Що треба знати адвокату, щоб допомогти підприємству підготуватись до перевірок Держпраці? – Ганна Лисенко

Перевірки Держпраці, права інспектора праці та роботодавця при позаплановій перевірці, поради адвокатам, як допомогти підприємству підготуватись до кадрових перевірок – усі ці питання розкрила під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів «Перевірки Держпраці: інструкція захисту клієнта», який відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Ганна Лисенко, адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, партнер АО «Адвокатська сім’я Лисенко», експерт з трудового, податкового та господарського права.

На початку вебінару Ганна Лисенко окреслила нормативно-правові акти, якими має керуватися інспектор праці при проведенні перевірок:

• Закон України «Про основні засади державного нагляду «контролю» у сфері господарської діяльності» № 877 (далі – Закон № 877);
• Стаття 16 Закону України «Про організацію трудових відносин у період воєнного стану» № 2136;
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 зі змінами;
• Конвенція Міжнародної організації праці № 81 від 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі»;
• Конвенція Міжнародної організації праці № 129 від 1969 року «Про інспекцію праці в сільському господарстві».

Лектор наголосила, що планові перевірки наразі не проводяться, оскільки:

• план перевірок не затверджено,
• діє постанова Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303, яка забороняє планові перевірки.

Тому інспектори праці можуть проводити лише позапланові перевірки.

Здійснюють кадрові перевірки Державна служба України з питань праці та її територіальні органи, а також Державна податкова служба України та її територіальні органи (Податковий кодекс та Меморандум про співробітництво та партнерство між Держпраці та ДПС від 10.02.2022 р.).

Підставами для проведення перевірок у період воєнного стану є:

• звернення працівників про порушення їх трудових прав (заява працівника, звернення на гарячу лінію);
• доручення Прем’єр-міністра України, зокрема, щодо дотримання строків виплати заробітної плати;
• настання нещасного випадку на виробництві (Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 р., зі змінами згідно постанови № 59 від 20.01.2023 р.);
• звернення Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації.

Якщо підстава для проведення перевірки відсутня, перевірка визнається незаконною. Ганна Лисенко навела до ознайомлення учасників вебінару Постанову КАС ВС від 29.09.2021 у справі № 360/2716/19. Згідно з матеріалів справи, Держпраці провела перевірку на підставі заяви працівника. Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до статті 3акону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є неприпустимість проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами. Проте, при розгляді справи було встановлено, згідно пояснень самої особи, що заяву вона не подавала, а свого роботодавця не знає взагалі. І хоча роботодавець не допустив Держпраці до проведення перевірки, але Верховний Суд вказав, що підстав для проведення перевірки не було взагалі, а тому вона по своїй суті є неправомірною.

Інспектори можуть перевіряти:

• оформлення трудових відносин (правильність оформлення трудових відносин, чи немає прихованих трудових відносин). Перевірка може стосуватися виключно одного працівника, якщо він подавав заяву про порушення його прав;
• законність припинення трудових договорів (процедура звільнення, чи виплачено усі виплати працівнику під час звільнення);
• дотримання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (облік робочого часу, призупинення, звільнення і т. д.).

Перевірки здійснюються за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час суб’єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Строк проведення позапланової перевірки не повинен перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів малого підприємництва, — 2 робочих днів.

Ганна Лисенко виділила та охарактеризувала основні етапи проведення позапланової перевірки:

1. Підстави та предмет перевірки:

• чому прийшли?
• що будуть перевіряти?

2. Підготовка до перевірки;

3. Перша зустріч з інспектором праці, вручення направлення на перевірку;

4. Допуск/недопуск інспектора до перевірки – перевірка документів інспектора (службового посвідчення, направлення);

5. Надання інспектору документів:

• вимога інспектора;
• подання документів.

6. Проведення самої перевірки:

• огляд приміщення;
• отримання пояснень;
• фіксація відео/фото;
• збір документів.

7. Прийняття рішень інспектором:

• акт перевірки;
• припис;
• протокол про адміністративне порушення.

8. Постанова про накладення штрафу.

Лектор з власного досвіду поділилася порадами, як адвокатам допомогти підприємству підготуватись до кадрових перевірок, а саме:

1. Привести в порядок інформацію в Інтернеті (сайт, соціальні мережі, оголошення про вакансії);
2. Провести інструктаж з працівниками (кожен працівник повинен знати свій функціонал та суть взаємовідносин);
3. Підготувати кадрові документи, цивільно-правові договори.

При цьому на підприємстві завжди мають бути такі документи:

• ознайомлення працівника з умовами праці (ст. 29 КЗпП);
• штатний розпис (містить назви посад, чисельність персоналу та оклади за кожною посадою);
• посадові інструкції (або письмові трудові договори, контракти);
• правила внутрішнього трудового розпорядку;
• табель обліку робочого часу;
• кадрові накази (прийняття, звільнення, переведення, зміна умов праці, відпустки);
• журнал наказів;
• особові картки працівників (форма П-2);
• трудові книжки (якщо зберігаються у роботодавця) та журнал трудових книжок;
• колективний договір;
• графік відпусток;
• оголошення про вакансії для працівників за строковими договорами (ст. 23 КЗпП);
• докази своєчасної виплати з/п;
• письмові попередження про скорочення, переведення, зміну умов праці.

