Щодо застосування ст. 46 КК у випадку вчинення злочинів, які мали наслідком смерть потерпілого

Кого слід розуміти під поняттям «потерпілий», яке вживається у ст. 46 КК,

  • безпосередню жертву злочинного посягання або учасника кримінального
    провадження (кримінального процесу), у тому числі близьких родичів особи, яка загинула внаслідок злочину.

Яким чином необхідно тлумачити поняття «відшкодування завданих збитків» та «усунення заподіяної шкоди» у контексті положень ст. 46 КК та чи можливе, з огляду на положення цієї статті, «відшкодування завданих збитків» чи «усунення заподіяної шкоди» у разі вчинення злочину.

Висновок

Термін «потерпілий» у ст. 46 КК необхідно розуміти у його кримінально-правовому значенні, як особу, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або майнова шкода або створюється загроза її заподіяння.

Якщо внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому заподіяна смерть, то ніхто інший не може висловити його волю під час
вирішення питань, пов’язаних з відшкодуванням шкоди у вигляді смерті як підстави для звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК.

Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода у розумінні ст. 46 КК має бути такою, що за своїм характером піддається відшкодуванню (усуненню). Смерть є наслідком, що має незворотний характер. Таким чином, шкода у вигляді смерті відшкодуванню або усуненню в розумінні ст. 46 КК не підлягає.

У випадку заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди у вигляді смерті потерпілого звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) неможливе.

Постанова ВП ВС від 16.01.2019 у справі № 439/397/17 https://reyestr.court.gov.ua/Review/79298600

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.