Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю, Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Тернопільської області (далі – РА Тернопільської області) про визнання протиправним та скасування рішення в частині, і
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Тернопільської області від 22 липня 2021 року № 148/7, яким другим реченням резолютивної частини в редакції «у разі усунення ним протягом 30 днів з дня прийняття цього рішення існуючих на даний час, визначених статтею 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обставин несумісності», протиправно обмежувалося видання ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю після складання ним присяги адвоката України (далі – спірне рішення). За цим рішенням ОСОБА_1 мали видати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю після складення ним присяги адвоката України у разі, коли він протягом 30 днів з дня ухвалення цього рішення усуне обставини несумісності, визначені статтею 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську».
Вимоги мотивував тим, що РА Тернопільської області ухвалила рішення видати позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за умови, коли він усуне обставини несумісності, пов`язані з його перебуванням на службі в органах місцевого самоврядування, зокрема, з роботою у Тернопільській міській раді. Такі дії вважає посяганням на його законне право на зайняття адвокатською діяльністю, оскільки чинне законодавство встановлює обмеження лише щодо безпосереднього здійснення адвокатської діяльності, спрямованої на надання правової допомоги клієнту, однак не лімітує право посадових осіб органів місцевого самоврядування, які перебувають на публічній або державній службі, на участь у відповідних процедурах добору та отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 30 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 31 березня 2022 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправним та скасував спірне рішення РА Тернопільської області від 22 липня 2021 року №148/7.
РА Тернопільської області не погодилася з рішенням суду апеляційної інстанції і звернулася із касаційною скаргою. З посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм пункту 1 частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Відповідач просить також передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з тим, що вона (справа) містить виключну правову проблему, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики трактування обставин несумісності діяльності посадових осіб місцевого самоврядування у сфері життєдіяльності територіальної громади і наміру та дій із набуття посадовою особою місцевого самоврядування статусу адвоката України.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі – КАС ВС) ухвалою від 23 червня 2022 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою РА Тернопільської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2022 року.
Цей же суд ухвалою від 22 травня 2023 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
Відповідно до частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
КАС ВС вирішив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За частиною першою статті 2 цього Закону адвокатура України є недержавним самоврядним інститутом, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною першою статті 6 цього самого Закону встановлено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
За частиною другою цієї статті Закону адвокатами не можуть бути особи, які, зокрема: …> 3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, – протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, дізнавача, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, – протягом трьох років з дня такого звільнення.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються обмеження, пов`язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» або іншими виключно законами України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
За правилами пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» несумісною з діяльністю адвоката є робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування (підпункт «в» пункту 1 частини першої статті Закону України «Про запобігання корупції»).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування; и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим; і) члени державних колегіальних органів, у тому числі уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель; ;
Частиною другої цієї статті Закону передбачено, що у разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.
Відповідно до пункту 1 частин першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.
З фактичних обставин справи випливає, що ОСОБА_1 є начальником відділу реєстрації проживання особи, управління державної реєстрації Тернопільської міської ради.
Рішенням від 16 червня 2017 року № 55 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Тернопільської області видала позивачу «Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту» відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» серія ТР № 000770.
На підставі рішення від 25 травня 2020 року № 36/5 РА Тернопільської області видала ОСОБА_1 направлення від 25 травня 2020 року серії ТР № 00353 для проходження стажування в адвокатському об`єднанні «ЗАХИСТ ПРАВА».
За наслідками розгляду звіту про результати стажування ОСОБА_1 , звіту про оцінку стажування РА Тернопільської області ухвалила рішення від 22 липня 2021 року № 148/7 «Про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю».
Відповідно до цього рішення РА Тернопільської області оцінила позитивно результати стажування ОСОБА_1 і вирішила визнати його таким, що може здійснювати адвокатську діяльність самостійно. РА Тернопільської області надала ОСОБА_1 строк протягом 30 днів усунути вимоги щодо несумісності, пов`язані з діяльністю адвоката, передбачені статтями 6, 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вирішила видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю після усунення обставин несумісності та складення ним присяги адвоката України.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що особа, яка перебуває на службі в органах місцевого самоврядування, не може займатися адвокатською діяльністю або виконувати іншу оплачувану роботу.
Суд апеляційної інстанції, попри згоду з висновком суду першої інстанції про неможливість поєднання перебування на службі в органах місцевого самоврядування з адвокатською діяльністю, водночас виснував, що чинне законодавство встановлює обмеження лише щодо безпосереднього здійснення адвокатської діяльності, яка спрямована на надання правової допомоги клієнту, тобто реалізації наданого права. Однак, жодний нормативний акт не обмежує осіб, які перебувають на службі в органах місцевого самоврядування, у праві брати участь у відповідних процедурах добору та отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Суд апеляційної інстанції підсумував, що обставини несумісності можуть виникнути в особи, яка вже набула статус адвоката, тобто склала присягу та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак такі обставини можуть бути усунуті на підставі частини другої статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» шляхом подання адвокатом у триденний строк з дня виникнення таких обставин до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.
КАС ВС рішення передати справу № 500/4859/21 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду мотивувала необхідністю забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики у правовідносинах щодо питання можливості набуття посадовою особою органу місцевого самоврядування статусу адвоката. Зазначив, що виключна правова проблема у спірних правовідносинах полягає у тому, що чинне законодавство України не містить заборони посадовій особі органу місцевого самоврядування отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Аналіз правил статей 7, 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дозволяє виснувати, що обставини несумісності можуть бути усунуті шляхом подання до ради адвокатів заяви про зупинення адвокатської діяльності.
За практикою Великої Палати щодо розгляду питань стосовно прийнятності справ на підставі частини п`ятої статті 346 КАС України, наявність у справі виключної правової проблеми має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.
Велика Палата вважає мотиви, наведені в ухвалі КАС ВС від 22 травня 2023 року про передачу справи на її розгляд, обґрунтованими.
Про існування кількісного критерію, зокрема, того факту, що правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає виключна правова проблема, свідчить аналіз підходу судів першої інстанції до вирішення заявленого спору.
Існування якісного критерію підтверджується, зокрема, відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
Велика Палата перевірила матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
З огляду на викладене, керуючись статтями 346 і 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Прийняти до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.