Частина 5 ст. 301 КПК передбачає, що єдиною формою відкриття матеріалів дізнання є вручення особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику їх копій. Під час закінчення дізнання повинна застосовуватися ч. 6 ст. 290 КПК щодо надання стороною захисту за запитом прокурора доступу до матеріалів, які знаходяться в її розпорядженні, ч. 11 ст. 290 КПК щодо відкриття сторонами додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, та ч. 12 ст. 290 КПК, яка встановлює наслідки невідкриття матеріалів кримінального провадження.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
Місцевий суд визнав винуватим і засудив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 162 КК.
Під час судового розгляду сторона захисту, серед іншого, вказувала на недопустимість усіх доказів сторони обвинувачення у зв’язку з їх невідкриттям стороні захисту у порядку ч. 5 ст. 301 КПК.
Суд першої інстанції, не погоджуючись з такими доводами захисника обвинуваченого, вдався до системного аналізу ст. 290 та ч. 5 ст. 301 КПК і виходив з того, що згідно із частинами 2, 4, 9, 12 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів
досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які
докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути
використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості
обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання. Надання доступу до
матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення
матеріалів. Сторони кримінального провадження зобов’язані письмово
підтвердити протилежній стороні, а потерпілий – прокурору факт надання їм
доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Якщо
сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що
містяться в них, як докази.
Зміст ст. 290 КПК, на погляд суду першої інстанції, передбачає відкриття матеріалів іншій стороні і під час здійснення досудового розслідування у формі
дізнання шляхом надання доступу до матеріалів, яке включає в себе можливість
робити копії або відображення матеріалів, зобов’язує сторону кримінального
провадження підтвердити факт надання доступу до матеріалів кримінального
провадження, що виконано стороною обвинувачення, однак не зобов’язує
прокурора надавати підозрюваному копії таких матеріалів. Обставина
отримання підозрюваним копій матеріалів дізнання на 10-ти аркушах не вказує на те, що прокурор не виконав такий обов’язок в цілому, а підозрюваний,
реалізувавши своє право, отримав такі документи в меншому обсязі. Крім того, суд першої інстанції зазначає, що жодних клопотань та зауважень під час отримання копій матеріалів підозрюваний не висловлював, у тому числі в письмовій формі.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
Позиція ККС
Скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС
ККС вважає невірним здійснене судом першої інстанції системне тлумачення норм ст. 290 КПК та ч. 5 ст. 301 КПК.
Стаття 290 КПК регламентує порядок відкриття матеріалів іншій стороні
та процесуальні наслідки його недотримання. Частина 5 ст. 301 КПК встановлює
особливий порядок ознайомлення стороною захисту, потерпілим та його
представником з матеріалами дізнання у разі прийняття прокурором рішення
про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування
примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до ч. 13 ст. 290 КПК відкриття матеріалів дізнання сторонами кримінального провадження здійснюється в порядку, передбаченому статтями 301 і 314 КПК.
Стаття 290 та ч. 5 ст. 301 КПК співвідносяться між собою як загальна та спеціальна норми.
Таким чином, правозастосувач під час ознайомлення з матеріалами дізнання має керуватися положеннями ч. 5 ст. 301 КПК, яка передбачає єдину форму ознайомлення – шляхом вручення особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання.
Також не підлягають застосуванню при ознайомленні з матеріалами дізнання положення частин 1, 3, 7, 8, 10 ст. 290 КПК.
Разом з тим, положення ст. 290 КПК як загальної норми застосовуються у тих випадках, коли спеціальна норма не регулює окремі питання кримінальної процесуальної діяльності.
Так, на переконання колегії суддів ККС, під час закінчення дізнання мають
застосовуватися положення ч. 6 ст. 290 КПК щодо надання стороною захисту за запитом прокурора доступу до матеріалів, які знаходяться в її розпорядженні, ч. 11 ст. 290 КПК щодо відкриття сторонами додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду (що мало місце у цьому кримінальному провадженні) та ч. 12 ст. 290 КПК, яка встановлює наслідки невідкриття матеріалів.
ККС також не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який, не убачаючи підстав до задоволення апеляційної вимоги захисника про визнання недопустимими доказів, зібраних під час дізнання, у зв’язку з невідкриттям матеріалів дізнання, вказав, що стороною захисту не зазначено які саме матеріали дізнання отримав обвинувачений та не вказано, які конкретно письмові докази не були надані обвинуваченому, що були покладені в основу обвинувального вироку.
Намагання суду апеляційної інстанції перекласти на сторону захисту обов’язок доведення невиконання прокурором вимог ч. 5 ст. 301 КПК за наявності в матеріалах провадження їх очевидного порушення, з яким погодилися і суд першої інстанції і апеляційний суд, є, на думку ККС, неприпустимим.
Таким чином ККС доходить висновку, що порушення вимог ч. 5 ст. 301 КПК щодо надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, тягне за собою відсутність у суду права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Висновок
ч. 5 ст. 301 КПК передбачає єдину форму відкриття матеріалів дізнання – шляхом вручення особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику їх копій. Під час відкриття матеріалів дізнання не підлягають застосуванню положення частин 1–4, 7–10 ст. 290 КПК. Разом з тим, положення ст. 290 КПК як загальної норми застосовуються у тих випадках, коли спеціальна норма – ч. 5 ст. 301 КПК не регулює окремі питання кримінальної процесуальної діяльності. Так, під час закінчення дізнання мають застосовуватися положення ч. 6 ст. 290 КПК щодо надання стороною захисту за запитом прокурора доступу до матеріалів, які знаходяться в її розпорядженні, ч. 11 ст. 290 КПК щодо відкриття сторонами додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду та ч. 12 ст. 290 КПК, яка встановлює наслідки невідкриття матеріалів кримінального провадження.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 19.04.2023 у справі № 606/719/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110428051