Суддя Ужгородського міськрайсуду Закарпатської області Бедьо закрив провадження за ч.1 і 2 ст. 172-7 КУпАП щодо обранця Баранинської сільради Шалахи

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., з участю прокурора Вакула Ю., особи, відносно якої складено протоколи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , секретаря судового засідання Шовак А.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, депутата Баранинської сільської ради Ужгородського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частинами першою і другою статті 172 – 7 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває адміністративна справа об`єднана в одне провадження за № 308/10950/23 про притягнення депутата Баранинської сільської ради Ужгородського району ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172 – 7 КУпАП за неповідомлення у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме в тому, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду депутата VIII скликання Баранинської сільської ради, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, 20.03.2023 на засіданні третьої сесії VIII скликання Баранинської сільської ради прийняв участь у розгляді проекту рішення щодо обрання себе як голови постійної комісії ради з питань бюджету та регуляторної політики та не повідомив Баранинську сільську раду про наявний реальний конфлікт інтересів та про притягнення депутата Баранинської сільської ради Ужгородського району ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172 – 7 КУпАП у зв`язку з вчиненням дій чи прийняттям рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме в тому, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду депутата VIII скликання Баранинської сільської ради, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, 20.03.2023 на засіданні третьої сесії VIII скликання Баранинської сільської ради всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосував за обрання себе головою постійної комісії ради з питань бюджету та регуляторної політики.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні даних адміністративних корупційних правопорушеннях не визнав і суду пояснив, що дійсно був присутній 20.03.2023 на засіданні третьої сесії VIII скликання Баранинської сільської ради, згідно порядку денного якої слухалося і питання про обрання голови постійної комісії ради з питань бюджету та регуляторної політики. Була запропонована його кандидатура. Умислу на зайняття посади голови постійної комісії ради з питань бюджету та регуляторної політики не мав, своєї кандидатури не пропонував. За результатами голосування, в якому взяли участь 17 осіб, в тому числі і він сам, 16 голосами було прийнято рішення від 20.03.2023 року про обрання його головою постійної комісії ради з питань бюджету та регуляторної політики. Участь у голосуванні не вважає дією в умовах конфлікту інтересів, оскільки як депутат був зобов`язаний голосувати, тим більше, що в даній ситуації, його голос на результат голосування вплинути не міг і він все рівно був би обраний головою постійної комісії ради з питань бюджету та регуляторної політики Баранинської сільської ради. Вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Суд, заслухавши пояснення прокурора Вакула Ю., особу яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду депутата VIII скликання Баранинської сільської ради, взяв участь у голосуванні за обрання себе головою постійної комісії ради з питань бюджету та регуляторної політики Баранинської сільської ради.

За версією органу, який склав протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, ОСОБА_1 не повідомив колегіальний орган (сесію Баранинської сільської ради) про наявність у нього реального конфлікту інтересів та не усунувся від голосування з вказаного питання і віддав свій голос належним чином, в результаті чого допустив виникнення реального конфлікту інтересів в своїй депутатській діяльності.

Виходячи з аналізу ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, адміністративна відповідальність в даному випадку настає у разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів – наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст.172-7 КУпАП настає у разі вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень.

Відповідно до Примітки 2 до ст. 172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про запобігання корупції”, реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, а приватний інтерес-будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами.

Для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.

Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією, це – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Під реальним конфліктом інтересів, згідно з п. 11 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» та приміткою до ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та його службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 172-7 та ч. 2 ст.172-7 КУпАП, є наявність реального конфлікту інтересів, як суперечності між приватним інтересом особи та його службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність прийняття цією особою рішень, вчинення чи не вчинення дій на відповідній посаді, в тому числі у стосунках з фізичними чи юридичними особами.

В цьому контексті, голосування, в якому брав участь ОСОБА_1 , не стосувалось будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, не впливало і не могло вплинути на об`єктивність прийняття ним рішень або вчинення чи не вчинення дій на посаді. Можливість використання ним посади голови постійної комісії ради з питань бюджету та регуляторної політики Баранинської сільської ради в своїх інтересах в майбутньому при вирішенні тих чи інших службових завдань, є нічим іншим, як припущенням, що не може мати в даному випадку будь-яких правових наслідків.

Разом з тим, беручи участь у голосуванні ОСОБА_1 виконував свої представницькі, тобто публічні, функції як депутат сільської ради. Відповідно ч. 4 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування», депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Згідно ч. 6 ст. 49 Закону, депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Обрання на посаду голови постійної комісії ради з питань бюджету та регуляторної політики Баранинської сільської ради не є особистим привілеєм особи, яка виконує представницькі функції в громаді, а покладає на особу публічні обов`язки, визначені законом. Оплату його праці в цьому випадку слід розцінювати як умову договору про публічну службу (трудового договору) та як матеріальне забезпечення за виконання відповідних обов`язків, а не як пільгу чи перевагу. Відповідно ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування», посадова особа місцевого самоврядування це особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно ч.2та ч.3ст.47Закону Постійнікомісії обираютьсярадою настрок їїповноважень ускладі головиі членівкомісії.Всі іншіпитання структурикомісії вирішуютьсявідповідною комісією, до складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради, їх заступники.

Таким чином, орган, який склав протоколи про адміністративні правопорушення, на думку суду, допустив помилкове тлумачення ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та положень ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» при правовій оцінці голосування депутата при обранні його на виборну посаду. За вказаного тлумачення ставиться під сумнів законність участі діючих депутатів усіх рівнів у відповідних виборах народних депутатів України, сільських чи міських голів, старост об`єднаних громад, у виборах на виборні посади у цих органах при таємному голосуванні без офіційного повідомлення про конфлікт інтересів відповідної ради, що суперечить основним засадам виборчого законодавства та законодавства, яке регламентує діяльність законодавчого органу та органів місцевого самоврядування.

При викладених обставинах, судом встановлена відсутність події самих правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а також обов`язкові складові для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вказані правопорушення, зокрема наявність у останнього умислу на їх вчинення.

Викладене, узгоджується із положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, що стосується й обвинувачень в адміністративних правопорушеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вищезазначене також вказує на відсутність у суду законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про запобігання корупції», ч. 1, ч. 2 ст. 172-7, ст.ст. 36, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені частинами першою і другою статті 172 – 7 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області Бедьо В.І.

Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.