Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
місцевий суд визнав двох осіб винуватими та засудив за ч. 2 ст. 246 КК. На підставі статей 96-1, 96-2 КК судом застосовано спеціальну конфіскацію та безоплатно вилучено у власність держави два колісні трактори з гужовою повозкою і дві бензопили, належні обвинуваченим.
Апеляційний суд змінив вирок місцевого суду в частині вирішення питання про долю речових доказів та спеціальної конфіскації і прийняв рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості зазначеного майна, що належить обвинуваченим.
У касаційній скарзі захисник зазначає, що трактори і бензопила придбані підзахисним у шлюбі та є спільною власністю подружжя, тому застосувавши спеціальну конфіскацію цього майна, про використання якого для вчинення злочину дружина обвинуваченого не знала, суди порушили її права.
Позиція ККС
кримінальне провадження передано на розгляд ОП ККС ВС.
Підстава передачі кримінального провадження на розгляд ОП ККС ВС: наявність різних правових позицій у постановах Першої та Другої судових палат ККС щодо застосування спеціальної конфіскації майна, яке є знаряддям злочину однак перебуває у спільній власності подружжя.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вказала, що у постановах Першої судової палати ККС від 07.11.2024 (справа 448/1440/22, провадження 51-5931км23) та Другої судової палати ККС від 25.07.2024 (справа № 676/2111/20, провадження № 51-635км22) зазначено, що один лиш факт перебування у шлюбі не свідчить про те, що майно, яке має спеціальний порядок набуття права власності, перебуває у спільній власності подружжя, і тому не підлягає спеціальній конфіскації. Застосовуючи положення ст. 60 Сімейного кодексу України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й те, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Враховуючи наведене, Суд прийшов до переконання, що предмети, які підлягали спеціальній конфіскації (були знаряддям злочину), підлягали вилученню незважаючи на доводи сторони захисту про розповсюдження на них правового режиму спільної сумісної власності подружжя.
У постанові колегії суддів Першої судової палати ККС від 26.01.2023 (справа № 676/2111/20, провадження № 51-635км22) міститься дещо інший підхід, відповідно до якого за релевантних обставин суд повинен був оцінити знаряддя скоєння злочину та, відповідно до положень ч. 2 ст. 96 КК, ухвалити рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
Водночас, у постановах Першої судової палати ККС від 06.05.2025 (справа № 164/265/24, провадження № 51-4515км24) та Другої судової палати ККС від 01.12.2020 (справа № 520/16693/15-к, провадження № 51-4647км20) вказується про те, що за аналогічних обставин, вірним процесуальним рішенням є: не застосовувати спеціальну конфіскацію до майна, яке було знаряддям
злочину і набуте у шлюбі.
Отже, різні колегії суддів ККС фактично дійшли різних висновків. Колегія суддів погоджується із правовою позицією, яка міститься у справі 448/1440/22 (провадження 51-5931км23) та у справі № 676/2111/20 (провадження № 51-635км22) і вважає, що майно, яке було предметом вчинення злочину, безальтернативно підлягає стягненню на користь держави як передбачено імперативними
приписами КПК. Та обставина, що таке майно могло або було набуте у шлюбі і на нього розповсюджується правовий режим спільної сумісної власності є юридичним фактом, що підлягає встановленню за визначеною законом процедурою в порядку цивільного судочинства.
Ухвала колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 17.08.2025 у справі № 669/338/24 (провадження № 51-5214км24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/129778675
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.