Щодо порядку обчислення та перебігу позовної давності у справі про банкрутство, в т.ч. за вимогами про визнання недійсним правочину з продажу майна боржника: відступ ВС

Щодо перебігу позовної давності у справі про банкрутство

Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюються і на звернення арбітражного керуючого (ліквідатора) до суду із заявою про захист інтересів боржника. Тому при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин дати відкриття провадження у справі про банкрутство та дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки ні Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство), положення якого втратили чинність, ні чинний Кодекс України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ) не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником). Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності.

У спірних правовідносинах суб’єктом прав є боржник, а не арбітражний керуючий (ліквідатор), а тому, визначаючи початок перебігу позовної давності у цій справі, слід враховувати, коли про порушене право дізнався або міг дізнатися боржник в особі уповноваженого органу.

Щодо зупинення позовної давності на період дії мораторію

Наведене в пункті 2 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) загальне правило щодо зупинення позовної давності не поширюється на вимоги та правовідносини, що не пов’язані з грошовими вимогами кредиторів у справі про банкрутство, а тому закріплене в частині третій статті 19 Закону про банкрутство положення щодо зупинення позовної давності не може застосовуватися як передбачена законом підстава у межах зазначеного загального правила, а саме до всіх інших правовідносин та спорів, що виникають у справі про банкрутствоі не пов’язані зі спором про грошові вимоги кредиторів.

Судова палата КГС ВС відступила від правової позиції, викладеної в постановах КГС ВС від 26.04.2018 у справі No 38/5005/5752/2012 та від 22.08.2018 у справі No 04/01/5026/1089/2011, відповідно до якої при вирішенні спорів про визнання недійсними правочинів з продажу майна боржника, з урахуванням норми пункту 2 частини першої статті 263 ЦК України, перебіг строку позовної давності зупиняється під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів – з моменту порушення справи про банкрутство.

Щодо поважних причин пропуску позовної давності

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позовної давності при зверненні особи (позивача) до суду за захистом порушеного права у спорі, стороною якого є боржник, що розглядається у межах справи про банкрутство, суди мають виходити з їх об’єктивного, а не суб’єктивного характеру, тобто з обставин, які підтверджують ці причини та вказують на існування об’єктивної перешкоди для боржника своєчасно звернутися за захистом порушеного права.

З огляду на положення статті 13 ЦК України («Межі здійснення цивільних прав»), суд має враховувати добросовісність поведінки позивача (заявника) та відповідача протягом усього періоду з моменту виникнення права на захист порушеного права (права на позов)і до моменту звернення з позовом, зважаючи на характер спірних правовідносин між сторонами, особливості їх нормативного регулювання: надані сторонам права та покладені на них обов’язки тощо.

Тож в спорі, який вирішується у справі про банкрутство, обставини відкриття провадження у справі про банкрутство та призначення арбітражного керуючого самі по собі (за відсутності інших обставин) не можуть розглядатися судами як виняток, свідчити про об’єктивність перешкоди для заявника звернутися до суду за захистом порушеного права у межах позовної давності і, відповідно, бути поважною причиною пропуску цього строку.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 11.02.2020 у справі No 10/5026/995/2012 можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/88017551.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах КГС ВС від 17.03.2020 у справі No 10/5026/995/2012 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88305132 та від 17.03.2020 у справі No 10/5026/995/2012 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88305133.