Секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний приділив увагу постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2026 року у справі № 990/224/23, якою конкретизовано підхід до судового перегляду рішень про застосування персональних санкцій і сформовано новий стандарт для розгляду цієї категорії спорів.
Про це повідомляє Судова влада.
Суддя зазначив, що передумовою ухвалення цієї постанови стало рішення Європейського суду з прав людини від 16 жовтня 2025 року у справі «ТОВ “М.С.Л.” проти України» – перше рішення ЄСПЛ щодо оцінки української санкційної політики. За його словами, Суд не поставив під сумнів сам механізм застосування санкцій чи ефективність їх судового перегляду загалом, однак звернув увагу на необхідність перевірки судами достатності фактичної основи рішень про застосування санкцій. Саме цей висновок став каталізатором для розвитку правової позиції Великої Палати.
Сергій Погрібний наголосив, що в цій постанові Велика Палата ВС не відступила від власної попередньої правової позиції, а вдосконалила її шляхом конкретизації. Він пояснив, що базовий підхід до розмежування повноважень судової та виконавчої влади залишається незмінним: Верховний Суд не підміняє Президента України та РНБО в оцінці загроз національній безпеці. Водночас суд зобов’язаний перевіряти, чи спирається рішення про застосування санкцій на достатню фактичну основу, чи відповідає вимогам закону та чи не є свавільним.
Пояснюючи новий підхід, Сергій Погрібний зазначив, що Велика Палата ВС визначила п’ять обов’язкових аспектів судового перегляду: дотримання процедури, перевірку достатності фактичної основи, правильність правової кваліфікації, пропорційність і відсутність свавілля. За його словами, ключовою доктринальною новацією є саме перевірка достатності фактичної основи. Вона передбачає, що суд має встановити, чи містять матеріали справи відомості, здатні з достатнім ступенем переконливості підтвердити наявність підстав для застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції». Водночас судовий перегляд не передбачає переоцінки доцільності рішення чи заміни власною оцінкою висновків органів, відповідальних за забезпечення національної безпеки.
Застосування сформульованого підходу Сергій Погрібний продемонстрував на прикладі цієї справи. Він зазначив, що Велика Палата ВС самостійно дослідила матеріали, зокрема й документи з інформацією з обмеженим доступом, та послідовно перевірила рішення за всіма п’ятьма аспектами судового перегляду. За результатами такої перевірки суд дійшов висновку про законність застосованих санкцій. Доповідач також звернув увагу на висновок Великої Палати ВС про автономність санкційної процедури щодо процедури притягнення до юридичної відповідальності, а також на існування механізму дострокового скасування санкцій у разі, коли підстави для їх застосування відпали.
Сергій Погрібний зазначив, що постанова Великої Палати ВС стала важливим етапом розвитку санкційної доктрини Верховного Суду. За його словами, сформований нею стандарт забезпечує реальний і змістовний судовий перегляд рішень про застосування санкцій у конституційно визначених межах. Це, наголосив доповідач, сприяє зміцненню правової стійкості санкційної політики України як у національній юрисдикції, так і з погляду стандартів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.