Інспектори праці також можуть перевіряти інші документи в рамках перевірки, наприклад документи при звільненні.

Ганна Лисенко зауважила, що під час проведення перевірки інспектор Держпраці має такі права:

1. Безперешкодно проходити на територію та до приміщень:

• без попереднього повідомлення;
• у законний спосіб (не ламати двері, не використовувати ключі роботодавця);
• з урахуванням вимог законодавства про охорону праці.

2. Одержувати інформацію, документи, довідки, матеріали:

• заборонено вилучати у роботодавця оригінали фінансових, бухгалтерських та інших документів, комп’ютерів, обладнання.

3. Фіксувати процес перевірки засобами аудіо- та відеотехніки:

• фіксувати весь процес перевірки чи кожну окрему дію;
• про фіксацію перевірки ставиться відмітка в Акті перевірки;
• роботодавець не може перешкоджати фіксації;
• відео або аудіо-запис – головний доказ в суді.

4. • Безперешкодно проходити на територію та до приміщень (п. 10 ст. 4 Закону №877)
   •без попереднього повідомлення, •в законний спосіб (не ламати двері, не викорситрвувати ключи роботодавця) •з урахуванням вимог законодавства про охорону праці.
   • Одержувати інформацію, документи, довідки, матеріали (ст. 8 Закону №877)
   аборонено вилучати у роботодавця оригінали фінансових, бухгалтерських та інших документів, комп’ютерів, обладнання
   • Фіксувати процес перевірки засобами аудіо- та відеотехніки (п. 8 ст. 4 Закону №877)
   • фіксувати весь процес перевірки чи кожну окрему дію,
   • про фіксацію перевірки ставиться відмітка в Акті перевірки,
   • роботодавець не може перешкоджати фіксації
   • відео або аудио-запис – головний доказ в суді.
   • Одержувати пояснення з в рамкам предмету перевірки (ст. 8 Закону №877)
   
   
   Одержувати пояснення у рамках предмету перевірки.

Водночас роботодавець має такі права:

1. Перевіряти документи. Перевіряти наявність у інспектора праці:

• службового посвідчення;
• посвідчення (направлення) на проведення перевірки і одержувати копію посвідчення (направлення).

2. Використовувати технічні засоби (фото, відео, аудіо):

• фіксувати всю перевірку чи кожну окрему дію;
• інспектор праці не може перешкоджати фіксації.

3. Бути поінформованим про свої права та обов’язки;

4. Не допускати інспектора до перевірки;

5. Бути присутнім під час перевірки, залучати третіх осіб (адвоката, юриста). Кадрові перевірки мають здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (для ФОПа теж);

6. Вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб’єкта господарювання;

7. Одержувати та ознайомлюватися з актами;

8. Вести журнал реєстрації перевірок та вимагати від інспекторів праці внесення до нього записів до початку їх проведення;

9. Оскаржувати неправомірні дії інспекторів праці, вимогу, припис, постанову про накладення штрафу.

Ганна Лисенко навела ситуації, коли роботодавець може не допускати інспектора до перевірки:

1. Якщо перевірка проводиться частіше за визначеною періодичність:

• планові перевірки:

• високого ступеня ризику – 1 раз на 2 роки;
• середнього ступеня ризику – 1 раз на 3 роки;
• незначного ступеня ризику – 1 раз на 5 років.

• позапланові перевірки:

• поки діє припис.

2. Інспектор праці не надав службове посвідчення та направлення на перевірку або надані документи не відповідають Закону № 877;

3. Якщо роботодавець не одержав письмового повідомлення про здійснення планового заходу за 10 днів до перевірки;

4. Якщо строк перевірки перевищує граничні строки;

5. Повторна позапланова перевірка за тим самим фактом;

6. Не була затверджена та оприлюднена на офіційному веб-сайті Держпраці уніфікована форма акту;

7. Роботодавцю не надано копію погодження на перевірку, у разі подання заяви або скарги працівником;

8. Якщо в направленні на перевірку вказано інше підприємство.

Недопущення до проведення перевірки та створення перешкод у її проведенні є активною дією – про це наголосив Верховний Суд у Постанові від 29 липня 2021 року у справі № 160/3068/19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно наказу ТОВ «Територія чистоти К» від 08 січня 2019 року № 2/1 09, 10, 11 січня 2019 року на товаристві було оголошено вихідними днями. Крім того, позивач не був обізнаний про проведення інспекційного відвідування в зазначені дні. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на час інспекційного відвідування ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 09-10 січня 2019 року ТОВ «Територія чистоти К» не мало можливості здійснити належний допуск посадових осіб відповідача для проведення контрольного заходу, що свідчить про безпідставність посилань відповідача на свідоме створення позивачем перешкод у його проведенні.

Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.