту адвокатури над функціонуванням системи БВПД як на національному, так і регіональному рівнях, а також формування не менш ніж половини складу Наглядової ради КЦ з числа адвокатів».
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.