У 2023 році відзначали столітній ювілей найпотужнішого професійного адвокатського товариства початку минулого століття — Союзу Українських Адвокатів. У 1939 році членами СУА було близько 366 адвокатів і 300 кандидатів (стажистів) адвокатури. Організація поширювала свою діяльність на всю територію сучасної Львівської, Івано-Франківської й Тернопільської областей, а також на території всієї Польської держави і мала делеґатури (відділення) у містах, де працювали окружні суди.
Протягом перших двох десятиліть ХХ століття, у горнилі Першої світової війни і творенні ЗахідноУкраїнської Народної Республіки сформувалося нове покоління української адвокатури — національно свідомі та політично активні захисники прав усього народу. Адвокати здобули досвід перемог у виборчих кампаніях, парламентської роботи та державного керівництва. «Адвокатська доба» визначально вплинула на суспільно-політичні процеси в Галичині.
Після поразки визвольних змагань виникла нагальна потреба захисту українців, які були арештовані та звинувачені в антидержавній діяльності перед судами Польщі. Створений у 1919 році «Український Горожанський Комітет у Львові» та «Колегія Українських Оборонців» на чолі з адвокатом Максимом Левицьким виступили з ініціативою створення організації, яка б об’єднала усіх адвокатів Східної Галичини. Перший варіант статуту такої організації, яка отримала назву — Союз Українських Адвокатів, у Львівському воєводстві було відхилено, однак друга спроба виявилася успішною.
Статут СУА було зареєстровано у Львівському воєводському уряді 5 травня 1923 року. В установчому документі зазначалося, що метою товариства є оборона українських національних прав та інтересів адвокатського звання. Серед основних завдань організації було вказано: оборона прав, інтересів та достоїнств звання адвоката, підтримка товариських взаємовідносин між українськими адвокатами і кандидатами адвокатури, надання взаємної допомоги, турбота про зростання кількості українських адвокатів, надання матеріальної допомоги молодим правникам для закінчення правничих студій та підтримка немічних українських адвокатів, а також вдів і сиріт, які залишаються після смерті адвоката. Суттєвим завданням СУА була також участь у законотворчій діяльності.
Засновники та видатні адвокати – члени СУА
Союз Українських Адвокатів об’єднав у своїх лавах видатних представників адвокатської корпорації з великим досвідом професійної, політичної та громадської праці. Серед ініціаторів СУА були державні діячі Західно-Української Народної Республіки, яка, хоч і на короткий час постала на українських землях Галичини, однак залишила вагому державотворчу спадщину та, найголовніше, проголосила 22 січня 1919 року Злуку — об’єднання усіх українських земель в єдину соборну самостійну державу. Засновниками СУА стали колишній голова (міністр) харчового уряду (міністерства) ЗУНР, адвокат Степан Федак; декан правничого факультету Таємного українського університету у Львові, доктор права Максим Левицький; член Української національної Ради — парламенту ЗУНР, голова Української трудової партії адвокат Володимир Охримович; колишній голова дипломатичного представництва Української Народної Республіки у Великій Британії, адвокат Ярослав Олесницький; сотник Українських січових стрільців адвокат Михайло Волошин та ще 14 відомих адвокатів.
Органами управління СУА були Загальні Збори, Виділ (тобто Рада) і Контрольна Комісія. Звичайні Загальні Збори скликалися Виділом щороку у січні. На них затверджували звіти Виділу і Контрольної Комісії, обирали президента, віце-президента і 10 членів Виділу, Контрольну Комісію, іменували почесних членів і добродіїв, ухвалювали за потреби зміни Статуту, розпоряджалися капіталом резервного фонду.
Перші Загальні Збори СУА відбулися 20 травня 1923 року у залі Товариства «Українська Бесіда» за участю 50 адвокатів і 15 стажистів (кандидатів адвокатури). Головою СУА став відомий адвокат Степан Федак, заступником — адвокат Максим Левицький. До правління обрано адвокатів: В. Загайкевича, А. Гарасимова, Л. Бачинського, Ф. Евина, Л. Ганкевича, М. Глушкевича, М. Волошина, Є. Давидяка, С. Шухевича та О. Надрагу. Свого представника мали і стажисти (кандидати адвокатури) — А. Малецького.
Чисельність Союзу Українських Адвокатів протягом 16 років діяльності організації постійно зростала. Так, у 1926 році з 230 адвокатів-українців, які здійснювали адвокатську практику в Галичині, членами СУА було 130. Станом на 1934 рік, а це за десять років існування СУА, його членами були 319 адвокатів із 428, а на 1939 рік — вже 366 з 483 усіх адвокатів Галичини.
Розширювалося і представництво СУА на місцях. У 1926 році було створено делєгатури: у Львові, Бережанах, Дрогобичі, Коломиї, Перемишлі, Самборі, Станиславові (тепер Івано-Франківськ), Стрию, Сяноку, Тернополі, Чорткові, а також у Рівному.
