Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Співвідношення категорій оперативно-розшукові заходи та негласні слідчі (розшукові) дії. Суб’єкти організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій”, Панченко Максим, адвокат, доктор юридичних наук, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, член Комітету з трудового права НААУ, викладач Київського Національного університету ім. Т. Шевченка та Національної Академії внутрішніх справ, розповів про відмінність негласних слідчих (розшукових) дій від «гласних» слідчих (розшукових) дій та акцентував увагу на співвідношення негласних слідчих(розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів.
У зв’язку з прийняттям нового КПК України в 2012 році у кримінальний процес впроваджено новий інститут негласних слідчих (розшукових) дій.
А саме, глава 21 цього Кодексу детально розкриває поняття негласних слідчих (розшукових) дій, підстави, суб’єкти та строки їх проведення, порядок прийняття рішення та здійснення цих дій, вимоги до клопотання слідчого, прокурора до слідчого судді та ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НС(Р)Д, вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, перелік та характеристика видів негласних (розшукових) дій, порядок фіксації коду і результатів НС(Р)Д та їх використання у доказуванні під час кримінального провадження.
Правовою основою негласних слідчих (розшукових) дій є наступне законодавство:
- Конституція України
- Міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України
- Кримінальний процесуальний кодекс України
- Кримінальний кодекс
- Закон України «Про адвокатуру»
- Закон України «Про державну таємницю»
- Закон України «Про Службу безпеки України»
Особлива увага приділяється Інструкції про проведення НС(Р)Д та використанню їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена спільним наказом Генеральної прокуратури України, МВС України, СБУ, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч.1ст.246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії визначаються, що це різновид гласних слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим кодексом.
Основними відмінностями негласних слідчих (розшукових) дій, від «гласних» слідчих (розшукових) дій є:
- Мають негласний (неочевидний, скритий, прихований) характер, коли відомості, методи їх проведення не розголошується та не повідомляються особам стосовно яких здійснюються такі дії
- Негласний характер цих дій передбачає можливість застосування під час проведення конфіденційних засобів та методів, у тому числі спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації про готування або вчинення злочину, а також про осіб, які готують або вчинили злочин
- Порядок, тактика та методика проведення негласних слідчих (розшукових) дій регулюються не КПК, а окремими відомчими або міжвідомчими нормативно-правовими актами органів, у складі яких перебувають підрозділи, уповноважені на проведення цих дій
- Проведення НС(Р)Д відбувається виключно у режимі секретності, тобто за умов дотримання спеціального порядку одержання, оформлення та зберігання отриманої інформації згідно з вимогами законодавства
- Дозвіл на проведення НС(Р)Д, що тимчасово обмежують конституційні права особи, надається виключно ухвалою слідчого судді суду апеляційної інстанції
- Не підлягає розголошенню інформація, отримана в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- Протокол про проведення НС(Р)Д з додатками передається через 24 години з моменту їх припинення саме прокурору, який вирішує питання про можливість використання їх результатів для доказування у кримінальному провадженні
- Наявність інших особливих повноважень прокурора при прийнятті рішення, проведенні та використанні результатів НС(Р)Д у кримінальному провадженні
- Можливість додаткового дослідження слідчим, прокурором інформації, отриманої за результатом негласних дій, що проводились із застосуванням спеціальних технічних засобів, про що складається окремий протокол
- Можливість у будь-якому випадку перевірити достовірність результатів негласних слідчих (розшукових дій) експертним шляхом
Потрібно зазначити, що негласні слідчі (розшукові) дії розпочинаються тільки тоді, коли відомості занесені до ЄРДР, а до цього тривають оперативно-розшукові заходи.
Співвідношення категорій, негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів, полягає в наступному:
- На відміну від негласних слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукова діяльність регулюється насамперед відповідним Законом, який їх визначає, як систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних заходів
- Оперативно-розшукова діяльність проводиться до початку досудового розлідування, а НС(Р)Д проводиться виключно після початку досудового розслідування
- У разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ зобов’язаний невідкладно направити зібрані матеріали до відповідного органу досудового розслідування, а стосовно негласних слідчих (розшукових) дій, то фіксація ходу і результатів цих дій відповідає загальним правилам фіксації кримінального провадження
- Завданням оперативно – розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, а у випадку НС(Р)Д, то їх дії спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів