Обставини справи: ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він, маючи умисел на умисне вбивство ОСОБА_9, з ножем у руці підійшов до альтанки та викликав ОСОБА_9 на розмову. У цей час ОСОБА_9, усвідомлюючи реальність погроз ОСОБА_7, взяв в альтанці пластикову каністру з-під води та почав оборонятися нею. Після того, як ОСОБА_7 та ОСОБА_9 опинилися на вулиці біля альтанки, до них підійшла ОСОБА_8, дружина ОСОБА_9, яка взяла за руку свого чоловіка, намагаючись захистити його від ОСОБА_7. Останній завдав ножем один удар ОСОБА_8 у руку, спричинивши легкі тілесні ушкодження, а згодом – удар ножем у грудну клітину ОСОБА_9, спричинивши його смерть.
Такі дії ОСОБА_7 було кваліфіковано органом досудового розслідування за п. 14 ч. 2 ст. 115 КК (умисне вбивство з мотивів з мотивів національної нетерпимості).
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим і засудив ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125; ч. 1 ст. 115 КК.
Місцевий суд, перекваліфіковуючи дії ОСОБА_7, з п. 14 ч. 2 ст. 115 КК на ч. 1 ст. 115 КК, дійшов висновку, що докази, надані обвинуваченням, не свідчать про наявність у нього умислу на вбивство ОСОБА_9 саме з мотивів національної нетерпимості, оскільки неприязні стосунки між засудженим та потерпілим виникли не до будь-якої особи азербайджанської національності, які були присутні на території рекреаційного центру, а саме до померлого, який нібито образливо для обвинуваченого відмовився вживати разом з ним самогон.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
Апеляційний суд, погоджуючись із висновками, викладеними у вироку, обмежився формальним посиланням на те, що ОСОБА_7 посварився з потерпілим через особисті неприязні стосунки, не знаючи конкретно якої ОСОБА_9 національності, не допускав висловлювань щодо нетерпимості до осіб
певної національності, а лише стверджував, що він українець, перебуває на своїй
землі, а тому ОСОБА_9 не має жодного права наказувати йому, що робити.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: ККС вважає, що рішення апеляційного суду є незаконним, оскільки умисне вбивство вчинене ОСОБА_7 з мотивів нетерпимості та бажання показати «перевагу» представників однієї національності над іншими.
За змістом кримінального закону, умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (п. 14 ч. 2 ст. 115 КК) має місце у разі, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього. Зокрема, про таку нетерпимість можуть свідчити висловлення образливого змісту, що відображають нетерпимість до представників іншої національності, релігії тощо; використання слів, що принижують національні, релігійні або інші почуття.
Про наявність в ОСОБА_7 такого мотиву на вбивство ОСОБА_9 свідчить те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 до подій, що розглядаються, знайомі не були, будь-яких
інших суперечок стосовно умов відпочинку на території кафе, користування
мангалом чи альтанками також не було, що може свідчити про те, що у разі
належності потерпілого до української чи іншої слов’янської національності, в ОСОБА_7 був би відсутній мотив на його умисне вбивство.
Крім цього, засуджений відкрито вживав слова, які принижують та ображають потерпілого саме як азербайджанця, що підтверджується показаннями свідків. Отже, про наявність ознак, характерних для вбивства з мотивів нетерпимості та бажання показати «перевагу» представників однієї національності над іншими, свідчить, зокрема, наявність ознак ненависті відносно особи, яка мала специфічні ознаки зовнішності певної етнічної групи населення; сам злочин носив відкритий, демонстративний характер; дії із приховання слідів злочину майже відсутні, а місцем здійснення злочину було громадське місце.
Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 14.02.2023 у справі No 278/1904/17 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109157234