У 1928 році Союз Українських Адвокатів очолив найбільш знаний діяч періоду ЗУНР, колишній прем’єр-міністр, адвокат Кость Левицький. Він розвинув нові напрямки і види роботи Союзу. Організація вийшла на рівень видання власних часописів та здійснення видавничої діяльності.
Часописи Союзу Українських Адвокатів
Першим періодичним виданням СУА, яке побачило світ у червні 1927 року та мало лише два випуски, був Бюлетень Союзу Українських Адвокатів. Друге число Бюлетеня вийшло друком у жовтні 1927 року: у ньому наводився список членів організації. З 1928 року СУА почав видавати професійний правничий часопис українською мовою «Життя і Право», перший номер якого вийшов 1 липня. Через два роки, з травня 1929 року до його видання долучилося «Товариство українських правників». Загалом часопис виходив з липня 1928 року до червня 1939 року. За цей час було опубліковано 44 номери. Відповідальним редактором «Життя і право» був Кость Левицький. До першого складу редакційної колегії увійшли адвокати: Кость Левицький, Володимир Старосольський, Маріян Глушкевич, Олександр Надрага, Роман Домбчевський. Останній був єдиним незмінним членом редколегії часопису «Життя і право» за всю його історію видання.
З першого номера часопис «Життя і Право» виходив як «Вісник теорії і практики». Найвідомішими авторами були адвокати та учені-правознавці Станіслав Дністрянський, Володимир Старосольський, Кость Левицький, Ярослав Падох, Юліан Заєць, Теодор Данилів, Отто Ейхельман, Андрій Яковлів та інші.
Постійно на сторінках часопису публікувалися новини про тогочасне становище адвокатури та її проблеми. Автори розглядали питання реформи законодавства про адвокатуру не тільки Польщі, але й інших країн, зокрема, й США. Також друкувалися огляди про діяльність Міжнародного Союзу Адвокатів.
Внесок СУА в еволюцію Правил адвокатської етики
Одним з ключових у діяльності СУА були питання адвокатської етики. Це перша професійна організація українських адвокатів, в якій на передній план виносилося питання громадянського обов’язку захисника як представника свого народу. У документах СУА вказувалося, що український адвокат передусім має бути «добрим громадянином, вірним сином свого народу, брати участь у громадянському і політичному житті та бути заступником, оборонцем прав народу».
Відносини адвоката і клієнта мали базуватися на довірі з обов’язковим дотриманням адвокатської таємниці. СУА систематично аналізував дотримання українськими адвокатами етичних норм щодо вибору справ, адже, як наголошувалося, у веденні справ адвокат мусить бути «старанний і розважний, і не вимагати у сторін надмірних гонорарів». Також оборонець як речник права мав відверто розповісти клієнтові про перспективу справи, не обіцяючи виграти процес будь-якими неправовими і незаконними методами.
Високими у СУА були стандарти морально-етичної поведінки в адвокатському середовищі у частині «товариських взаємин та взаємної лояльності і солідарності і об’єднання всіх товаришів у Союзі». Адвокат повинен був зберігати особливу повагу і прихильність до свого колеги за професією, до його особистості та підпорядковувати свої дії інтересам усієї адвокатської корпорації.
Одним із завдань СУА було дбати про подальший розвиток адвокатської корпорації. У його складі було засновано секцію українських аплікантів — осіб, які готувалися до складання кваліфікаційного іспиту.
Загальноправові питання також перебували у фокусі уваги керівництва і членів СУА. Чимало уваги приділялося розвитку української правничої термінології, вивченню історії українського права, боротьбі за права української мови у державних і судових установах.
Існування СУА припинилося у 1939 році після початку Другої світової війни та приєднанням Східної Галичини до Радянського Союзу. Багато адвокатів-членів СУА зазнали переслідувань НКВС, були заарештовані та загинули.
Союз Українських Адвокатів — приклад професійного об’єднання адвокатури, метою якої було служіння не лише справедливості, а й Україні.
Список використаної літератури:
- Ганкевич Л. Десятиліття Союзу Українських Адвокатів // Ювілейний альманах Союзу Українських Адвокатів у Львові. Львів. 1934. С. 38 — 73.
- Лазурко О. «Союз Українських Адвокатів» як приклад адвокатської самоорганізації (1923 — 1940 рр.) / Адвокатура України: забуте і невідоме. Вип. 1. К.: КВІЦ, 2014. С. 280 — 318.
- Левицький К. Про значіння організації Союза Українських Адвокатів // Життя і Право. Львів. 1930. Ч. 3. С. 1 — 4.
- Петрів М. Й. Історія української адвокатури в Польщі: Союз Українських Адвокатів у Львові — 1923 — 1940 рр. // Адвокат. 2002. № 4 — 5. С. 98 — 106.
- Статут Союза Українських Адвокатів у Львові // Життя і Право. Львів. 1929. Ч. 2. С. 23 — 28.
Ірина Василик, керівник Центру досліджень адвокатури і права, проректор Вищої школи адвокатури НААУ
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.